Андрій Владов
Дві новини, які вказують на глобальні зміни у духовному житті України, відбулися цього тижня під час святкування Воскресіння Господнього. Перше – президент України Володимир Зеленський у неділю, 16 квітня, привітав українців із Великоднем. Відеозвернення глава держави записав біля головного храму Києво-Печерської Лаври – Успенського собору. Друге – пасхальне богослужіння ПЦУ вперше проходило в Успенському соборі Києво-Печерської лаври. Його провів виконуючий обов’язки намісника Лаври архімандрит Авраамій. Монополії російського світу в духовному житті українців приходить кінець, і цей процес лише наростатиме.
У своєму великодньому зверненні до українського народу Володимир Зеленський зазначив: «Небеса бачать нашу віру й твердість. Світ бачить нашу відвагу й незламність. Ворог бачить нашу силу й рішучість. А отже, Україна побачить світло Перемоги.
Віра в неї єднає всіх нас. Завжди, а особливо сьогодні. У Великдень, що споконвіку був для українців родинним святом, днем тепла, надії й великого єднання. Війна не змогла стерти нас, наші цінності, наші традиції, наші свята й ті найголовніші речі, які вони символізують.
І тому хоч би де ми не відзначали Пасху, хоч би де кожен із нас зараз не був — ми зустрічаємо Великдень разом.
Ми одна велика сім’я. Українці. У нас одна велика домівка. Україна. У нас одна велика мета. Перемога. Для всіх.
Тих, хто вже не з нами, хто віддав життя за Україну, ми пам’ятаємо кожного й просимо в Бога упокоїти їхні душі. Ми віримо в кожного, хто продовжує боронити Батьківщину, і просимо Бога захистити їх і вберегти.
Всіма силами ми боремось за свою землю й просимо сприяння небесних сил. У сотнях молитов, які промовляли наші предки перед боєм. Які допомагають і бережуть наших воїнів сьогодні».
У Києво-Печерській лаврі вперше проводили свої великодні служби одразу дві церкви — Православна церква України та Українська православна церква московського патріархату. В Успенському соборі великоднє богослужіння ПЦУ почалося о 6:30: люди збиралися поступово. Приблизно за 40 хвилин надвір вийшли служителі, аби освятити кошики вірянам. Віряни висловлювали захоплення тим, що в цьому соборі «нарешті звучить українська мова». Священник Орест, який святив кошики, сказав, що для нього перша служба ПЦУ в Успенському соборі — це історична подія, яку ми колись будемо згадувати.
«Воскресіння Христове — це свято перемоги життя над смертю. Тому ми віримо в перемогу правди над неправдою і добра над злом, що наш незламний народ вистоїть заповідану Богом одну з найвищих цінностей — свободу», — сказав Орест.
Вперше за 300 років великодню службу в Успенському соборі провели українською мовою.
Але російський світ ще має слово. Один із ченців біля Аннозачатіївської церкви назвав
ПЦУ «розкольниками», над якими має владу «Порошенко, цукеркова фабрика». Він заявив, що після перших служб ПЦУ на Різдво і Стрітення нібито почорніли хрести на
Трапезній та Успенській церквах, що є недобрим знаком. На його думку, це Україна почала війну з Росією, а диявол хоче знищити православний український народ. У відповідь таким любителям Росії хочеться навести слова їхнього ж земляка письменника-блогера, а раніше російського політика і бізнесмена. Колишній заступник голови уряду РФ в 1997 році, екс-голова Держкоммайна Росії Альфред Кох написав наступне:
Православні християни вже кажуть один одному: Христос воскрес! І відповідають: «Воістину воскрес!» Потім обіймаються і тричі цілуються. Важко собі уявити, що в цей момент люди, які вважають себе православними християнами нападають на інших православних християн, вбивають їх і при цьому дико обурюються, що ті, схоже, зовсім не збираються покірно йти на смерть. А в Писанні сказано: «Не вбивай».
Але ситуація стає ще абсурднішою, коли православні християни, які напали, повідомляють, що вони ні на кого не нападали, а це на них напали. А в Писанні сказано: «Не лжесвідчи».
Але цього мало! Вони кажуть: якщо ми опинилися на чужій території, то тепер вона наша. А в Писанні сказано: «Не вкради».
А ще ці православні християни вигадали собі боввана – Путіна. І сліпо йому поклоняються, виконують усі його бажання та саджають у в’язницю всіх, хто не вірить йому і не хоче підкорятися його владі. А в Писанні сказано: «Не сотвори собі кумира».
А напавши на сусідів, ці православні християни ґвалтують їхніх дружин, сестер та дітей, здійснюють акти мужоложства, а їхні дружини заохочують цю розбещеність. І навіть радять їм зґвалтувати більше ворожих дівчат. А в Писанні сказано: «Не чини перелюбу».
І навіть сьогодні, у Велику Суботу, замість того, щоб молитися, сповідатися та причащатися, ці православні християни знову обстрілюють житлові будинки, вбивають людей та знищують плоди праці цілих поколінь. А в Писанні сказано: «Дотримуйся суботи».
Їхні батьки, їхні бабусі та дідусі, пройшовши через страшну війну, заповідали їм ніколи не розпочинати жодних воєн. Казали їм, що найголовніше – це мир. І в жодному разі не можна його порушувати. Але ці православні християни начхали на своїх батьків і розв’язали безглузду та криваву війну зі своїми братами за вірою. А в Писанні сказано: «Шануй батьків».
І щоразу, з будь-якого, найменшого приводу, ці православні християни не проминуть згадати Ісуса Христа, і їхні безсовісні попи всі їхні злочини виправдовують. Його ім’ям і запевняють цих страшних грішників у тому, що вони зовсім не грішники, а праведники і що вони несуть світло істинного християнства.
І іменем Бога освячують зброю, і солдатів, і вбивство. І трупи цих диких варварів ховають постійно, вимовляючи ім’я Ісуса з Назарету, який своєю смертю викупив гріхи зовсім не для того, щоб вони наробили нові, ще страшніші, прикриваючись його ім’ям. А в Писанні сказано: «Не згадуй ім’я Господа марно».
І як Каїн Авеля, вбиваючи свого сусіда, ці православні християни пишуть своїм дружинам, як добре та заможно живуть убиті ними люди. Як багато у них мікрохвильових печей і пральних машин. Які міцні у них кам’яні будинки з теплими туалетами, і що їх душить заздрість, коли вони порівнюють свої нетрі та бараки з тими милими хатками, що бачать в Україні. А в Писанні сказано: «Не забажай ніякого добра свого ближнього».
І нарешті, приписавши своїй державі здатність встановлювати моральні норми і відпускати гріхи, вони стали поклонятися їй як богу і вірити в її надприродну
силу і право забирати життя. А в Писанні сказано, що Бог один і Він на Небесах.
І порушивши всі до єдиної заповіді, вони анітрохи не бентежаться і вітають один одного зі світлим Христовим Воскресінням, обіймаються і тричі цілуються. Їдять пофарбовані яйця та паски. І думають, що цим виконують той обряд, який і має тепер здійснити правовірний православний християнин. І жодних інших обов’язків у нього перед Ісусом Христом немає.
Але кожному віддасться за його вірою. За їхньою вірою у них і буде їхній рай. Повний горілки теплий сортир, набитий шльондрами. І у кожного під пахвою – мікрохвильова піч і пилосос. Це їхній образ щастя. Це межа їхньої фантазії. Це їхній рай. Туди вони й
потраплять».
