Перший Великдень святкували давні юдеї за 1500 років до Різдва Христового у зв’язку з ісходом ізраїльтян з Єгипту під проводом пророка Мойсея. Старозавітний Великдень знаменував порятунок єврейського народу від єгипетського рабства, а «пасха» давньоєврейською означає «вихід», «визволення».
Великдень – головна подія року для православних християн. Це свято Світлого Христового Воскресіння. Цього дня християни тріумфують відкуплення гріхів людства через Христа Спасителя, святкують воскресіння Ісуса Христа, яке відбулося третього дня після його смерті.
У цьому святі виражається радість з приводу перемоги Божого Сина над смертю та вічним забуттям. У воскресінні бачать підтвердження життя після смерті, що і є головним змістом святкування.
В Україні святкувати Великдень розпочали наприкінці першого тисячоліття з приходом християнства. За біблійним сюжетом Ісус Христос воскрес рано вранці, і це воскресіння супроводжувалося великим землетрусом — ангел небесний відвалив камінь від дверей Гробу Господнього. На світанку жінки-мироносиці Марія Магдалина, Марія, мати Якова, і Соломія прийшли до труни з пахощами, щоб обмазати тіло Ісуса, але побачили відвалений камінь і порожню труну. Тоді схвильованим жінкам явився ангел і сповістив про воскресіння Господа.
Підготовка до свята
До Великодня віруючі готуються протягом семи тижнів Великого Посту – одного з найсуворіших постів – саме стільки часу провів Ісус Христос у пустелі. Вважається, що в ці дні душа віруючого має прислухатися до страждань Господа, які пережив Ісус Христос у людській подобі в останні дні. Ці сім тижнів називаються седмицею. Останній тиждень перед Великоднем – Страсна Седмиця.
Особливе значення має Страсний Четвер – день, коли Ісус разом зі своїми учнями під час Тайної Вечері розділив останню трапезу. Цей день ще називають Чистий Четвер, і всі православні намагаються причаститися. Ввечері у церкві читають дванадцять Євангелій, де розповідається історія Христових страждань. В цей день потрібно обов’язково помитися з голови до ніг (як на Водохреща). У Страсну П’ятницю з церкви виносять плащаницю — шматок тканини, в яку було загорнуто тіло Христа після зняття з хреста, де він зображений у труні. Цього скорботного дня приписується нічого не їсти.
Святкування Великодня
Великодня служба триває всю ніч. Її урочистий момент настає опівночі, коли священик сповіщає: «Христос воскрес!», а всі присутні відповідають: «Воістину воскрес!» Після служби процесія тричі обходить церкву, а потім починається процес освячення обрядових пасхальних страв: пасок, яєць, ковбас, червоного вина та інших страв (залежно від місцевості). Господині збирають їх у кошики, які прикрашені вишитими рушниками, барвінком та свічками. У давнину християни після суботньої літургії не йшли з церкви, а залишалися там до ночі, харчуючись хлібом і вином. Під час служби священики міняють буденний одяг на святковий. Після церковної служби розходяться по домівках та починають розговлятися.
На Великодні свята, як і на Різдво, має зібратися вся родина, адже це — Великий День. Великодній сніданок починається молитвою. Після молитви батько сімейства бере освячене яйце і ділить його на стільки частин, скільки присутніх за столом (залишаючи окремо на тарілці для померлих членів сім’ї), зі словами благословення роздає яєчко і каже:
— Щоб на ці свята нас Всевишній благословив щастям та добрим здоров’ям на довгі літа. Щоб Божа Мати всіх нас взяла під свій покрив. Щоб ми могли зростати духовно та виховували у такому дусі своїх дітей. Дай Боже ці свята щасливо відсвяткувати та інших дочекатися. «Христос Воскрес!» – «Воістину Воскрес!» — відповідають усі присутні за святковим столом.
Звичай на Великдень починати святкування яйцем (писанкою), існує в Україні з давніх-давен, адже яйце символізувало зародження нового життя. У християнстві яйце є символом Воскресіння Христового, тому що з мертвої шкаралупи яйця народжується нове життя, так і Христос вийшов із труни до Нового Життя.
Після освяченого яйця всі їдять паски та все, що приготували на свято. На Великдень не було прийнято подавати гарячі страви. Хазяйка йшла на всенічну, а заздалегідь приготовлені страви вже чекали на її повернення. Отже, на великодньому столі у багатьох українських селах обов’язково стояли холодець чи сальтисон, домашня ковбаса та фарширований гусак.
Відомі також такі звичаї: перед тим, як з’їсти освячене самому, господар ішов з освяченим насамперед між худобою, христосувався (цілувався) з нею, повідомляв «Христос воскрес!» А хтось із присутніх відповідав за худобу: «Воістину воскрес!» Тоді господар торкався тричі освяченим кожної худоби і вимовляв: «Щоб ся так не брало вівці (корови чи чогось), як ніщо не візьметься свяченої пасхи».
Після розговен молодь йшла зазвичай під церкву, де розпочиналися великодні забави — веснянки у супроводі відповідних пісень. У житті молоді великодні забави розпочиналися з великоднім тижнем і тривали до осені. Також після розговен починали дзвонити на дзвіниці, і хто перший задзвонив, той перший обробить жнива і матиме найкращий хліб. Дзвонили у дзвони весь день, а потім ще на другий та третій день.
На Великдень усі мають веселитися, бо хто сумуватиме цього дня, той нудьгуватиме і весь рік. Якщо хтось помирає на Великдень, то вважається, що його щаслива душа піде просто до неба, тому цього дня «брама Раю відкрита».
Чому треба фарбувати яйця на Великдень?
Ми знаємо, що під шкаралупою яйця ховається нове життя. Тому для християн пасхальне яйце – це нагадування про Воскресіння Ісуса Христа, про спасіння та вічне життя. Червоний колір, в який найчастіше фарбують яйця, означає страждання та кров Христа.
Навіщо печуть паски?
Це один із найдавніших символів Воскресіння Христа. Паска подібна до артосу — особливого круглого високого хліба із зображенням хреста та тернового вінця. Артос у храмі означає жертву за людей самого Христа. У великодньому частуванні відбито віру християн у незриму присутність воскреслого Господа за їхньою святковою трапезою.
Як правильно називати Великодню випічку?
«Пасха» чи «паска»? Ці слова мають різне значення. Християни східного обряду святкують цього року Світле Христове Воскресіння на початку травня. Традиційно у свято господині печуть обрядовий хліб, який у народі часто називають «пасха» або «паска».
За інформацією Академічного тлумачного словника української мови, ці слова не є синонімами. Традиційну обрядову випічку на Великдень правильно називати «паска». «Паска – солодкий здобний високий білий хліб циліндричної форми, що за православним звичаєм випікається до Великодня. Ґаздиня вже вчиняє паску. Місить тісто з побожними думками, стараючися гнати від себе всяку злість і нечисть (Гнат Хоткевич, II, 1966, 37); З пухкої жовтої середини паски, печеної, видно, на молоці та крашанках, блищав кінчиком золотий ланцюжок (Олесь Гончар, II, 1959, 73)», – сказано в словнику. А словом «пасха» називають безпосередньо саме свято Святого Христового Воскресіння.
Редакція газети «Горожанин-Інформ» вітає всіх наших читачів із цим світлим святом. Бажаємо вам здоров’я, міцності духу, тепла і достатку вашому дому, а всім нам – якнайшвидшої перемоги та миру. Окремо вітаємо всіх наших захисників та захисниць. Повертайтеся якнайшвидше додому, до мирного життя, цілі та неушкоджені – у сильній, незалежній, звільненій від ворога Україні. Бережи вас Бог.
