В неділю американський лідер Джо Байден оголосив, що припиняє президентську виборчу кампанію та рекомендує Камалу Харріс у кандидати від Демократичної партії. Це перший подібний випадок у США за останні десятиліття. У 1968 році аналогічне рішення ухвалив 36-й президент Ліндон Джонсон.

Чому пішов Баден із виборчих перегонів? Численні джерела розповідають, як проходили останні години у Байдена перед тим, як він ухвалив це рішення. Питання, чому він так довго не знімався. Він надто старий. І всім було зрозуміло після дебатів, що практично неможливо було вести нормальну кампанію, а вона була необхідна йому, враховуючи, що він відстає від Трампа.

Насправді Демократична партія помилилась. Вже рік, як у всіх опитуваннях виборці по всій країні кажуть, що вони підозрювали, що Байден занадто старий ще для чотирьох років у кріслі президента. Але Демократична партія ігнорувала це: вона не провела справжніх праймериз із дебатами, з конкурентними претендентами, бо інакше, мабуть, проблема Байдена з’явилася раніше. Для всіх це був шок, коли наприкінці червня Байден став на дебатах таким, яким він став. І місяць, чотири тижні, які минули відтоді – це був час ухвалення Байденом рішення.

Ймовірно, він був скривджений на демократів, вважав, що вони встромили ніж у спину, у нього складні стосунки з демократичними елітами. Він вважав, що опитування брешуть. Але, згідно зі статтею в Politico, у суботу до нього прийшли його найближчі радники та пред’явили йому останні опитування, які показують, що у нього практично немає жодних шансів протистояти Трампу. І рішення було офіційно оголошено. В останні тижні Байден зіткнувся з посиленням тиску з боку низки демократів, які просили його відмовитися від участі у виборах. Приводом цього стали його невдалі виступи. Політик часто запинався і виглядав розгубленим на дебатах із кандидатом від Республіканської партії Дональдом Трампом.

На саміті НАТО Байден кілька разів обмовився, представивши президента України Володимира Зеленського як Володимира Путіна, а згодом випадково назвав Трампа своїм віцепрезидентом.

Реагуючи на рішення демократів, Трамп заявив, що Байден — найгірший президент в історії країни. На думку республіканця, він «виразно не придатний для цієї посади». І висловив думку, що Харріс йому перемогти буде навіть легше, ніж Байдена.

Водночас саме заміна кандидата збільшує шанси Демократичної партії на перемогу. Якщо після замаху вся увага була звернена на Трампа, то тепер у демократів з’явилася можливість перетягнути ковдру на себе, пояснює політолог Олексій Якубін.

«Хоча соціологія зараз показує, що Трамп домінує у багатьох штатах, демократи мають шанси на перемогу. Це можливо при обранні правильного кандидата та злагодженій роботі партійної машини. Так, Байден обрав Камалу Харріс, але це ще не говорить про те, що саме вона стане номінантом від демократів», — наголошує експерт.

Перспективи й наслідки

Що стосується Камали Харріс, то на посаді віцепрем’єра вона скоріше перебувала у тіні Байдена. При цьому вона займалася темами, по яких сьогодні активно б’є Трамп: державний кордон та незаконна міграція. «Більшою мірою Харріс була зосереджена на внутрішніх американських проблемах. Якщо вона стане президентом, то на якомусь рівні питання війни в Україні залишатиметься, але воно точно не стане першорядним. Також вона може активізувати азіатський порядок денний в американській політиці», — зазначає Якубін.

Президент фонду Eurasian Expert Council Foundation Чингіз Лепсибаєв, навпаки, вважає, що Харріс продовжуватиме слідувати курсу Байдена: «Під час правління Трампа, наприклад, було розгорнуто торговельну війну з Китаєм, яка вплинула на комунікаційні компанії. Для країн регіону таке становище є вкрай невигідним. Ми хотіли б торгувати і з Росією, і зі США, і з Китаєм. І в цьому плані вибір демократа був би кращим».

Наскільки Харріс буде вільна від рішень, які ухвалювалися під час роботи адміністрації Байдена, питання відкрите. Якщо вона стане президентом, то багато залежатиме від того, в якому вигляді вона збереже нинішню адміністрацію. А враховуючи низку звільнень та відставок, які раніше відбувались у її відомстві, уникнути кадрових перестановок навряд чи вдасться.

Для республіканців відхід Байдена — це як плюс, так і мінус. З одного боку, у демократів залишається менше часу, щоб підготувати нового претендента та забезпечити йому підтримку виборців. З іншого боку, тривалий час команда від Республіканської партії вибудовувала свою стратегію навколо критики чинного президента. Тепер, коли Байден знявся з гонки, головним ворогом Трампа стає його антирейтинг. І за фактом це перетворюється на боротьбу із самим собою.

Відмова Байдена від участі у президентських перегонах може мати і несподівані наслідки. Якщо він не йде на другий термін, то в його адміністрації більше розв’язані
руки. Можливо, політик не захоче увійти до історії як президент, який не зміг завершити війну в Україні, зазначає Якубін. «Найближчими місяцями він може постаратися вжити більш рішучих дій для врегулювання військового конфлікту, — пояснює експерт. — Це може бути як рішення щодо застосування далекобійних ракет, так і спроба створення переговорного формату».

Питання про висунення Харріс

Чому Харріс поки що не можна називати кандидатом у президенти від Демократичної партії США і кому підуть гроші, які вже були зібрані демократами? Не можна виключати, що з’їзд Демократичної партії у серпні може відвести кандидатуру Харріс: в партії у неї далеко не стовідсоткова підтримка. Камала Харріс не точно стане кандидатом у президенти. Тому що те, що її підтримав Байден, не означає автоматично передачі їй голосів делегатів, які вже зібрані Байденом на з’їзді партії, який відбудеться 19–22 серпня в Чикаго.

Це влаштовано приблизно так: кандидата від партії затверджує з’їзд. Для того, щоб кандидат був затверджений, за нього мають проголосувати делегати, обрані через праймеріз по всіх штатах. Байден виграв усі ці праймериз, і делегати формально мають проголосувати за нього. Але тепер у списку кандидатів немає його прізвища, тому в них є право голосувати за будь-кого. Таким чином зараз усім, хто висувається, потрібно заручитися підтримкою цих делегатів. Камала Харріс, звичайно, у найбільш вигідній позиції: вона вже, за підрахунками The Hill, заручилася підтримкою понад 500 делегатів, а їй потрібно близько двох тисяч. Загалом же делегатів близько чотирьох тисяч.

Щоб стати офіційним кандидатом, потрібно одержати приблизно дві тисячі. Відповідно, майже напевно кандидатом буде вона, як всі і гадають. Але сказати, що так, це точно вона, зараз ще не можна. Серед найбільш потенційних претендентів називають губернаторів Каліфорнії та Мічигана Гевіна Ньюсома та Гретхена Вітмера, а також Мішель Обаму, яка, втім, неодноразово відмовлялася від участі у перегонах.

Харріс, безумовно, має доступ вже зараз до грошей, зібраних для кампанії Байдена. Більше того, повідомляється, що минулої доби там було зібрано ще $50 млн. У Байдена в фонді $96 млн або близько того. І ще $50 млн надійшло за минулу добу – такий ентузіазм викликав, нарешті, відхід Байдена та висування Харріс. Але зараз у республіканців, у Трампа, мабуть, ще більше грошей. Шанси Камали Харріс, згідно з опитуваннями громадської думки, були приблизно такі самі, як у Байдена. Десь плюс-мінус один відсоток у якихось штатах. Якщо по всіх агрегаторах опитувань, які сумарно дивляться взагалі всі штати, то там різниця буквально один-два відсотки.

Найближчим часом протягом тижня, півтора максимум, з’являться нові опитування, де вже не буде Джо Байдена як кандидата, і Камала Харріс буде фактично основним кандидатом від демократів. І, звичайно, ми зможемо побачити більш реалістичні цифри.

А поки що Трамп відмовився від дебатів із Камалою Харріс, і це було очікувано. Бо які можуть бути дебати у карного злочинця з прокурором? Камала б розкотила цього брехуна і педофіла в коржик. Той би не зміг так крутитись і брехати як з Байденом.