Як змінюється Метінвест, які виклики стоять перед компанією та як штучний інтелект вплине на професію — про це розповів директор департаменту корпоративних комунікацій Групи Олег Давиденко на марафоні з комунікацій.

За словами Олега Давиденка, після втрати активів у Маріуполі, Авдіївці та Покровську кількість працівників компанії скоротилася зі 110 до 50 тисяч. Зараз у ЗСУ служить понад 8 тисяч співробітників. До того ж підприємства Метінвесту в Запоріжжі, Кривому Розі та Кам’янському розташовані за кілька десятків кілометрів від фронту. У компанії відкрито близько 4 тисяч вакансій. Зокрема у Запоріжжі запрошують до роботи на підприємства Метінвесту  Запоріжсталь, Запоріжкокс, Запоріжвогнетрив та Запорізький ливарно-механічний завод.

Водночас сьогодні важливо не лише втримати людей, а й зберегти саму промисловість — основу економіки України. Адже раніше гірничо-металургійний комплекс формував близько 10% ВВП, нині — близько 6%. Одна людина в ГМК створює ще вісім робочих місць у суміжних галузях.

 «Тому коли зупиняється шахта чи металургійний завод, це множиться на вісім — і ми розуміємо, скільки людей втрачають роботу, а економіка — ресурс для відновлення», — пояснив Олег Давиденко.

Однин із головних викликів для розвитку промисловості та повоєнної відбудови країни — відновлення технічної освіти, яка занепадала десятиліттями.

«Ми не можемо імпортувати людський капітал. Ніхто не приїде будувати нам заводи — це маємо робити ми самі. Саме тому ми створили перший гірничо-металургійний університет Метінвест Політехніка. Там уже навчається тисяча студентів, серед них — близько 5% ветеранів, і ця частка зростає», — підкреслив він.

Тому одне з головних комунікаційних завдань Метінвесту — адвокація промисловості в Україні й за кордоном. «Ми — голос великої частини української економіки. Маємо формувати зрозумілу картинку України в Європі. Не лише для іноземців, а й для наших людей, яким є куди повертатися», — зазначив Олег Давиденко.

Водночас у компанії використовують усі можливі інструменти для розвитку людського капіталу — утримання й залучення працівників на виробництво.

«Ми давно працюємо зі штучним інтелектом у виробництві — від комп’ютерного зору, який контролює якість сталі чи виявляє порушення техніки безпеки, до систем, що рятують життя та підвищують ефективність», — зазначив Олег Давиденко.