Огляд ЗМІ
Словаччина надала Україні перший пакет військової допомоги з момен ту повернення Роберта Фіцо на посаду прем’єр-міністра країни у жовтні 2023 року. Про це повідомив міністр оборони Денис Шмигаль.
За його словами, за підписаною з заступником голови уряду та главою міноборони Словаччини Робертом Кали няком угодою Україна безкоштовно отримає від країни різне обладнання «нелетального призначення». Зокрема, буде поставлено п’ять машин для розмінування Bozena, інженерна та будівельна техніка, а також засоби для ме девакуації.
Шмигаль зазначив, що Словаччина вже розпочала ро боту над новим, п’ятнадцятим пакетом підтримки України. Він додав, що сторони також обговорили перспективи співпраці між українськими та словацькими компаніями. Калиняк же, коментуючи підписання угоди, заявив, що зараз у Києві планує обговорити зі Шмигалем розширення «нашої і так досить об’ємної оборонної співпраці».
З моменту початку повномасштабної війни 24 лютого 2022 року до повернення Фіцо на посаду прем’єр-міністра Словаччини у жовтні 2023 року країна надала Укра
їні 13 пакетів військової допомоги на загальну суму 671 мільйон євро.
Сформований Фіцо уряд у листопаді 2023-го скасував запланований 14-й пакет на 40 мільйонів євро. До нього входили, наприклад, 140 ракет для зенітно-ракетних комплексів «Куб», понад п’ять тисяч одиниць боєприпасів для гармат та чотири мільйони набоїв для стрілецької зброї. Припинення допомоги Україні було однією з передвиборчих обіцянок Фіцо.
Перемога правих у Чехії
3-4 жовтня у Чехії відбулися парламентські вибори, на яких перемогла партія мільярдера та правого популіста Андрія Бабіша ANO з результатом понад 34% (82 мандати). Раніше він був міністром фінансів та прем’єр-міністром Чехії, а останніми роками залишався в опозиції. На другому місці опинилася правоцентристська коаліція SPOLU чинного прем’єра Петра Фіали, яка отримала 22,9% (51 мандат). Для формування більшості в парламенті потрібний 101 мандат, тому сторони будуть змушені домовлятися з іншими політичними силами.
За даними соціологів, напередодні голосування до третини електорату так і не визначилися з перевагами. На останніх теледебатах на каналі Nova суперники обмінялися звинуваченнями у брехні. Андрій Бабіш різко критикував ініціативи Євросоюзу, такі як «зелений курс», міграційний пакт та система торгівлі квотами на викиди шкідливих речовин. Тепер він має намір повернутися до влади з гаслом «Чехія перш за все».
Петро Фіала, навпаки, попереджав, що Бабіш «потягне країну на Схід». При цьому сам Бабіш уникав обговорення низки зовнішньополітичних питань та відкрито не виступав проти продовження допомоги Україні.
З іншого боку, непрямим підтвердженням проросійського курсу Бабіша є той факт, що напередодні виборів він заявляв про намір скасувати ініціативу щодо постачання боєприпасів Україні. Він стверджував, що на це витрачається багато грошей платників податків, які мають йти «на власний народ». За словами Бабіша, постачанням снарядів для України мають займатися НАТО та ЄС.
У свою чергу президент Чехії Петер Павел заявив, що припинення ініціативи щодо постачання Україні боєприпасів зашкодить не тільки самій Україні, а й його державі.
«Якщо ми скоротимо або навіть припинимо цю підтримку, ми насамперед завдамо шкоди собі, але припинення цієї підтримки також матиме негативний вплив на Україну, якщо загине ще більше людей. Я припускаю, що як Андрій Бабіш, так і представники інших партій, ми враховуватимемо насамперед інтереси Чеської Республіки, наших союзників і партнерів, таких як Україна, і незавдамо шкоди ні їм, ні собі», – зазначив Павел.
У 2024 році Чехія, за підтримки союзників, розпочала ініціативу щодо закупівлі боєприпасів для ЗСУ у третіх країнах. У серпні міністр закордонних справ Чехії Ян Липавський заявляв, що в рамках чеської ініціативи Україні вже передано понад мільйон артилерійських снарядів.
Меркель звинувачує
«Меркель покладає на Польщу частину провини за війну Путіна». Стаття під таким резонансним заголовком з’явилася на сайті найпопулярнішого німецького бульварного видання Bild. Джерело – інтерв’ю екс-канцлера Німеччини, колишньої глави консервативної Християнсько-демократичної союзу Ангели Меркель угорському порталу Partizan, яке вона дала під час нещодавньої поїздки до Будапешту в рамках рекламного туру своєї книги спогадів.
Насправді, як з’ясовується, винесеного в заголовок Bild слова «mitschuld», що в даному контексті можна перекласти з німецької як «частина провини», у висловлюваннях Меркель немає. Це інтерпретація її слів автором статті, про що написано під заголовком, мовляв, йдеться про «непряме» звинувачення.
Тоді що ж саме сказала Меркель? «У червні 2021 року я відчула, що Путін більше не сприймає всерйоз Мінські угоди», – повідомила колишня канцлер. На цьому фоні
вона хотіла «новий формат» за участю Євросоюзу, щоб «ми як ЄС розмовляли з Путіним прямо». Пропозиція полягала у тому, щоб знову провести саміт ЄС-Росія. Такі зустрічі не проводяться з 2014 року, тобто після анексії Криму. Ідею, яку озвучили Меркель та президент Франції Емманюель Макрон, не підтримали на саміті Євросоюзу.
«Дехто це не підтримав, – сказала Меркель в інтерв’ю Partizan. – Це були перш за все країни Балтії, але й Польща була проти». За її словами, противники ініціативи «боялися, що у нас немає єдиної політики щодо Росії». Меркель додала, що її позиція полягала в необхідності пошуку єдиної позиції, але, мовляв, цього не сталося – її повноваження незабаром закінчилися, а війна Росії проти України, в якій Меркель під час інтерв’ю кілька разів звинуватила Москву, розпочалася. Меркель не говорить про це прямо, але її слова можна витлумачити так: новий формат переговорів із Путіним міг бути шансом не допустити війну, але наскільки він був реальним, ми ніколи не дізнаємось.
Президент України Володимир Зеленський тоді критикував пропозицію Меркель, називаючи її «несправедливою». Все це відбувалося на тлі побоювань масштабного вторгнення Росії до України, які виникли навесні 2021 року. РФ тоді стягнула війська до українських кордонів, але відвела лише частину. Сама Меркель на той момент була лідером, чия політична вага в Європі та світі слабшала – до виборів до бундестагу, в яких вона не брала участі, залишалися лічені місяці.
Атака дронів по тюмені
У Тюмені в ніч на вівторок, 7 жовтня, виявлено та знешкоджено три безпілотники на території одного з під приємств у мікрорайоні Антипіно, повідомив у Telegram уряд Тюменської області. За даними влади, вибухів та пожежі не було, постраждалих немає, робота сусідніх підприємств не переривалася. Інформація про дрони надійшла до екстрених служб близько 23.00 за місцевим часом. Фахівці запобігли детонації, уточнили в обласному уряді. Суцільна брехня, якщо врахувати, скільки пожежних машин вирушило до міста «невдалого падіння» дронів.
Це перший випадок атаки безпілотників на Тюменську область. Влада регіону не уточнила, чи мали дрони українське походження. Відстань від кордону з Україною до Тюмені – близько 2000 км. Українські військові також не підтверджували атаки на регіон у Західному Сибіру.
А от український OSINT-проект Exilenova+ повідомив, що внаслідок атаки пошкодження отримав НПЗ, розташований поблизу мікрорайону Антіпіно. Там знаходиться Тюменський нафтопереробний завод компанії «Русінвест» (раніше – Антипінський НПЗ). Підприємство працює з 2014 року, переробляє до 1,2 млн тонн нафти на рік та спеціалізується на випуску дизельного палива, мазуту та бітумів. З 2020 року завод включений до системи постачання сировини з родовищ «Роснефти»
