Коли голова КНР Сі Цзіньпін востаннє відвідував Європейський Союз у 2019 році, світ виглядав інакше. Тоді ще ніхто не чув про коронавірус, до повномасштабного вторгнення Росії в Україну було ще далеко, а Брюссель та Пекін думали про торгову та інвестиційну угоду. Наразі відносини між Китаєм та Євросоюзом набагато холодніші: угода заморожена після введення санкцій з обох боків, а ЄС підготував список нових законів, спрямованих на зниження залежності від Китаю.

Сі почав свій візит країнами ЄС із Франції, а потім вирушить до Сербії та Угорщини. І якщо в Парижі він, можливо, відчує охолодження у відносинах з ЄС, зіткнеться із закликами чинити тиск на Росію через війну в Україні, то в Белграді та Будапешті прийом, як очікується, буде теплішим, оскільки вони симпатизують Москві та Пекіну.

Чи прислухається Сі до закликів Макрона?

Президент Франції Емманюель Макрон у понеділок, 6 травня, прийняв свого китайського колегу у Парижі. На зустріч також запрошено голову Європейської комісії Урсулу фон дер Ляйєн. Потім лідери Франції та Китаю вирушили до Піренеїв, де Макрон у дитинстві проводив канікули. Незважаючи на ідилічний краєвид, переговори вважаються «дуже політичними» – в них, як заявило джерело в адміністрації президента Франції, переважатиме тема війни Росії проти України, а по ній, як відомо, у ЄС та Китаю існують розбіжності.

Париж з 2022 року послідовно підтримував запровадження санкцій ЄС проти Росії, тоді як Пекін розвивав тісніші стосунки з Москвою. «Китайський уряд завжди дотримувався об’єктивної, нейтральної та збалансованої позиції і не підтримує жодну зі сторін», – заявив посол КНР у Франції Лю Шай китайським ЗМІ цього тижня.

Як повідомило джерело у французькому уряді, Макрон спробує «переконати Китай як одного з головних партнерів Росії використовувати важелі, що є в його розпорядженні, щоб вплинути на Москву і зробити свій внесок у врегулювання конфлікту». Але тиск із Парижа може бути проігнорований: Сі погодився зателефонувати президентові України Зеленському після того, як Макрон відвідав Китай минулого року, але результату це не дало.

Пекін вважає Францію важливою державою Євросоюзу, оскільки вона єдина країна ЄС, яка має ядерну зброю. Проте запланований на травень візит президента РФ Володимира Путіна до Китаю свідчить про непохитність Пекіна. «У підході Сі Цзіньпіна до великих міжнародних питань не відбудеться жодних змін», – вважає китаїст з паризького Інституту стратегічних та міжнародних відносин Емманюель Лінкот.

Торгівля між ЄС та Китаєм: все ще камінь спотикання

Під час перебування Сі у Парижі також підписано нові ділові угоди. Як повідомляється, КНР планує зробити замовлення у європейського авіаційного гіганта Airbus, частина підприємств якого розташована у Франції. ЄС та Китай є найбільшими торговими партнерами, але європейський імпорт значно перевищує експорт до Китаю, а Брюссель часто заявляє про несправедливий доступ до китайського ринку.

Минулого року ЄС розпочав розслідування щодо китайських субсидій на електромобілі, яке Пекін розкритикував як «голий протекціонізм». Торгівля між ЄС та Китаєм скорочуватиметься дуже повільно на тлі цих протиріч, оскільки «зміна глобальних ланцюжків поставок вимагає часу».

Конкуренція за вплив на Балканах

Після Франції Сі Цзіньпін вирушив до Сербії. Він прибув туди у 25-ті роковини американського удару по посольству КНР у Белграді, завданого під час натовських бомбардувань Сербії, які були спрямовані на те, щоб змусити сербські та югославські війська піти з Косова. Вашингтон вибачився за інцидент, назвавши його нещасним випадком, та виплатив компенсацію за загиблих китайських громадян. Але багато хто в КНР досі вважає, що це був навмисний удар.

«Для Китаю це важливий момент в історії, коли «великий поганий Захід» завдав йому прямої шкоди. Це дозволило йому з великим наголосом говорити про необхідність реконструкції глобального світопорядку», – каже співробітник белградського фонду BFPE Стефан Владисавлєв. На його думку, цей момент об’єднує Сербію та Китай, які спільно почуваються жертвами.

Офіційно, будучи кандидатом на вступ до ЄС, Сербія та інші країни Західних Балкан перебувають у сфері перетину геополітичних інтересів різних держав, які конкурують за свій вплив. Хоча ЄС є головним економічним партнером Сербії, в країну, за даними Balkan Investigative Reporting Network, з 2009 до 2021 року надійшло близько 10,3 млрд євро китайських інвестицій.

«Присутність Китаю в Сербії мала деякий позитивний економічний ефект, але нам також слід обговорити (і ми цього не робимо нині) негативні чи руйнівні аспекти присутності китайського капіталу. Ми говоримо в основному про вплив на навколишнє середовище», – каже Владисавлєв.

Троянській кінь Китаю в ЄС

Сі завершить свою поїздку Європою до Угорщини – країни Євросоюзу, яка найчастіше конфліктує з Брюсселем. Тим часом, міністерство закордонних справ КНР заявляє, що за останні роки Пекін і Будапешт «поглибили взаємну політичну довіру».

Але політичний експерт Ізабель Фен описує цю тенденцію інакше: «Угорщина – троянський кінь Китаю в ЄС». У минулому Будапешт блокував заяви ЄС щодо Гонконгу та затримував допомогу ЄС Україні та санкції проти Росії.

Міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто 30 квітня заявив виданню The Global Times, що розслідування ЄС щодо китайських субсидій на електромобілі було «справді небезпечним і шкідливим», і що його країна «братиме активну участь» у покращенні відносин між ЄС і Китаєм.

Фен каже, що роз’єднаність ЄС є корисною для Пекіна. «Стратегія Китаю щодо ЄС протягом 20 років завжди полягала в тому, щоб розділяти та панувати», – пояснила вона. А для Емманюеля Лінкота спроба Сі залицятися до Угорщини і нехтувати столицею ЄС посилає сигнал: «Він хоче працювати з Європою, яка розчарована в Брюсселі, яка розігрує карти Москви».

Що Сі думає про Саміт миру

Питання, чи прибуде китайська делегація на саміт миру, ініційований Україною, залишається відкритим. Сі каже, що на ньому має бути присутня і Росія, яка, у свою чергу, зовсім не збирається припиняти вогонь.

Перший Глобальний саміт миру має відбутися 15–16 червня у швейцарському місті Люцерн. Очікується участь лідерів із 80-100 країн. Головна мета – знайти шлях до справедливого завершення війни РФ проти України.

Подію скликала сама Україна. У лютому цього року під час виступу на форумі «Україна. Рік 2024» президент Володимир Зеленський наголосив: «Ми не хочемо, щоб нам нав’язували будь-які формати переговорів, будь-які формули миру країн, які сьогодні не тут, не у війні. Дуже важливо, щоб ініціатива виходила лише від України».

А ще у січні Швейцарія погодилася прийняти з’їзд у себе. Президент країни Віола Амгерд висловила сподівання, що на цій конференції вдасться затвердити «все, чого вже вдалося досягти» на зустрічах з обговорення формули миру. Організаційну роль виконуватиме Федеральний департамент закордонних справ Швейцарії.

Глобальному саміту миру передували зустрічі щодо обговорення формули миру, яку Володимир Зеленський представив ще у листопаді 2022 року на саміті лідерів «Великої двадцятки».

«Формула» складається з 10 кроків, покликаних відновити мир та територіальну цілісність України. Це: 1. Радіаційна та ядерна безпека. 2. Продовольча безпека. 3. Енергетична безпека. 4. Звільнення всіх полонених та депортованих. 5. Виконання Статуту ООН та відновлення територіальної цілісності та світового порядку. 6. Виведення російських військ та припинення бойових дій. 7. Повернення справедливості. 8. Протидія екоциду. 9. Недопущення ескалації. 10. Фіксація закінчення війни.

Це офіційна позиція України щодо того, як справедливо завершити війну. Президент та його команда неодноразово стверджували, що Україна не погодиться на жодну форму замороженого конфлікту чи на територіальні втрати.