Теперішня війна — безпрецедентний випадок заподіяння шкоди українському довкіллю, який не можна порівняти навіть зі шкодою, завданою під час Другої світової. Збитки українській екології, завдані Росією, оцінюються у 962 мільярди гривень. Ми виділили п’ять найзгубніших екозлочинів сьогодення.

Масова загибель дельфінів у Чорному морі

В акваторії Чорного моря проживають три види дельфінів, і всі вони — червонокнижні. Щороку там гине близько 20 тисяч дельфінів, з найбільш розповсюджених причин — браконьєрські сіті та забруднення моря. Але цьогоріч науковці причорноморських країн фіксували підвищену кількість смертей. Мертвих особин знаходили й в Україні, в тому на Одещині.

Причина масової загибелі дельфінів — присутність в морі російських військових кораблів, які використовують сонари, що видають потужні сигнали. Такі сигнали вражають внутрішнє вухо дельфіна — орган навігації та слуху. Через це тварина стає «сліпою». Втративши орієнтацію, дельфіни втрачають здатність добувати їжу та гинуть від голоду. Надзвичайної шкоди завдає і розлив нафти — за даними Міндовкілля, за рік війни у воду потрапило 11 тисяч тонн нафтопродуктів.

Спуск води з Каховського водосховища

Росіяни обстрілюють Каховську ГЕС на Херсонщині від початку повномасштабної війни, а в листопаді вони відкрили шлюзи. Рівень води там досяг найнижчої позначки за остані тридцять років.

Якщо росіяни і надалі завдаватимуть шкоди ГЕС, без води можуть залишитися Криворізький та Нікопольський райони, Апостолівська, Зеленодольська, Грушівська, Вакулівська, Першотравневська, Марганецька, Мирівська та Токмаківська громади. Це означає відсутність як питної води, так і технічної води для потреб сільського господарства, оскільки під загрозою Каховська зрошувальна система, яка забезпечує поливом лівобережжя Херсонської області, частково Мелітопольський район, а також Запорізьку область.

Неочевидний наслідок — загибель птахів. Зараз оголене дно Каховського водосховища вкрите птахами. Поки що екологи не можуть пояснити, що до цього призвело, але серед імовірних причин загибелі — гучні звуки від вибухів, які часто призводять до розриву серця та смерті тварин.

Тотальне замінування територій

В Україні заміновано 30% усієї території. Взаємозв’язок між замінуванням і шкодою для довкілля в коментарі виданню «Рубрика» пояснив еколог, представник мережі «Довкола» Максим Сорока:

«Мало того, що через постійні воєнні дії не було приплоду цього року… Якось ссавцям не до спарювання під час артобстрілу. Так ті, що вижили, підриваються на мінах. Наслідок — криза популяції ссавців у природних екосистемах. Це закінчиться погано», — прокоментував він.

Ще один страшний наслідок — знищення найбільш родючих чорноземів України:

«Я цього не розумів, доки своїми очима не побачив, як працює машина з розмінування — вона все перевертає догори дриґом. Не забруднення земель і чорноземів — це зло, а саме їх перемішування з глиною та ще незрозуміло з чим», — зазначив експерт.

Крім того, території, вкриті воронками після артобстрілів, можуть бути непридатними для сільськогосподарського використання через велику кількість хімічних речовин, які містили боєприпаси, і які після вибуху можуть надовго залишитися в ґрунтах. Продукти, вирощені на ураженій боями землі, є небезпечними для вживання.

Руйнація заповідників

Від війни в Україні постраждали вже 20% заповідників. Спалення Кінбурнської коси, «сафарі окупантів» на Джарилгачі та Асканії, перекриті Олешківські піски, зруйновані постійною канонадою гнізда птахів у плавнях дельти Дніпра, попалені заповідники — перелічити всі екозлочини неможливо.

Війна призвела до фізичного знищення рослин і тварин, погіршення умов їх існування, знищення рельєфу, замінування, отруєння території хімічними речовинами, знищення об’єктів природно-заповідного фонду. Загалом, за даними Міндовкілля, через агресію РФ під загрозою зникнення опинилися 600 видів тварин та 880 видів рослин.

Фізичне руйнування міст

Фізичне руйнування цілих міст — Маріуполя, Ірпеня, Чернігова, міст на Харківщині, Донеччині, Запоріжжі, по-перше, призводить до утворення величезної кількості відходів, а, по-друге, потребує ще більше природних ресурсів для відбудови.

«Усі кажуть про “зелену відбудову”, проте навіть вона потребує металу, деревини, цементу тощо. Нам уже зараз потрібно стільки будівельних матеріалів, скільки ми витрачали за 10 років. Це довготривалий наслідок», — коментує Максим Сорока.