Чотири питання до Дня журналіста України. Відповідає Юлія Яцик

0

У переддень дня журналіста, видання газети «Горожанин-Інформ» задає важливі питання депутатам. Юлія Яцик, народний депутат України з радістю погодилась відповісьи на наші запитання, а також привітала усіх журналістів з професійним святом :

 — Яким чином журналісти допомагають доносити інформацію вашим виборцям?

 На своєму окрузі я досить активно співпрацюю із представниками місцевих ЗМІ. При чому це стосується не лише звітів щодо моєї роботи на окрузі або в парламенті, а й деяких суспільно-політичних подій як в країні, так і за її межами.

Вкрай важливо постійно підтримувати зв’язок із виборцями, а це не лише прийом громадян та зустрічі, а й спілкування через засоби масової інформації, що дозволяє охопити значно більшу аудиторію.

Якщо інтерв’ю проводить дійсно професійний журналіст, то це завжди досить цікава та активна дискусія, де підіймаються найгостріші теми та задаються саме ті питання, які найбільше турбують виборців. Вважаю, що це найкраща можливість донести свою позицію та отримати зворотній зв’язок. Тож я завжди намагаюсь знайти час, коли до мене звертаються журналісти з того чи іншого питання.

— Яке ваше ставлення до боротьби з дезінформацією з боку журналістів?

— Я особисто неодноразово ставала об’єктом дезінформації недобросовісних журналістів. Хоча, я б мабуть не називала таких осіб журналістами. «Золотий час» для дезінформації з боку журналістів – це передвиборчий процес, коли опонентам важливо сформувати відношення до особи або політичної партії, а захист честі та гідності через судові позови внаслідок тривалості розгляду стає не ефективним в даному випадку.

Нажаль дезінформація на сьогодні є одним із найпоширеніших інструментів впливу в суспільних відносинах і в першу чергу в політиці. Тому найвпливовіші політики, бізнесмени мають свої засоби масової інформації.

Чи потрібно боротись з дезінформацією? Безумовно так. Проте важливо, щоб ці механізми боротьби не обмежували професійні права добросовісних журналістів та не стали засобом незаконного впливу на журналістів.

— Наскільки важливі журналісти у інформаційній війні проти країни-агресора?

 — Настільки ж важливі, наскільки важливі солдати на війні. При цьому не просто солдати, а елітні підрозділи. Що таке iнформаційна війна? Це розміщення та поширення інформації у спосіб, який формує у суспільстві чи групи людей потрібну організатору інформаційної пропаганди точку зору. В даному випадку, як кажуть «клин клином вибивають», викриваючи маніпуляції, надаючи правдиву інформацію, журналісти можуть перешкодити досягненню поставленої мети інформаційних атак. Тож роль журналістів у інформаційній війні проти країни-агресора важко переоцінити.

Однак, для більшої ефективності протистояння в інформаційній війні, я вважаю, що окрім участі держави та журналістів в інформаційному полі, необхідно виховувати у наших громадян медіа-грамотність та інформаційну гігієну, проте для цього потрібен значний часу, якого в нас нажаль вже нема.

Таким чином, поки журналісти та влада відбивають атаки на інформаційному фронті, кожному з нас потрібно виховувати критичне мислення, вчитись перевіряти інформацію, не реагувати на маніпуляції.

— На жаль, народні обранці нерідко стають лобістами чиїхось корисливих інтересів. Наскільки ефективною здається вам робота преси з викриття такої політичної корупції?

 — Ну, в багатьох країнах світу лобізм передбачений внутрішнім законодавством, навіть в нашому парламенті було зареєстровано чотири законопроєкти про лобізм, що у випадку їх прийняття фактично легалізує політичну корупцію.

Особисто я вважаю, що народний депутат повинен бути лобістом інтересів своїх виборців. Наприклад, як мажоритарник, у якого на окрузі знаходиться АЕС, я ініціювала прийняття Верховною Радою постанови про повернення пільг споживачам електричної енергії, які постійно проживають у зоні спостереження АЕС. Так, ці пільги стосуються обмеженого кола осіб, і фактично це лобіювання їх корисливих інтересів, але це люди, які мене обрали своїм представником у Верховній Раді. Проте навіть під час розгляду на комітеті цієї постанови мені довелось протистояти окремим представникам комітету, які діяли в інтересах окремих промислових груп.

Отже, повертаючись до питання, то як на мене, робота преси з викриття політичної корупції є ефективною, оскільки законодавчо в нас це питання не врегульовано, а тому притягнення до відповідальності за лобіювання народним депутатом чиїхось корисливих інтересів правоохоронцями не можливе. Разом з тим, викриття політичної корупції журналістами призводить до репутаційних втрат таких депутатів.

Проте, повертаючись до минулого питання, щодо інформаційної війни, то вона буває не лише з країною агресором, але й серед політиків, бізнесменів та публічних діячів. Тож інколи викриття нібито політичної корупції є нічим іншим, як перекручування фактів та маніпуляція з метою здійснення впливу на політика. Але викриття політичної корупції представниками засобів масової інформації на сьогодні є єдиним способом боротьби з цим явищем.

ОСТАВЬТЕ ОТВЕТ

Пожалуйста, введите ваш комментарий!
пожалуйста, введите ваше имя здесь