Феномен жовтої преси

0

Чому пресу, в якій з’являються сумнівні сенсації та зворушливі подробиці із життя відомих персон, називають жовтою? Ви ніколи про це не задумувались? Чому саме цей колір? У будь-якого вислову має бути своя історія. Є вона і у жовтої преси.

Що воно таке «жовта» преса?

Що таке жовта преса? Це будь-які повідомлення, оформлені у вигляді статей, що викликають резонанс, не укладаються в рамки розумного мислення і тверезого сприйняття дійсності. У цих повідомленнях, як правило, присутні насильство, скандали, порушення законів моралі тощо. Вони не мають на меті збагатили світогляд читача, скоріше розважити, шокувати, викликати певний спектр емоцій.

А чому жовта?

Існує кілька припущень щодо того, як з’явився термін «жовта преса», і що цьому передувало.

Найпоширенішою є версія, згідно з якою  свою назву жовта преса отримала завдяки «однокольровим виданням». З ростом урбанізації в міста хлинули робітники та іммігранти, що були досить обмежені в доходах, і з 30-х рр. XIX століття журналістика звернула увагу на запити цієї категорії населення, почавши випускати газети на папері низької якості, жовтого кольору.

До цього часу вважалось, що читання газет – привілегія інтелігенції. Статті, написані «хитромудрою» мовою, з використанням складної термінології абсолютно не передбачали залучення читацької аудиторії «з народу». Логічно, що після важкого трудового дня робітникам зовсім не хотілося аналізувати біржовий ринок або читати невтішні прогнози щодо політичної кризи. Публіка чекала «хліба і видовищ». Успішними постачальниками таких «видовищ» стали перші видання в руслі «жовтої» тематики — «The New York Sun», «The New York Herald» і «The New York Tribune».

Курйозні випадки із життя знаменитостей, гучні злочини, всілякі плітки і помилкові доноси швидко вкорінювалися в думках народу, який не надто переймався достовірністю інформації.  Такі газети слугували психологічною розрядкою, даючи можливість виплеснути емоції.

Герой коміксу

Є ще одна версія виникнення терміну. Вона свідчить про те, що вся справа в «жовтому хлопчикові», котрий з’явився на сторінках коміксу «Провулок Хогана». У той час всі газетні малюнки і комікси були чорно-білими. Але карикатурист Річард Аутколт, зображаючи одного з персонажів, маленького Еллі, вирішив одягнути його  в мішок, за сюжетом хлопчик був дуже бідним. От тільки той мішок був не чорно-білим, як зазвичай, а жовтим. Таке оригінальне рішення припало до смаку видатному американському журналістові Джозефу Пулітцеру, який запросив художника до редакції «The New York World». Художник погодився за умови, що комікс і надалі  друкуватиметься з використанням жовтого кольору. І як у воду дивився: наступний випуск з «жовтим хлопчиком» визвав неймовірний ажіотаж, його «розмели» накладом в мільйон примірників.

Але не так сталося, як гадалося: Вільям Херст, колишній учень Пулітцера, переманив Річарда Аутколта в свою газету «New York Journal». Ця подія викликала широкий резонанс в суспільстві і стала яблуком розбрату між двома величинами інформаційного поля. Ні суд, ні створення аналогічного коміксу не допомогли «New York World» втримати хвилю популярності. Постійні конфлікти між періодичними виданнями через комікс, головний герой якого носив вбрання жовтого кольору, стали підставою того, що Ервін Уордмен, редактор «New York Press», назвав конкуруючі газети «жовтою пресою».

Надалі Вільям Херст офіційно підтвердив слова Уордмена про «жовтизну» свого видання в усіх можливих сенсах. Відомо, що комікс із зображенням «жовтого малюка» — не єдиний способ за допомогою якого газета привертала увагу читачів. Багато вчених пояснюють успіх «The New York Jornal» характерною манерою викладу інформації — кричущі заголовки, цікаві шрифти, скандальні розслідування, псевдонаукові сенсації.

Отже, історія походження терміну «жовтої преси» має два альтернативних варіанти, які аж ніяк не суперечать один одному. У підсумку маємо недобросовісні джерела, що прагнуть збагатитися на людських емоціях.

Олександра Ган

ОСТАВЬТЕ ОТВЕТ

Пожалуйста, введите ваш комментарий!
пожалуйста, введите ваше имя здесь