Родина кожного військового, який загинув, захищаючи Батьківщину під час повномасштабної війни, має право отримати компенсацію — одноразову грошову допомогу у розмірі 15 мільйонів гривень. Це право забезпечує постанова Кабміну № 168 від 28 лютого 2022 року.
Також члени родини можуть отримати допомогу на поховання (згідно з постановою Кабміну №829 від 22 травня 2000 року) в розмірі п’яти прожиткових мінімумів. Ці кошти виплачує військова частина.
Хто має право на виплати?
Членами родини військовослужбовців, згідно з рішенням Конституційного суду, вважаються дружина/чоловік, діти та батьки. Варто зауважити, що діти вважаються членами родини незалежно від того, чи є це діти будь-кого з подружжя, спільні або усиновлені, народжені у шлюбі або позашлюбні.
Частку компенсації можуть отримати ті особи, які перебували на утриманні військового: батьки; дружина/ чоловік, які не одружилися вдруге; діти, які не мають і не мали своїх сімей; діти, які мають свої сім’ї, але стали особами з інвалідністю до досягнення повноліття; діти, обоє з батьків яких загинули або зникли безвісти.
Хто не може отримати кошти?
Допомога не призначається громадянам Російської Федерації, республіки Білорусь, або особам, які тривалий час проживають на території цих країн. Також особам, засудженим за державну зраду, колабораційні дії або ті дії, які сприяють країні агресорці.
Куди звертатися?
Насамперед родина військовослужбовця має отримати свідоцтво про смерть. Далі члени сім’ї особисто або через законних представників повинні звернутися із заявою до районних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки незалежно від місця реєстрації.
Крім заяви треба подати комплект документів:
– копію паспорта;
– ідентифікаційний код;
– документи, які посвідчують родинні зв’язки (для подружжя — це свідоцтво про шлюб, для дітей — це свідоцтво про народження, для батьків — це свідоцтво про народження загиблого).
Упродовж якого часу можна отримати виплату?
Цього року сума допомоги, призначена Міністерством оборони, виплачується поетапно. На першому етапі виплачується 1/5 суми. Решта — щомісячно частками впродовж 40 місяців. Вона виплачується в порядку черговості. Родичі можуть звертатися за допомогою впродовж трьох років від дати, коли військовослужбовець загинув.
Районні ТЦК та СП вивчають документи від дня отримання заяви та протягом семи робочих днів мають їх надіслати до обласних ТЦК та СП. Ті, своєю чергою, також
вивчають документи, з’ясовують всі родинні зв’язки, роблять висновки та доповідають до Департаменту соціального забезпечення Міністерства оборони України.
Потім працівники департаменту надсилають запити до кадрового центру ЗСУ. Потім ці документи відправляються на розгляд до Міністерства оборони та Генерального Штабу, де створена спеціальна комісія, яка і призначає виплату.
Коли виплата призначена, то сповіщається фінансовоекономічне управління командування Сухопутних військ (воно є розпорядником коштів), на кого призначена саме ця допомога. Потім районні ТЦК та СП вже сповіщають членів родини телефоном або письмово.
Чи були випадки, коли відмовляли родичам загиблих в нарахуванні допомоги?
Одна з причин відмови — не з’ясований статус військового. Адже у нас, крім військових Збройних сил України, є інші категорії, які не захищені в соціальному плані. Це, наприклад, добровольчі формування територіальних громад. Їх дуже важко «підтягнути» під категорію «військовослужбовці». І коли навіть в родичів такого загиблого будуть всі документи, які відповідають всім вимогам, позиція військкомату або Міністерства оборони буде однозначною — це буде відмова. Такі категорії лише в судовому порядку можуть захищати свої права.
