Ввечері у п’ятницю, 29 березня, президент України Володимир Зеленський провів заміни в Офісі президента. Характер кадрових замін говорить про те, що президент здатний відмовлятися від родинних та дружніх контактів на користь ефективності, особливо на тлі війни. Але цю думку поділяють далеко не всі, є й септики, які натякають на те, що відбувається концентрація влади під керівництвом Єрмака. 

Багато хто засуджував свого часу Зеленського за призначення на посаду голови СБУ Івана Баканова. Але минув час, завдання кардинально змінилися, і Службу безпеки очолив Василь Малюк, під керівництвом якого це відомство сьогодні успішно знищує військові цілі на території країни-агресора.

Те ж саме можна сказати про інші кадрові рішення Зеленського. Хоч би як його засуджувало українське суспільство за зміну головкому, саме він призначив у липні 2021 року Валерія Залужного на головну військову посаду замість непопулярного генерала Хомчака. Про кадрові ротації в українських дипломатичних місіях і говорити не доводиться – Зеленський міняв послів одного за одним, якщо вони недостатньо добре працювали в країні призначення над отриманням військової та матеріальної допомоги. Тож поговоримо про останні кадрові зміни в Офісі президента.

Своїми указами глава держави звільнив Андрія Смирнова та Олексія Дніпрова з посад заступників Андрія Єрмака. На їхні місця були призначені Ірина Мудра та Олена Ковальська. Також свою посаду втратив перший помічник президента, його найближчий соратник по «Кварталу 95» Сергій Шефір. Звільнено від виконання обов’язків позаштатних радників Михайла Радуцького, Сергія Трофімова та Олега Устенка, а також позаштатних уповноважених з волонтерської діяльності Наталії Пушкарьової та забезпечення прав захисників Олени Вербицької.

Ввечері, 30 березня, у традиційному зверненні Зеленський заявив, що це ще не всі кадрові зміни. «Ми робимо Офіс функціональнішим», – сказав глава держави.

Хто пішов – хто прийшов 

Запит на перезавантаження влада назрів давно, про що свідчили результати соціологічних опитувань. Згідно з ними, найбільшою довірою українців користувалися Збройні сили України та головком Валерій Залужний. Високим також залишався рейтинг довіри президенту. У всіх інших органів влади превалював рейтинг недовіри.

Однак, незважаючи на це, президент України «перезавантаження влади» розпочав саме з керівництва ЗСУ. Далі було звільнено секретаря РНБО Олексія Данилова, а в суботу, 29 березня, втратили посади заступники голови Офісу президента Андрій Смирнов та Олексій Дніпров. Що характерно, всі ці люди не були креатурами Андрія Єрмака. Смирнов працював в Офісі президента з вересня 2019 року, куди його привів колишній керівник Офісу Андрій Богдан. Він був куратором судової та, частково, силової системи.

На місце Смирнова призначено Ірину Мудру. Вона з 2022 року працювала заступником міністра юстиції, де відповідала за співпрацю з міжнародними судами та конфіскацію російських активів. Перед цим Мудра займала посаду в «Ощадбанку».

Олексій Дніпров працює на Банковій багато років і був призначений на посаду заступника глави президентської канцелярії ще за каденції Петра Порошенка – у 2015 році. З 2016-го по 2021-й обіймав посаду керівника Апарату Адміністрації президента (пізніше – Офісу президента). У 2021 році Дніпров був призначений заступником керівника Офісу президента. На цій посаді він займався питаннями освіти, культури та спорту, а також відповідав за важливу тему нагороджень.

На його місце прийнято Олену Ковальську. Вона працює в Офісі президента з 2021 року. Була керівником Головного управління стратегічних комунікацій Директорату з питань інформаційної політики. А з 2022 року стала керівницею кабінету голови Офісу.

Відомо, що Ковальська входить до складу робочої групи зі створення спеціального міжнародного трибуналу щодо злочинів Росії в Україні, якою керує Андрій Єрмак. Іншими словами, обидві чиновниці є креатурами глави Офісу президента.

Щодо звільнень Сергія Шефіра, Михайла Радуцького, Сергія Трофімова, Олега Устенка, Наталії Пушкарьової та Олени Вербицької, то, як стверджують деякі джерела на Банковій, останнім часом їхня роль в Офісі була зведена до нуля.

Під анонсоване Зеленським перезавантаження може потрапити і один із «міжнародних» заступників Єрмака Ігор Жовква чи Андрій Сибіга. За чутками, один із них може стати міністром закордонних справ.

Про майбутню зміну Дмитра Кулеби говорив раніше політолог Володимир Фесенко: «Зокрема, ходять чутки про те, що можуть поміняти міністра закордонних справ України. До Дмитра Кулеби є певні претензії щодо кадрової політики, щодо роботи посольств окремих, але з іншого боку… Дмитро Кулеба разом із Михайлом Федоровим та Малюською – ветерани в нинішньому уряді, лише троє, хто працює у складі Кабміну з 2019 року, решта пізніше прийшли, тому має досвід і має позитивну репутацію і всередині країни, і за кордоном, тому я не виключаю, що за всіх претензій він може залишитись на своїй посади».

Не виключені, за словами Фесенка, і зміни у Кабміні. «Вже можна з високою ймовірністю сказати, що в нас уже навряд чи існуватиме в попередньому вигляді Міністерство молоді та спорту. Його апарат, швидше за все, у скороченому вигляді приєднають до Міністерства культури та інформаційної політики, як це було вже якийсь час тому. І я не виключаю, що такі ж скорочення можуть торкнутися ще двох-трьох міністерств. Подейкують, що можуть бути кадрові зміни на чолі окремих міністерств», — розповів політолог.

На думку скептиків

«Все перезавантаження Зеленського, по суті, нічого особливо не змінює, – вважає політтехнолог Віталій Бала. – Цими змінами президент зміцнює лише позиції Андрія Єрмака. Глава Офісу президента прагне зачистити все чужорідне оточення. Зміни в Кабміні теж ні до чого не приведуть, оскільки цей орган також контролюється з Банковою. На мою думку, це імітація змін, оскільки ті 5-6 менеджерів, із якими працює Зеленський, залишаються».

«Ще п’ять років тому зміна людей в Офісі президента не викликала б якогось інфоприводу, а зараз Зеленський анонсує це як якусь подію, – каже політтехнолог Олексій Голобуцький. – Він просто показує, що країною керує Офіс президента. І це реально так. У мене, як у політтехнолога, більше на слуху прізвища людей з Офісу, ніж у міністерствах».

На думку Голобуцького, Андрій Єрмак підбирає людей під себе. «Можливо йому буде з ними комфортніше працювати», – зазначає експерт.

«Що стосується змін у Кабміні, то там все не так просто. Щоб змінити міністра, потрібні голоси у Раді, а з цим зараз проблема, – каже Голобуцький, – Зеленському простіше провести ротацію своїми указами».

«Своїм перезавантаженням Зеленський зміцнює владу Єрмака. Я не бачу тут жодних сенсацій. Президент не може йти на вибори, і пропонує якусь зміну владі, – каже політолог Віктор Небоженко. – Але ця зміна не несе змін. Це просто імітація». На думку Небоженка, Зеленський не має якоїсь стратегії.

«У президента обмежений кадровий ресурс, і він просто пересаджує своїх людей із крісла в крісло, зміцнюючи владу голови Офісу, який, до речі, і в Конституції не прописаний. Це погано для країни. Ми не рухаємося вперед і навіть не тупцюємо на місці. Ми йдемо назад до авторитаризму», – резюмує Небоженко.

Такої думки дотримується і Віталій Бала. «Для України це глухий кут. Вони, прикриваючись війною, готують авторитарний режим», – стверджує політтехнолог. «Подібні кадрові зміни ведуть до централізації влади в одних руках», – констатує Олексій Голобуцький.

Насамкінець варто відзначити, що в країні йде війна, і концентрація влади дозволяє цій владі бути ефективнішою. Водночас демократичні процедури, обов’язкові для мирного
часу, можуть сильно загальмовувати процеси, від яких залежить якість нашої оборони та перспективи звільнення України від окупантів.