Верховна Рада розглядає питання підняття тарифів на газ та опалення вже цієї осені. Про це розповів голова Спілки споживачів комунальних послуг Олег Попенко в ефірі одного із телеканалів. Так от, за його словами, у Верховній Раді вже неодноразово піднімалося питання що підняття тарифів на газ, а також опалення, та голосів за це достатньо не було набрано, тому поки що про підняття тарифів лише говорять, але що буде далі – нікому не відомо. Тому не дивно, якщо вже восени все ж таки подорожчає комуналка.

Окремо Попенко додав й про здорожчання електроенергії, а саме до 7 грн за кВт, що також неможна виключати, оцінюючи нашу ситуацію в енергосистемі та неоднозначність в Раді. Тому громадянам України слід бути готовими до будь-яких змін і не завжди до приємних, так би мовити, оскільки ситуація постійно змінюється.

Генеральний директор «ДТЕК Енерго» Ільдар Салєєв впевнений, що всі енергообʼєкти компанії «рано чи пізно» будуть відновлені, хоч і визнав: масштаб руйнувань такий, що на відновлення потрібні не місяці, а роки. Салєєв зазначив, що війська РФ понад 180 разів атакували теплові електростанції «ДТЕК Енерго». За його словами, внаслідок ударів втрачено 90% потужностей. За попередніми оцінками, збитки вже сягають 350 мільйонів євро, додав він.

«Тільки цього року на ремонти ТЕС піде 4 млрд гривень власних коштів. Це наш мінімальний план, що ми можемо встигнути зробити цього року», — зауважив Салєєв. За його словами, спеціалісти компанії по всьому світу шукають запасне обладнання,
яке можна «купити, привезти і встановити». Гендиректор «ДТЕК Енерго» запевнив, що
відновлювальні роботи тривають цілодобово, але детально про обсяги з міркувань безпеки не став говорити.

Салєєв також наголосив, що наразі в компанії планують відновлення усіх своїх об’єктів.

«Сьогодні ми навіть не розглядаємо категорію «відновленню не підлягає». Всі наші обʼєкти будуть відновлені рано чи пізно. Так само, як і здобута Перемога України у цій війні», — підкреслив керівник компанії.

Як війна змінила енергокомпанію Ріната Ахметова

У великому інтерв’ю Forbes генеральний директор ДТЕК Максим Тимченко заявив, що до війни ДТЕК трансформувалась. Усередині – від вертикально інтегрованої компанії до децентралізованої групи відокремлених холдингів; зовні – від компанії, що виробляє електроенергію з «брудного» вугілля, до «зеленої» зі ставкою на вітрові та сонячні електростанції.

Війна поставила ці плани паузу. З 24 лютого Росія завдала 10 тисяч ударів по активах ДТЕК і знищила 40% генеруючих потужностей компанії. До наступної зими компанія зможе лише частково компенсувати ці втрати. Ціна питання – 8,5 млрд грн, більшу частину яких ДТЕК сподівається отримати за державною кредитною програмою 5-7-9.

Про результати під час війни та борги

«Реструктуризація у 2020 році була одним із поштовхів для реструктуризації всередині компанії, – каже Тимченко. – Я впевнений, що на ринку капіталу ДТЕК має дуже сильну репутацію. ДТЕК ніколи не використовувала зовнішні обставини, щоби дезінформувати інвесторів. Найстрашніше для інвестора – це списання частини боргу. Ми ніколи цього не робили. Ми ніколи не робили кроків, які б завдали інвесторам збитків, як би важко нам не було. А нам було дуже тяжко.

Не можна говорити про майбутнє компанії, якщо ти не поважаєш інвесторів. Однак ми чесно говоримо про пріоритети. Наприклад, минулого року, коли мене питали про ліквідність, я відповідав: мій пріоритет – відновлювати мережі та станції після обстрілу. Вдруге – обслуговувати борг. Але ми змогли фінансувати ремонти та виплачувати відсотки за бондами. Єдиний умовний дефолт був у квітні. За угодою із кредиторами ми могли частково зрушити виплату, але не встигли отримати узгодження. Однак ми все виплатили і зараз виконуємо наші зобов’язання по всіх випусках.

З 24 лютого для мене набагато важливіше питання про запаси газу та вугілля, щоб ми могли нормально пройти зиму».

Про підготовку до наступної зими

«Напередодні минулої зими ви, як це було подано у ЗМІ, радили людям їхати з країни. Яка ваша порада на цю зиму?» – запитали у Максима Тимченка.

«Тоді мої слова були неправильно перекладені або зрозуміли їх неправильно, – відповів генеральний директор ДТЕК. – Поради все кинути і їхати не було. Я радив тим, хто може, виїхати з багатоповерхівки до приватного будинку та придбати генератор. Цієї зими легше не буде. Минулої зими нас рятувала наявність власних запасів обладнання. Якщо нам розбивали трансформатор на одній теплоелектростанції, ми швидко з законсервованого блоку іншої електростанції знімали трансформатор і перевозили на працюючий енергоблок. Таких запасів наразі немає. Ми намагаємось їх сформувати. Замовляємо трансформатори у виробників та по можливості виготовляємо власне обладнання. Також ми виводимо з консервації енергоблоки та ремонтуємо те, що можна відремонтувати.

Минулого року ми заходили зимою з потужністю 6000 МВт. Вийшли із зими з потужністю 3700 МВт. Є детальний план, що потрібно зробити, щоб наступної зими зайти з потужністю 4800 МВт».

Цього року нам потрібно 3,5 млрд грн на плановий ремонт і приблизно 5 млрд грн на відновлення після масованих обстрілів. Частину ми покриємо із власних коштів, а частину, сподіваюся, кредитами за державною програмою 5-7-9. Якщо говорити прямо, донорська допомога сфокусована на державних компаніях. За весь цей час ми отримали $13 млн, що не так багато по відношенню до наших потреб. У мене була зустріч ще в лютому з представниками уряду, що нам потрібні кредитні кошти для відновлення. У лютому мені дали чітку згоду, що ми отримаємо ці кошти за кредитною програмою 5-7-9. На липень ми поки що не отримали жодної копійки».

На запитання, чи спрацювала ідея з тим, щоб донори профінансували відновлення станцій через державну «Укренерго», Тимченко відповів: «У нас є обмеження: міжнародні фінансові організації (МФО) не фінансують вугільні станції і тому не можуть безпосередньо дати нам кошти на відновлення блоків чи трансформаторів біля ТЕС. Тому була ідея, що «Укренерго» надасть нам своє обладнання, а йому поставлять нове обладнання за кошти донорів. Однак через бюрократію це теж поки що не працює.

За програмою 5-7-9 ми з’явилися на 5 млрд грн, детально розписали, куди ці гроші підуть. Також надали «Укргазбанку» гарантію, що ці гроші видаватимуться під конкретні програми. Це все дуже затягується, проте всім нам потрібно готуватися до опалювального сезону, який буде не простішим за попередній».

На запитання, чи має в компанія план «Б», гендиректор ДТЕК відповів: «У нас усі плани спершу оптимістичні, а потім базові. Якщо є план, ми його виконаємо. Ми зробимо все можливе, щоб підготуватися до цієї зими. Це наш головний пріоритет. Якщо нам не дадуть кредит, значить різатимемо витрати. Наприклад, скоротимо інвестиції у видобуток вугілля. Це не вплине на цю зиму, але підготовка до зими 2024–2025 буде ще складнішою».

Про сприйняття ДТЕК як олігархічної компанії

«За результатами соцопитувань люди не сприймають ДТЕК як олігархічну структуру, – впевнений Тимченко. – Сприймають як компанію, якій хочеться сказати «дякую» та носити одяг з її логотипом. Позитивно оцінюють нас 73% опитаних. До війни ця частка була меншою – 58%. Співпраця з МФО – один із моїх пріоритетів. Я багато часу приділяю відповідям на запитання. Кажу: «Що нам зробити, щоб розблокувати цю ситуацію? Ми готові». Але є проблема взаємодії МФО із українським приватним бізнесом.

Наприклад, Європейський банк реконструкції та розвитку оголошує у Лондоні про видачу €600 млн бізнесу. Яким компаніям? «Укргідроенерго», «Укренерго», «Нафтогазу». Усі вони – державні. Це відбувається на конференції щодо ключової ролі приватного бізнесу. Потрібно змінювати цю ситуацію. Потрібно порушувати питання взаємодії МФО та приватного бізнесу. Але ставлення до ДТЕК поступово змінюється. Приклад: у 2017–2018 роках консорціум німецьких банків профінансував будівництво всіх наших вітроелектростанцій. Державна організація Euler Hermes надавала їм страховку.

Тому ми працюємо над залученням коштів. Ми всім розповідаємо про необхідність добудови Тілігульської ВЕС. Які її переваги? Проект додасть 384 МВт потужності до системи. Термін реалізації – 18 місяців.

Ми показали, що готові будувати під час Великої війни, брати на себе ризики. Щоб запустити першу чергу станції, ми вклали власний кошт – €200 млн. У другу чергу ми готові інвестувати €100–120 млн, або 30% вартості проекту.

Сьогодні ми ведемо переговори в Англії щодо залучення інших коштів у проект. За умови використання 20% місцевого обладнання можна отримати страховку Великобританії. Поки що важко прогнозувати дату, коли зможемо залучити кошти. Vestas готовий розпочати постачання обладнання через два місяці після підписання угод щодо фінансування.