Андрій Владов
Збройні сили України фактично звільнили від російської окупації Харківську область та у кількох місцях дійшли до українсько-російського кордону. На правому березі Дніпра окупант готується до здачі в полон, світ захоплюється Україною.
Усі останні дні армія РФ спішно відступала, кидаючи на своєму шляху техніку та боєприпаси, кількість військовополонених росіян обчислюється тисячами. Це зведення останнього тижня, які увійдуть до світової історії.
Очікуваний перелом
Цього тижня ЗСУ за підтримки зброї від західних партнерів змогли довести, що є найдієздатнішою армією у світі. Армія РФ зазнала величезних втрат і змушена тікати з лінії фронту на харківському напрямку. Ще близько двадцяти тисяч добре озброєних російських солдатів потрапили в оточення на Херсонському напрямку та масово здаються в полон разом із технікою.
Кремлівські пропагандистські ЗМІ минулими вихідними розповіли, що відступають не російські солдати, а виключно ті, хто мобілізований у так званих ДНР та ЛНР, а на боці ЗСУ воюють не звичайні українці, а солдати НАТО.
На успіх ЗСУ російська армія відповіла ракетними ударами по українських інфраструктурних об’єктах, які забезпечують населення електрикою та теплом, що вказує на розпач кремлівського керівництва. Більшість аналітиків схильна до того, що головний перелом у цій війні на користь України ще попереду. Це перелом на північному операційному напрямі, більше того, це однозначно психологічний перелом,
сюрприз для всіх, у тому числі для кожного з нас – тому що ми не очікували, що настільки швидко посиплеться російська військова машина.
Причини перелому
Причиною успішного наступу на харківському напрямі стали умілі дії командування ЗСУ, які призвели до повної деморалізації військ РФ. Окупанти не розуміють, що роблять. Вони чудово розуміють, що їх відправляли на боротьбу з «нацистами», яких вони не бачили навіть близько, бо у нас їх немає, а воювати доводиться зі звичайними людьми, які хочуть жити звичайним життям.
У зв’язку з великими втратами в живій силі та відсутністю розуміння цілей цієї військової кампанії, мабуть, до них приходить прозріння, що армія РФ використовує їх як гарматне м’ясо. Цього тижня пішла повальна низка втечі з позицій. Покинута техніка та боєприпаси до неї показують, що відступ не був організованим.
Окупанти боялися йти на своїй техніці, кидаючи її, бо впевнені, що стануть мішенню для артилерії ЗСУ. Україна має чудові системи озброєння – ті ж Javelin, ракетні системи, HIMARS – проти яких динамічний захист танка марний. І це лише початок розгрому путінської армії.
Плани РФ не змінюються
Противника не можна недооцінювати, бо одна з внутрішніх загроз, яка існує в Україні, це рівень завищених очікувань, що війна закінчиться за дватри місяці.
У РФ є величезний людський потенціал. Війна може бути довгою, складною та кровопролитною. І для того, щоб відвести всі погрози та завершити цю війну перемогою, повною деокупацією, необхідна системна розбудова сил оборони.
Сьогодні українці переконалися, що спільно із західною підтримкою ми можемо протистояти «одній із найсильніших армій» у Європі. Але перед ЗСУ стоїть завдання звільнити всю територію України. Так, для звільнення Криму потрібні нові військові
формування. Як вважають військові експерти, необхідно створити від 10 до 20 загальновійськових бригад і забезпечити їх новим західним озброєнням. А от для того, щоб контрудари носили не просто тактичний чи оперативний характер, а стратегічний,
потрібна перевага.
Така перевага створюється не лише отриманням нового озброєння від наших партнерів, а й тими вдалими військовими операціями, які проводяться на лінії фронту сьогодні – завдання противнику максимальної шкоди як у живій силі, так і в техніці.
Патріотизм українців на найвищому рівні. І сьогодні є бригади, створені з нуля, на додаток до тих, які вже розгорнуті та беруть участь у бойових діях. Вони повністю оснащені новими системами озброєнь.
Але не варто розслаблятись і забувати, що можливості російського ВПК та збройних сил все ще досить великі. Західні партнери нам гарантують, що найближчим часом Україна буде повністю переозброєна за натовськими стандартами. Йдеться про те, щоб постійно, системно, цілеспрямовано та планомірно отримувати сучасне озброєння. Йдеться про найважливіші технологічні компоненти. І вони перераховуються: протиповітряна оборона, військово-морські сили, військово-повітряні сили та ракетні комплекси.
На сьогоднішній момент об’єктивно перевага на боці Росії через її величезну територію, через її все ще потужну економіку, на яку поки що належним чином не діють санкції, і за рахунок колосального потенціалу озброєння, яке вони накопичували десятиліттями, але є впевненість, що ситуація зміниться найближчим часом на нашу користь.
РФ не буде безкарною
Безкарність – це та річ, яка багато в чому забезпечує підтримку в Росії агресивної війни. Сьогодні ми вже маємо озброєння, яке здатне покарати РФ за обстріли нею мирних міст. Території, з яких ведуться обстріли, незабаром опиняться в зоні досяжності ЗСУ.
Прикладом може бути Крим із розташованими на ньому військовими аеродромами, з яких постійно ведеться розвідка та бомбардування української території. Це щонайменше п’ять аеродромів, серед яких Джанкой – 130 км від лінії фронту, Сакі – 200 км, Бельбек – 260 кілометрів. Для того, щоб бити туди і зберігати життя українських громадян і військовослужбовців, потрібна підвищена далекобійність. Для цього необхідний оперативнотактичний ракетний комплекс, потужніший за старомодні «Точки-У».
Стало відомо, що вирішено питання з постачанням ЗСУ ракети «Гарпун» у модифікації,
яка може працювати на відстань до 315 км. Як заявив генерал Валерій Залужний, «це розширює можливості військових і вибиває ґрунт з-під ніг у російської так званої еліти, яка спирається на обивательську жуйну підтримку, схвалення цієї агресивної війни, яку вони лукаво називають «спеціальною військовою операцією».
