Через російське вторгнення майже 8 мільйонів українців були змушені покинути власні домівки і виїхати за кордон. Більшість країн світу відкрили свої двері для українських біженців, допомогли з житлом, їжею та певними виплатами. Зараз у ЄС діє спеціальна директива, згідно з якою українці можуть отримати тимчасовий прихисток у будь-якій країні Європейського Союзу.

За прогнозами експертів, в лютому-березні кількість українців, які емігрують до країн Європи помітно зросте через настання холодів та дії окупантів. Готуючись до нової хвилі біженців, уряди багатьох країн підготували певні зміни, які передбачають більш жорсткі вимоги для отримання допомоги, а подекуди – її скасування.

Польща: «замороження» допомоги

У Польщі, яка за офіційними даними прийняла 1,5 мільйони українських біженців, доведеться частково оплачувати тимчасове житло. Так, українцям дозволять заселятися в місця колективного розміщення на 120 днів. Однак, якщо впродовж 4 місяців людина не знайде іншого житла, її зобов’яжуть щомісяця сплачувати 50% від вартості оренди. А з травня 2023 року – 75% (в середньому – це обійдеться в 200-300 гривень на добу).

Важливо: зміни не стосуватимуться людей з інвалідністю, осіб пенсійного віку, вагітних, жінок з дітьми віком до року, багатодітних сімей. Вони й надалі матимуть можливість проживати в місцях колективного розміщення, не сплачуючи кошти.

Ще одна новація про яку варто знати українцям – у разі тимчасового виїзду з Польщі соціальні виплати будуть заморожуватися. Якщо ж людина перебуватиме поза країною більше 30 днів – вона взагалі втратить право на допомогу.

Посвідчення на тимчасове проживання в Польщі відтепер видаватимуть не на три роки, як це було раніше, а на півтора. Для легального перебування в країні українцям знадобиться електронне посвідчення – еквівалент польського документа mObywatel, а оформити польський ідентифікаційний код (PESEL) доведеться в пришвидшеному темпі (за 30 днів, а не за 90).

Чехія: доведи, що треба гроші

В чеському уряді теж підготували деякі зміни. Насамперед вони стосуються фінансової допомоги біженцям. Цьогоріч українці, які знайшли прихисток в Чеській Республіці, замість 5000 крон отримуватимуть 4 890 крон (215 доларів).

Передбачається, що розмір виплат залежатиме від доходів біженця. Якщо доходи людини перевищуватимуть вказану суму, тоді Чехія не надаватиме жодної соцдопомоги. А для пенсіонерів і людей з інвалідністю грошова допомога навпаки зросте – вона становитиме 7 290 крон (323 долари) на дорослого та 5 235 крон на дитину (231 долар).

Щоб новоприбулим біженцям отримати фінансову допомогу, вони мають довести відповідним службам, що потребують соціальних виплат (наприклад, через відсутність роботи або ненадання безкоштовного житла).

Словаччина: заборона безкоштовного проїзду

З 1 січня Словаччина скасувала можливість безкоштовного проїзду у громадському транспорті. Безоплатними і надалі залишаються поїздки в день отримання документів про статус тимчасового захисту та впродовж наступних чотирьох днів.

Єдина соціальна категорія, яка може не платити за користування транспортом – це школярі (за умови, що дитина має документ про тимчасове проживання у Словаччині і довідку, яка підтверджує факт навчання у школі).

Литва: цифрова країна

Натомість Литва пішла іншим шляхом і навпаки продовжила термін безкоштовного користування громадським транспортом аж до 2024 року. Звісно, йдеться про великі міста, зокрема, столицю та про залізничний транспорт.

Зверніть увагу, що наразі в країні запроваджується електронний формат дозволів на проживання. Такий документ діятиме протягом одного року. А от паперові дозволи більше не є чинними.

Латвія: треба вчити мову

У Латвії українських біженців, які надалі планують офіційно влаштовуватись на роботу або вже влаштувалися, зобов’язали вчити державну мову. На її вивчення дається один рік, тобто, перейти на латиську працюючі українці мають з 1 січня 2024 року. Досі такої вимоги до працівників не було.

За останніми даними латвійського уряду, країна зобов’язалася приймати і допомагати українським біженцям до 30 червня цього року, після чого цей термін може бути переглянутий. Розмір грошової допомоги тут не змінився. Наші співвітчизники в Латвії можуть отримати:

• одноразову допомогу в розмірі 272 євро на дорослого та 190 євро на дитину;
• додаткову щомісячну допомогу в розмірі 109 євро на одного члена сім’ї та 76 на кожного наступного;
• іншу матеріальну підтримку чи соціальні послуги відповідно до індивідуальних потреб.

Нідерланди: перевірка доходів

Нідерланди теж звертатимуть увагу на доходи переселенців, і в залежності від них, виплачуватимуть соціальну допомогу. З 1 лютого, як повідомляє ресурс «Help Ukraine», муніципалітети матимуть можливість припинити виплату щомісячної допомоги для всієї сім’ї, якщо хтось із родини має прибуток від роботи або пільг. Зараз на кожного українця – і дорослого, і дитину – платять 260 євро кожного місяця.

Також передбачається, що виплати на харчування зміняться і залежатимуть від того, зі скількох осіб складається родина. Чим більшою є сім’я, тим меншою буде виплата на кожну особу.

Крім того, планується зменшення допомоги на відшкодування витрат нідерландським родинам, котрі приймають біженців. Якщо зараз розмір ціє допомоги становить 215 євро на місяць, то після 1 лютого її можуть скоротити до 93 євро.

Німеччина: виплати біженцям зростуть

Німеччина – ледь не єдина країна, яка з січня 2023 збільшила допомогу українським біженцям. Це підвищення буде диференційованим: одиноким дорослим сума допомоги зросте на 53 євро і становитиме 502 євро. Дорослим особам в складі родини, а також підліткам і дітям так само підвищать виплати, але загальна сума допомоги буде меншою.

Водночас Німеччина обмежила строк перебування в країні без реєстрації терміном до 90 діб.

Швейцарія: ночівля на військових базах

Швейцарія оголосила, що у 2023 році зможе прийняти ще більше переселенців з України. Уряд держави очікує, що близько 75 тисяч українців можуть приїхати на її територію в пошуках безпеки і допомоги. Тому Швейцарія обіцяє вже найближчим часом виділити додаткове житло для потреб біженців. Наскільки відомо, розселяти українців планують одразу на кількох військових базах, які переоснастять під евакуаційні хаби.