Служба безпеки України отримала нові докази, що підтверджують: 8 липня Російська Федерація била по національній дитячій спеціалізованій лікарні «Охматдит» в Києві ракетою Х-101. Про це повідомила пресслужба СБУ у вівторок, 9 липня.
На місці трагедії знайшли уламок двигуна крилатої ракети Х-101. Окрім того, слідчі СБУ виявили: уламок механізму розкриття крил ракети Х-101; уламок блоку постановки перешкод ракети Х-101; середню частину корпусу крилатої ракети Х-101; обтічник хвостового відсіку та уламок гідроблоку крилатої ракети Х-101; уламки кожуха двигуна крилатої ракети Х-101 з відображенням інвентарного та серійного номерів.
Згідно з висновками експертів, це був цілеспрямований удар російської армії. «Про це свідчать не лише уламки ракети, знайдені на місці удару, а й аналіз даних траєкторії польоту, характер завданих пошкоджень, а також велика кількість відео- та фотоматеріалів», — йдеться у повідомленні СБУ.
Всупереч фактам, 9 липня прес-секретар російського президента Дмитро Пєсков заявив, що на «Охматдит» впала антиракета, яка і пошкодила будівлю дитячої лікарні.
9 липня рятувальники перестали розбирати завали після російської атаки на «Охматдит». Двоє людей загинули. За медичною допомогою звернулося 32 поранених. 8 дітей із травмами госпіталізували. Загалом у цей день від ударів російських ракет загинули 36 людей, понад сто отримали поранення.
Геноцид та інші мотиви
«Сьогодні Росія вбила «високоточними» ракетами понад 30 цивільних лише у Києві, Дніпрі та Кривому Розі. Вбито людей у Покровську. Півтори сотні поранених, – написав радник міністра оборони Олексій Копитько на своїй сторінці у Fb. – З російською ракетою по «Охматдиту» вже повна ясність. Це не уламки, не наслідок роботи ППО від слова зовсім. Росія вразила той об’єкт, в який цілилася. Вони могли вважати його бодай базою марсіан. Але за фактом: вони цілилися у найвідомішу дитячу лікарню і в неї влучили.
Мінімальне відхилення ракети від можливої негромадянської цілі, яка відома росіянам (наприклад, Генштабу ЗСУ) – майже кілометр. Так само як і від інших подібних цілей. Тобто це не помилка, це навмисний військовий злочин. Саме так його вже пропонують трактувати у Європі та США.
Спочатку росіяни намагалися мляво виправдовуватись, потім все валити на українське ППО, а потім просто вирішили перебити сигнал. Заявили, що Україна нібито застосовує хімічну зброю і що США з Німеччиною готуються звинуватити у застосуванні хімзброї Москву. Цю тему штовхатимуть в ООН.
Через це народилася гіпотеза, навіщо вони стріляли в дитячу лікарню. Цільова аудиторія – не учасники саміту НАТО. Точніше – вони вторинні. Путін спілкувався із Сі
буквально днями в Астані. Сьогодні у Москві – прем’єр Індії, який до Астани не їздив. Теж торкаються теми війни. Удар по лікарні – це погане тло, тільки якщо воно не створене спеціально.
Путін б’є ракетою по дітях у той момент, коли Росія головує у Радбезі ООН. Більш промовистої наруги над системою міжнародної безпеки та ще й напередодні саміту НАТО вигадати складно. У цьому й полягає основний путінський посил Сі і Моді: «Дивіться, що я творю, і мені за це нічого не буде. Я зламаю існуючу систему, буде встановлений новий світовий порядок, давайте про нього говорити».
З кожним днем стає все більш очевидно, що в рамках чинного світового порядку («заснованого на правилах») справедливо покарати людожера, що збожеволів, неможливо. Нема волі чи бажання. Безкарність Путіна – це пряма дорога до потрясінь, на тлі яких страх міфічної «ескалації» у разі надання адекватної допомоги Україні виглядає просто смішним.
У зв’язку з цим дуже простий сигнал західним партнерам: він же ваш світ ламає. Той світ, де ви досягли висот та благополуччя. Ціна порятунку цього світу – зовсім небагато залізяк, яких у вас надмірно. Якщо ви самі вважаєте, що цей світ не вартий жменьки залізяк – тоді для вас погані новини. Ви просто не встигнете їх застосувати для самозахисту. З вами зіграють за правилами, до яких ви не готові».
Макрон на коні
На тлі жахливого обстриілу з боку Росії гарні новини прийшли з Франції. За результатами дострокових парламентських виборів ультраправа політсила Марін Ле Пен, всупереч прогнозам, програла. Питання: як політичні перипетії у Франції вплинуть на подальшу підтримку Парижем України?
Прем’єр-міністр Франції Габріель Атталь у понеділок, 8 липня, передав президенту
Емманюелю Макрону заяву про свою відставку, повідомляє агентство AP. Цей крок глава французького уряду зробив після того, як стало відомо, що ліва коаліція “Народний фронт” отримала більшість місць за підсумками другого туру позапланових парламентських виборів, а пропрезидентський блок посів друге місце.
За підсумками результатів другого туру дострокових парламентських виборів
у Франції альянс лівих здобув перемогу. Водночас друге місце отримав пропрезидентський блок, тоді як правопопулістське «Національне об’єднання» Ле Пен опинилося на третій позиції.
Зокрема, як свідчать дані міністерства внутрішніх справ Франції, які наводить Reuters, лівий «Народний фронт» отримав 182 місця, блок пропрезидентських сил Емманюеля Макрона «Разом» — 168, а ультраправе «Національне об’єднання» Марін Ле Пен та її союзників — 143.
Ці результати вважаються сенсаційними, оскільки останні опитування свідчили, що «Нацоб’єднання» якщо і не отримає абсолютної більшості, то щонайменше стане партією з найбільшим представництвом у парламенті.
До речі, у першому турі, який відбувся 1 липня, політсила Марін Ле Пен набрала
33,4%, продемонструвавши значний відрив від пропрезидентського блоку. Згідно ж із остаточними результатами, у правих не буде можливості нав’язати парламенту свою волю, але немає такої можливості і у дзеркальних супротивників — «Народного фронту».
«Ще кілька днів тому, нагадаю, Ле Пен заявляла, як вона свого прем’єра призначатиме і як Макрону слід визнати свою поразку. Люблю такі історії… Між тим, якщо не зловтішатися аж надто сильно над пані Ле Пен, то слід визнати, що і з лівими не все так однозначно. Наприклад, один із лідерів коаліції лівих «Народний фронт» пан Меланшон, скажімо так, не дуже прихильний до України. Це може стати певною проблемою, але ще раз підкреслюю — він не лідер коаліції, а лише один з лідерів. Не думаю, що він стане главою уряду. Більш того, не виключено, що через свою радикальну позицію з багатьох питань у процесі парламентської діяльності він відколеться і просто не буде нічого вирішувати, тому що запиту у новому парламенті на сильний радикалізм не буде», — зазначає політолог Максим Несвітайлов.
Те, що центристи на виборах у Франції посіли друге місце, на думку експерта, є дуже яскравим показником того, що французи усвідомили: радикалізм їм не потрібен і в цьому сенсі Макрон виграв, апелюючи до суспільства шляхом ініціювання дострокових виборів.
Загрози для України – в минулому?
У тому, що суттєвих загроз для двосторонніх відносин України та Франції, навіть у разі виграшу ультраправих, не існувало б, переконаний політолог Валерій Клочок.
«Навіть якби Ле Пен виграла, вона, по-перше, не могла б одноосібно формувати уряд, а по-друге, заяви Барделли (офіційний лідер «Народного об’єднання» Жордан Барделла), який претендував на посаду прем’єр-міністра, є достатньо неоднозначними щодо підтримки України — він досить часто виступав проти Росії. Втім, добре, що сталося не так, як гадалося, і ультраправі не отримали перемогу. Ну, тепер будемо дивитися, як Макрон домовлятиметься з лівими, не забуваючи при цьому, що Франція — це президентська республіка. Взагалі Макрон матиме ще досить потужну позицію у Національних зборах і потрібно буде спостерігати, як на парламентському рівні він вестиме комунікації», — підкреслює експерт.
Відповідаючи на запитання про те, чи загалом виграв президент Франції, оголосивши дострокові парламентські вибори, експерт констатував, що у Макрона є всі підстави, щоб бути задоволеним своїм політичним маневром, адже йому вдасться сформувати прийнятну для себе коаліцію в парламенті.
