Андрій Бартиш
Вибори президента США стали найзнаковішою подією не лише для США, а й для всього світу. Від того, якими будуть надалі дії США щодо війни в Україні, залежить доля тих, хто сьогодні перебуває на лінії вогню та ризикує своїм життям, залежить майбутнє незалежної України.

Результат виборів та перемога Дональда Трампа викликає багато емоцій, багато слів, причому багато зайвих. Багато зайвої радості та багато зайвих побоювань. Надії на те, що новий президент США миттю зупинить війну, марні. Прихід Трампа війну не виграє та не програє. Все залежить від нас, українців. Ми повинні розуміти – ворог має намір знищити Україну як державу, а свій дім ми повинні рятувати самі, сподіватися насамперед на себе.

Щодо виборів можна дійти невтішного висновку, що американський народ обрав свого президента виходячи з тієї ситуації, що склалася як всередині Америки, так і за кордоном. Трамп довів, що він кращий і не тому, що переміг, а просто така людина. Його виборці вважають, що він доводить своєю біографією готовність бути переможцем впродовж багатьох років. Знаковим стало і те, що такого розгрому ніхто не прогнозував. Трамп не просто виграв, а ще й узяв більшість обох палат Конгресу США. Це тріумф. Зараз, звичайно, всі пояснюватимуть, чому це сталося, стверджуватимуть, що вони й так це передбачали. Але життя мудріше за таких аналітиків і прогнозистів.

Щодо ставлення Трампа до Росії. Сьогодні США не можуть бути такими слабкими, як були за часів Обами та Байдена. Світ стоїть на межі третьої світової війни, і вісь зла у цій війні визначена – Росія, Китай, КНДР, Іран. В минуле правління Трампа РФ неодноразово страждала від жорстких санкцій з боку його адміністрації, запроваджених після втручання у вибори 2016 року та агресії проти України. Обмеження торкнулися фінансового, енергетичного й оборонного секторів, послаблюючи російську економіку. Для України позитивними аспектами були посилення військової допомоги та поставки летальної зброї, включно з протитанковими комплексами «Javelin». Це зміцнило обороноздатність України у протистоянні з російською агресією на Донбасі. Що буде далі, покаже час, і покаже дуже скоро.

Галас з приводу Трампа та майбутнього миру

Напередодні у західній пресі з’явилася інформація про те, що Володимир Путін нібито вже розмовляв із Дональдом Трампом. Більшість поінформованих джерел назвали це вкиданням, або як заведено говорити інформаційнопсихологічною операцією.

Виходячи з цього, можна зробити висновок, що прямої розмови Путіна з Трампом не було. Люди з оточення Трампа спілкувалися з людьми з оточення кремлівського
злочинця. І це так само правильно, як і те, що ведуться переговори майбутньої американської адміністрації з українською стороною.

Як пишуть російські ЗМІ, для Путіна важливо, хто першим простягне руку, щоб ця розмова відбулася. Обидві сторони, в принципі, зацікавлені, проте в Кремлі є стійке переконання, що розмова можлива виключно з ініціативи Трампа. Адже той поки що навіть не президент. А Путін намагається тримати гарний вираз обличчя за поганої гри. Ті успіхи, які відбуваються на східному фронті у РФ, пов’язані саме з тим, що Україна не змогла отримати достатньої допомоги від своїх союзників, але це може будь-якої миті змінити президент Трамп. Саме через цю обставину РФ активізувалася на фронті та в терорі мирного населення України, щоб отримати вигідніші умови на переговорах про мир.

Закінчувати війну за вказівкою Трампа Путін не стане, ескалація продовжуватиметься до посилення позиції України. Не варто очікувати на рішення і з боку європейських союзників. В очікуванні розмови з Трампом адміністрація Путіна відмовляється від будь-яких контактів на найвищому рівні. Як приклад – розмова, що не відбулася з Макроном, яка зірвалася нібито через небажання французької сторони узгодити тему бесіди.

Також відомо, що неформальну відмову у розмові отримав з Кремля і канцлер ФРН Олаф Шольц. Формальною підставою для цього стала відсутність попередньо узгодженої тематики. Але якщо дивитися між рядками, то це клацання по носі європейцям. Путін не вважає їх рівними.

Варто звернути увагу і на те, що у багатьох завищено очікування від майбутньої розмови з Трампом. Новий президент не піде на умови РФ, оскільки втратить імідж лідера. У свою чергу, в оточенні Путіна є група яструбів, яка наполягає на тому, що поразка ЗСУ є близькою і розмови з американцями можуть погіршити стан справ. Більш розумна сторона в Кремлі все ж таки схильна до спроби діалогу, проте закликає не поспішати оголошувати про завершення СВО.

Що залишиться Україні?

В оточенні Трампа вже публічно кажуть, що Крим Україна не поверне, але одна річ бути кандидатом, а зовсім інша президентом. Крим – це важливий форпост у Чорному морі, від якого залежить не лише торгівля, а й доля стабільності на європейському континенті. Кремль став на шлях протистояння з Європою та США, прийнявши сторону Ірану та Китаю. Це важливий сигнал.

Але як бути із чотирма «новими» регіонами? А що робити з частиною Курської області, якщо її не вдасться звільнити до початку переговорного процесу? Перед Путіним стоїть непросте завдання, а його одурманені кров’ю соратники продовжують наполягати на веденні так званої СВО до досягнення основних її цілей. Інакше навіщо були всі ці жертви? Адже Крим і так був під РФ до 2022 року. У разі здачі захоплених територій Путін опиниться в ролі боягуза або зрадника, який зупинився за крок від великої перемоги, а це пряма дорога до розвалу створеної ним імперії.

Ситуація в Запорізькій області

Росіяни продовжують завдавати ракетні та авіаудари по населених пунктах та позиціях українських бійців в Запорізькій області. Ворог постійно проводить контрбатарейну боротьбу. Так за декілька днів кількість обстрілів та ударів БПЛА підвищилася приблизно на 25-30%.

«Ворог продовжує проводити штурмові дії на деяких напрямках. Зокрема, він значно активізувався на Времівському. На інших напрямках – Оріхівському, Гуляйпільському, Придніпровському – ворог готується до проведення штурмових дій», – каже речник Сил оборони півдня Владислав Волошин.

За його словами, противник проводить повітряну та інженерну розвідку майбутніх районів, де вестиме штурмові дії. Також нині росіяни намагаються знищувати всі планові та розвідані цілі – йдеться про вогневі засоби й точки Сил оборони – для того, аби проводити штурми.

На Времівському напрямку ЗС РФ дещо активізувалися та здійснюють штурмові дії, намагаються вклинитися в оборону українців для того, аби розпочати певне просування в напрямку Великої Новосілки Донецької області.

«Там зросла кількість активних штурмів. Ворог застосовує бронетехніку не лише для того, щоб транспортувати штурмові групи, а й для того, щоб прикривати їх вогнем. Крім того, для прикриття він застосовує безпілотні літальні апарати, артилерію. Тобто намагається активно штурмувати й отримати успіх на напрямку до Великої Новосілки», – пояснює речник ЗСУ.

Волошин зауважує, що наразі противник веде підготовку до проведення штурмових дій на певних напрямках, зокрема, до стику з Донецькою областю. «Ворог прагне взяти під контроль усю Донецьку область. Як не раз заявляло російське військово-політичне керівництво, що Донецька область має бути захоплена».

За його словами, якщо росіянам вдасться захопити Велику Новосілку, то вони зможуть відрізати логістичні шляхи тому угрупуванню військ, яке боронить Курахівський напрямок.

В Запорізькій області ЗС РФ активно проводять ротаційні заходи, поповнюють втрати в тих підрозділах, які задіяні у штурмах, збільшують кількість операторів дронів. На полігонах, розміщених на тимчасово окупованих територіях Запорізької та Херсонської областей, ворог проводить підготовку своїх підрозділів для введення штурмів, дій з прикриття бронетехніки. Також росіяни готуються до застосування тепловізійних засобів та антитепловізійних плащів.

Співзасновник проекту DeepState Роман Погорілий каже наступне: «В районі Василівки йде накопичення сил ворога вже не один день. Скоріше за все, це й стало приводом, що Волошин протягом місяця про це говорить кожен день. Можливо, будуть якісь рухи в сторону Кам’янського, але це покаже тільки час».

Він уточнює, що поки активних рухів не зафіксовано, проте це може статися в будь який момент. Невідомо, для чого противник накопичує сили, зокрема, вже стягнув дві дивізії. Аналітик зазначає, що росіяни можуть здійснювати певні накати малими групами, як це було в Роботиному, або піти один раз у великий штурм та все втратити.

Також співзасновник DeepState переконаний, що ЗС РФ точно не підуть на Запоріжжя, адже з такими силами вони туди ніколи не дійдуть. Те саме каже й військовий експерт, полковник запасу ЗСУ Олег Жданов.