Що таке комплексний план просторового розвитку (КППР) і чому він важливий для стабільного розвитку громади, розповіли в партії «Слуга Народу».
Верховна Рада ухвалила важливі зміни, які стосуються просторового розвитку територіальних громад. Головна мета – дати громадам більше часу для підготовки стратегічних документів та забезпечити якісне планування, що враховує реальні потреби людей. Документ особливо актуальний в умовах війни, коли громади перебувають у різних безпекових ситуаціях.
В партії «Слуга Народу» розповіли, що для тилових громад запроваджується новий перехідний період – до 1 січня 2028 року, а для прифронтових – до трьох років після завершення воєнного стану.
Що таке КППР і чому це важливо
В партії «Слуга Народу» пояснили, що комплексний план просторового розвитку – це документ, який одночасно є і містобудівною документацією, і документацією з землеустроєм на рівні громади. КППР поділяє територію громади на функціональні зони: землі під житлову забудову та землі промислового, рекреаційного призначення тощо. Водночас громада визначає, які території будуть пріоритетними для інвестицій та створення робочих місць, які – для розвитку соціальної інфраструктури (будівництва шкіл, лікарень тощо), а які необхідно берегти для збереження біологічного різноманіття.
Для створення КППР громаді спочатку потрібно зібрати багато інформації: про кількість населення, погоду, хто чим володіє, важливі об’єкти тощо. Потім цю інформацію аналізують і тільки після цього пропонують рішення для плану. Комплексний план просторового розвитку охоплює всю територію громади і не має терміну дії, проте дуже гнучкий, адже зміни можна вносити щороку. І саме ця документація визначатиме, де буде споруджуватись дитсадок, школа або житло, де розвиватиметься промисловість, а де природні парки.
«Комплексне планування – це запорука прозорого й ефективного управління простором. Це документ, який дає змогу уникнути самобудів, корупційних схем і хаотичної забудови», – пояснює очільниця партії «Слуга Народу» Олена Шуляк.
Чому громадам дали більше часу
В партії «Слуга Народу» розповіли, що в умовах війни не всі українські територіальні громади можуть приступити до розробки цього стратегічного планувального документа. Тому дію закону, який передбачав обовʼязкосіть для громад КППР з 1 січня 2025 року, було вирішено перенести.
«Це рішення було сформоване під час Конгресових слухань при Офісі Президента України, до яких долучились понад 1700 учасників: народних депутатів, міністрів, представників громад, ОВА, обласних рад, експертів та інших. Ми розуміємо, що умови, в яких нині живуть наші громади, суттєво відрізняються. Для тилових у пріоритеті відновлення. Для прифронтових – насамперед боротьба за своє існування», – зазначила Олена Шуляк.
Більше бюджету й менше хаосу
В партії «Слуга Народу» розповіли, що майже третина українських територіальних громад вже працює над розробкою комплексних планів просторового розвитку. Це відкриває нові можливості для автоматизації та прозорості всіх процесів. До того ж, громади, які матимуть затверджений КППР, матимуть перевагу при розподілі фінансування – як з державного бюджету, так і від міжнародних партнерів. А це означає більше шансів на відновлення та розвиток інфраструктури. В політсилі прогнозують, що після створення та реалізації КППР доходи місцевих бюджетів можуть зрости на 10-20%.
«Наразі 495 громад із 1469 уже створюють свої комплексні плани просторового розвитку. Ба більше, у новому законодавстві також передбачили, що наявність КППР є перевагою при розгляді питань щодо фінансування відновлення громади та розвитку інфраструктури за рахунок бюджетних коштів або коштом міжнародної фінансової допомоги», – акцентувала Олена Шуляк.
Інструменти доступні вже зараз
В «Слузі Народу» нагадали, на сьогодні для оптимізації процесу створення комплексного плану просторового розвитку пропонується одразу два інструменти. Це містобудівний кадастр державного рівня, який вже почав працювати, а також програми комплексного відновлення (ПКВ), дані з яких можуть стати основою планів просторового розвитку.
«Комплексні плани просторового розвитку означають створення якісної містобудівної документації. А це фактичний знак «стоп» різним видам рейдерства, появі незаконних довгобудів, самобудів та різних схем у сфері містобудування. До того ж, якісна містобудівна документація, зрештою, означатиме збільшення надходжень до місцевих бюджетів. А це вже вагома перевага для ОМС», – резюмувала Олена Шуляк.