11 липня у Вільнюсі розпочався саміт Євроатлантичного альянсу. Це одна із найскладніших зустрічей за останні 30 років. Головне питання – спрощений вступ України до Альянсу.
До початку саміту стало відомо, що 23 країни НАТО, з 31-ї, погодились скасувати для України план дій щодо членства (ПДЧ). Це означає, що заявку Києва про вступ до Альянсу можуть розглянути без зайвої бюрократії. За такою процедурою до НАТО буквально увірвались Швеція та Фінляндія. Але водночас активно блокують вступ України до Альянсу Угорщина, Німеччина та США. Якщо з Угорщиною та Німеччиною все більш-менш зрозуміло, то в США Байден опинився у глибокому шпагаті, намагаючись виглядати гідно на міжнародній арені та догодити місцевому електорату напередодні виборів 2024 року. У зв’язку з цим вимальовуються дві перспективи.
Київ запрошують до НАТО, як тільки з’явиться договір про припинення вогню з РФ. У такому разі до 2024 року ЗСУ за підтримки НАТО звільняють більшу частину окупованих територій, після чого отримують «запрошення». Хоча, на думку аналітиків, відсунути це рішення може і прагнення швидко повернути Крим. Тут уже вимальовується перспектива торгів, і Києву можуть запропонувати ПДЧ в обмін на окуповані території. Яким би не було фінальне рішення, у Вільнюсі членам НАТО доведеться дати чітку відповідь, щоб показати рішучість не лише РФ, а й Китаю.
Думки політиків
Очільник Мюнхенської конференції з безпеки Крістоф Гойсген вважає, що на саміті НАТО Україна має отримати від союзників сигнал про те, що вона «належить до євроатлантичної родини» і її слід запросити до вступу, щойно дозволять обставини. Як повідомляє Spiegel, про це він розповів в інтерв’ю двом німецьким виданням. Крістоф Гойсген визнав, що вступ України до НАТО залишається неможливим, доки триває поточна фаза війни, оскільки це означало би пряме втягнення Альянсу у війну. Проте він вважає, що союзники у Вільнюсі мають надіслати сигнал, «що Україна є частиною родини НАТО». «Україна має стати і членом НАТО, щойно умови це дозволятимуть», – зазначив Гойсген.
Одночасно він висловився за продовження максимальної військової підтримки України, включно із західними винищувачами F-16, наголосивши, що йдеться про її виживання як держави. Говорячи про потенційні мирні переговори, Гойсген відкинув ідеї про якісь «гарантії безпеки» для Москви чи відновлення попереднього ставлення до очільника Кремля у геополітиці. «Росія порушила усі договори, які укладала. Було би просто насмішкою давати Путіну якісь безпекові гарантії», – зазначив він.
Крістоф Гойсген вважає, що про якесь повернення Путіна у «перші ряди» міжнародної політики не може бути мови і після мирних переговорів з Україною. «Абсолютно неможливо, щоб Володимир Путін знову міг діяти нарівні зі США чи Китаєм. Він – парія у міжнародній політиці, до нього вже взагалі немає довіри», – зазначив Гойсген. Важливо памятати, що навесні Гойсген закликав Захід активізувати допомогу Україні, аргументуючи це тим, що поступова та нерішуча військова підтримка призведе до патової ситуації на полі бою.
Хто найбільше нас підтримує
Найбільшими прихильниками запрошення України до вступу в НАТО є союзники з Центрально-Східної Європи, але також і кілька ключових держав ЄС. Про це в інтерв’ю «Європейській правді» розповіла віцепрем’єрка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина.
Вона зазначила, що запрошення України в НАТО вже зараз підтримують всі країни східного флангу НАТО з аргументом, що від цього залежить їхня власна безпека. На уточнювальне запитання про те, чи входить до цих країн і Угорщина, Стефанішина сказала, що говорить про позицію всієї «Бухарестської дев’ятки».
«6 червня відбувся саміт «Бухарестської дев’ятки» за участю генерального секретаря, в якому взяла участь президентка Угорщини, і рішення підписані офіційно, в тому числі угорською стороною. Тут треба розуміти, що членство України в НАТО просувається не стільки в інтересах Києва, скільки в інтересах безпеки східного флангу. Звичайно, Угорщина як член НАТО зберігає право виступити проти на будь-якому етапі, але я не маю відчуття, що це може бути «чорним лебедем», який заблокує процеси», – зазначила вона.
Стефанішина додала, що прихильники запрошення України до Альянсу є і в Західній та Північній Європі. За її словами, серед таких – Франція: президент Еммануель Макрон підтримує членство України в НАТО і за те, щоб створена Рада Україна-НАТО була «містком» для цього. «І це більше ніж просто підтримка України: Франція є лідером ініціативи про стратегічну автономію Європи, і Макрон реально вважає, що рішення по Україні має бути ухвалене в НАТО зараз», – додала Стефанішина.
За її словами, «очевидною і однозначною» є також позиція Італії. Держави Північної Європи, зокрема Данія та Норвегія, також виступають єдиним флангом на підтримку запрошення України.
Віцепрем’єрка не дала прямої відповіді на запитання про те, чи справді головною перешкодою є позиція президента США Джо Байдена. «Не секрет, що роль США завжди була ключовою. Вона є ключовою і зараз, у перемовинах з Туреччиною щодо членства Швеції в НАТО. В Бухаресті, коли Сполучені Штати наполягали на тому, щоб Україна отримала план дій щодо членства в НАТО, Європа була проти. А зараз ситуація діаметрально інша. Тепер не США, а Європа вимагає, щоб Україна була в НАТО», – зазначила Стефанішина. Вона пояснила, чому НАТО може запросити Україну до вступу під час війни.
Жодних обмежень, які не дозволяють це зробити, у правилах Альянсу не існує. Ми хочемо, щоб усі лідери НАТО, 31 держава, підтвердили, що Україна запрошена до Альянсу, і підтвердили, що новостворена Рада УкраїнаНАТО має визначити шлях до членства.
Членство – це процес, який має завершитись, коли будуть певні безпекові умови. Які саме – чи йдеться про завершення війни, чи про щось інше – це потрібно визначити, тут Альянс має індивідуальний підхід. Але почати цей процес, тобто запросити Україну до членства, вже можна. Зараз відбувається початок контрнаступу, і рано чи пізно вибудована росіянами оборона буде прорвана. Для нас важливо, щоб у цей найважчий період українці, бійці ЗСУ почули потужний сигнал від союзників.
Також важливо, яка ситуація склалася саме зараз в Росії, після бунту Пригожина: ми побачили, що її внутрішню стабільність можна повністю підірвати менше ніж за добу. Через це саме зараз у Росії – дуже обмежений простір до нових різких рухів, бо Кремль розуміє, що це може спровокувати нові острівці дестабілізації.
Про «гарантії» для України
Невелика група держав НАТО веде «несамовиті переговори в останню хвилину» з метою завершити роботу над декларацією про гарантії безпеки для України напередодні саміту НАТО в Литві 11-12 липня.
Ідея полягає в тому, щоб створити «парасольку» для країн, які готові надавати Україні постійну військову допомогу, навіть якщо деталі будуть відрізнятися залежно від країни. Ці зусилля є частиною ширших переговорів у НАТО і між кількома групами країн про те, як західні союзники повинні демонструвати довгострокову підтримку України. Таким чином, найбільші держави Альянсу працюють над тим, щоб визначити, які проміжні зобов’язання у сфері безпеки вони можуть надати Україні на цей час.
За словами офіційних осіб у Берліні, Парижі, Лондоні і Брюсселі, які говорили на умовах анонімності, західні держави мають на меті представити свою «парасолькову структуру» на щорічному саміті НАТО. Високопоставлений дипломат НАТО погодився з цим, повідомивши журналістам на окремому брифінгу, що зараз відбуваються «несамовиті переговори в останню хвилину» про те, «як це має виглядати».
За словами іншого дипломата НАТО, обізнаного з планами, президент США Джо Байден зустрінеться з прем’єр-міністром Великої Британії Ріші Сунаком у понеділок в Лондоні, де їхні штаби намагатимуться узгодити деталі, що залишились, в останню хвилину. «По суті, це гарантія для України, що ми ще дуже довго будемо оснащувати її збройні сили, фінансувати їх, консультувати їх, тренувати їх для того, щоб вони мали силу стримування проти будь-якої майбутньої агресії», – додав високопоставлений дипломат НАТО.
