Підписавши Угоду про асоціацію з ЄС, Україна взяла на себе зобов’язання наблизити екологічне законодавство до європейських стандартів. Один із ключових напрямів — розвиток системи управління відходами, що є важливою умовою євроінтеграції у сфері охорони довкілля. Проте нині в Україні переробляється лише близько 6% відходів, а рівень повторного використання й взагалі не підраховується.
У 2024 році ЄС прийняв Регламент 2025/40, який зобов’язує всі країни Євросоюзу до 2029 року впровадити депозитно-поворотну систему (повернення тари за заставу). Вона не замінює, а доповнює систему роздільного збору відходів, значно підвищуючи шанси, що пляшки та банки не опиняться на смітнику, а отримають друге життя.
Україна, яка адаптує своє законодавство до стандартів ЄС, також має впровадити систему DRS (Deposit Return System — депозитно-поворотна система). Один із принципів Закону України “Про управління відходами” — “забруднювач платить”. Тобто виробники та імпортери товарів у пакованні повинні не лише думати про екологічний дизайн упаковки, а й забезпечити її повторне використання або переробку.
Що таке DRS і чому це працює?
DRS (Deposit Return System — депозитно-поворотна система) — це простий і дієвий спосіб зменшити кількість відходів. Як це працює: купуючи напій, ви сплачуєте невелику заставу за паковання. А коли віддаєте порожню тару у спеціальний пункт прийому — цю суму вам повертають. Як правило, чим вищий депозит — тим більше паковання повертається, і тим ефективнішою є система.
Наприклад, розмір депозиту за 1 паковання в країнах Європи:
Хорватія — 0,07 €
Румунія — 0,10 €
Словаччина — 0,15 €
Німеччина — 0,25 €
Нідерланди — 0,15–0,25 €
Данія — до 0,40 €
Спосіб виплати депозиту може відрізнятися. Наприклад, у Латвії споживач сам обирає зручний спосіб отримання депозиту: готівкою, на банківську картку, ваучером на покупки в магазині або переказом на благодійність (так, у 2024 році завдяки DRS на благодійність для України зібрали понад 155 000 євро).
Збір і переробку паковання повинні оплачувати її виробники та імпортери. Для цього вони об’єднуються в організації розширеної відповідальності виробника (РВВ), які фінансують:
- організацію й обслуговування пунктів прийому;
- збір, транспортування та сортування паковання;
- її підготовку до повторного використання або переробки;
- інфраструктуру, ІТ-системи, облік і контроль;
- адміністрування депозитної системи.
Частину витрат компенсує прибуток від продажу вторинної сировини або невикористаних депозитів.
Сьогодні майже 357 мільйонів людей живуть у країнах, де ефективно працює така система. Вона дозволяє повторно використовувати й переробляти одноразову тару — перетворюючи її на нове паковання, замість того, щоб вона потрапляла на звалища й забруднювала довкілля. DRS також зменшує потребу у використанні первинних матеріалів і допомагає будувати циркулярну економіку, де ресурси не викидаються, а використовуються повторно.
Якою може бути DRS?
За типом паковання:
- Для одноразової тари (на переробку). Сюди входять пластикові ПЕТ-пляшки, алюмінієві банки, скляні пляшки. Їх збирають і передають на переробку, щоб виготовити нове паковання.
- Для багаторазової тари (на повторне використання). Це система, де тара миється й використовується знову. Наприклад, скляні або пластикові пляшки, контейнери для їжі чи чашки.
В Україні оборотну систему ще у 2008 році запровадила Carlsberg Ukraine (https://zerowaste.org.ua/2024/06/10/kejs-povorotnoyi-tary-oborotna-plyashka-mynule-chy-majbutnye/). Так, у 2022 році компанія повторно використала майже половину своїх пляшок.
Скляна тара може витримати десятки циклів миття й повторного використання без втрати якості. Очищення відбувається на заводах у кілька етапів, включно з лабораторним скануванням на пошкодження та забруднення.
За принципом роботи DRS може бути:
- Пряма DRS (Direct interaction). Споживач повертає паковання в той самий магазин або точку продажу, де її купив — і отримує готівку чи ваучер.
Таку практику Zero Waste Kharkiv впровадили під час Zero Waste Fest у Харкові — можна було взяти у організаторів кухоль за 100 грн та пити з нього напої під час заходу. А після — повернути його та отримати назад заставну суму або ж залишити кухоль собі.
- DRS, організована виробником (Bottler-organised). Систему запроваджує конкретний виробник, і покупці можуть здати паковання в будь-який магазин, що продає його продукцію.
В Україні цю модель вже застосовує “Карпатська Сироварня”: приймає використану скляну тару з‑під власної продукції в обмін на гроші або знижку на наступну покупку.
- DRS з кліринговою системою (Clearing system). Споживачі можуть повернути тару в будь-який пункт прийому, незалежно від місця покупки – це найбільш розповсюджений тип. Усю систему координує спеціальна організація: вона стежить за обліком тари, грошима та звітністю.
За схожим принципом працює Carlsberg Ukraine — споживач здає пляшку, отримує винагороду, і далі тара передається оператору, який повертає її виробнику.
Кроки для впровадження DRS в Україні
Перший і ключовий крок — створити законодавчу базу для запуску депозитно-поворотної системи (DRS). Від моменту ухвалення відповідного закону до впровадження DRS зазвичай у країнах Європи проходить 3 роки. Наприклад, Ісландія була однією з перших країн, які запровадили DRS — вона запустила систему в той самий рік, коли ухвалила закон. Хорватія, Данія, Естонія — впорались за 1 рік. А от Німеччина йшла до цього 12 років, але зараз є прикладом найефективнішої DRS у Європі.
Далі — організація пунктів прийому тари. Щоб система працювала, потрібна широка мережа точок, де споживачі можуть зручно повертати паковання. Наприклад, у Латвії два типи пунктів прийому: автоматичні (за допомогою тароматів — спеціальних автоматів для збору тари) та ручні — паковання приймає працівник магазину.
У середньому один пункт прийому обслуговує 2600 людей. Тож для всієї України потрібно понад 20 000 пунктів прийому. Наразі в Україні є близько 1 500 підприємств, які вже мають інфраструктуру для збору та переробки вторинної сировини — об’єднання “Укрвторма” та локальні мережі. Вони можуть стати частиною DRS, що значно пришвидшить її впровадження.
Що вже працює в Україні?
Благодійний фонд “Япомога” створив Япомогабокси — це спеціальні автомати, які приймають пластикові пляшки та кришечки, “перетворюючи” їх на допомогу. А корпуси самих Япомогабоксів зроблені з перероблених кришечок — замкнений цикл у дії.
Як це працює?
- Закидаєте пляшки або кришечки в Япомогабокс.
- Вам нараховуються кошти.
- Ви обираєте, куди скерувати ці кошти (допомога ЗСУ, підтримка дітей з інвалідністю чи літніх людей, допомога безпритульним тваринам).
- Натискаєте кнопку — і ваші відходи стають доброю справою.
Фонд утилізує зібраний пластик, а отримані з його переробки кошти перераховує на благодійність, згідно з вибором користувачів.
Ще одну екологічну ініціативу з повторного використання запровадили під час Craft Beer & Vinyl Music Festival у Львові: відвідувачі могли придбати квиток із келихом і дегустувати з нього напої на фестивалі.
Також майже в кожному місті України можна знайти приватні або комунальні пункти прийому й здати туди деякі з найпоширеніших видів паковання. Після того, як ви повертаєте туди порожню пляшку чи банку, її ретельно сортують за типом — пластикові ПЕТ-пляшки, скляні пляшки, алюмінієві банки тощо. Потім зібрану тару транспортують на заводи, які використовують вторинну сировину та тару у виробництві.
Там тару очищують і далі або повторно використовують, або переробляють на сировину для виробництва нових пляшок і банок. Таким чином упаковка не потрапляє на смітник, а отримує друге життя у вигляді нової тари. Цей процес значно знижує потребу у видобутку первинних матеріалів, допомагає скоротити викиди парникових газів і зберегти природні ресурси.
Та нині в Україні пункти прийому оборотної тари працюють розрізнено — як окремі бізнеси або невеликі локальні мережі. Винагороду за тару вони визначають самі, орієнтуючись на ринкову ціну, яка може змінюватися залежно від ситуації. Натомість у справжній DRS розмір депозиту фіксований — це чітко встановлена сума, яку споживач платить при покупці і отримує назад під час повернення тари. Запровадження в Україні системи розширеної відповідальності виробника дозволить створити єдину, зрозумілу та ефективну систему збору тари. Вона буде зручною для людей, прозорою для бізнесу і значно кориснішою для довкілля.
Матеріал підготовлено за підтримки Європейського Союзу та Міжнародного фонду «Відродження» в рамках спільної ініціативи «Вступаємо в ЄС разом». Матеріал представляє позицію авторів і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу чи Міжнародного фонду «Відродження».
