В Україні з 2017 року тривають суперечки щодо 8 березня — залишити його вихідним днем чи зробити робочим? Прихильники першого варіанту радять не чіпати права жінок, а за скасування вихідного виступають борці з радянською спадщиною, що вважають 8 березня пережитком минулого. Давайте розберемося, що передувало появі свята, хто його вигадав, чи дійсно воно є радянським та як цей день відзначають у світі.
Справжня історія 8 березня
Міжнародний жіночий день (МЖД) — це всесвітнє свято, яке щороку відзначають 8 березня. Його ще називають Міжнародним днем боротьби за права жінок, що є більш доречним.
Є кілька версій того, як з’явилося свято — одна з них повʼязана з «Маршем порожніх каструль», що відбувся 8 березня 1857 року в Нью-Йорку. Тоді на вуличні протести вийшли працівниці текстильних фабрик, які вимагали скоротити робочий день з 16 годин до 10, забезпечити їх гідною зарплатою та надати право голосу на виборах.
Пізніше МЖД почали пов’язувати з американською політактивісткою та правозахисницею Сьюзан Б. Ентоні. Після Громадянської війни у США, вона боролася за те, щоб надати право голосу всім, хто народився на території Сполучених Штатів.
За 10 років до цього, 1910-го, в Копенгагені пройшла друга Міжнародна конференція жінок-працівниць, де вимоги рівної оплати праці, адекватного робочого графіку та надання виборчих прав вирішили підвʼязати до спеціальної дати — Жіночого дня. Ця ідея належала німецькій суфражистці Кларі Цеткін.
Вже наступного року Міжнародний жіночий день відзначали в Австрії, Данії, Німеччині та Швейцарії, а мітинги зібрали понад мільйон людей.
Досвід інших країн
Сьогодні Міжнародний жіночий день — офіційне свято у багатьох країнах: від Камбоджі та Еритреї до Мадагаскару та Лаосу.
Цікаво, що в СРСР концепція 8 березня з часом змінювалася: від боротьби за рівність до свята мам, бабусь, «прекрасної половини людства» та весни. Отже, залежно від країни змінюється і принцип святкування. Так, в Італії жінкам традиційно дарують букети маленьких жовтих мімоз. Жінки зазвичай передають одна одній гілочки мімози на знак жіночої солідарності.
У Румунії МЖД відзначають разом із Днем матері, тож місцеві вітають своїх матерів, бабусь чи дітей, даруючи їм листівки.
У США Міжнародний жіночий день не є офіційним святом, хоча березень там відомий як місяць жіночої історії. В цей період згадують видатних жінок та їхні здобутки, а у великих містах проходять мітинги, конференції та ділові заходи, де обговорюються права жіноцтва. Майже так само святкують в Австралії та Іспанії.
Суперечки навколо свята
13 лютого 2023 року у Верховній Раді зареєстрували законопроєкт, згідно з яким депутати пропонують скасувати 8 березня, 1 та 9 травня, називаючи ці свята радянським надбанням. Замість МЖД депутати пропонують запровадити День української жінки — 25 лютого, у день народження поетеси Лесі Українки, та зробити його вихідним.
Однак суспільство розпочало активні дискусії щодо цього питання. Наприклад, Антон Дробович, голова Українського інституту національної пам’яті зауважив: «Вам не здається, що є якась хохма в тому, що Міжнародний день боротьби за трудові права жінок є вихідним днем?».
Українська гендерна експертка Марія Дмитрієва відверто не погодилася із цєю думкою: «Політичні заяви такого рівня показують суспільству, що наші жінки навіть на окреме свято не заслуговують. Краще б Інститут національної пам’яті, який виступив із цією ініціативою, запропонував список видатних українок для перейменування вулиць, а також більше матеріалів про жінок в українській історії».
Нещодавно в «Дії» пройшло голосування щодо статусу Міжнародного жіночого дня в Україні. З понад 2 мільйонів респондентів 1,3 мільйона підтримали варіант залишити цей день вихідним. За те, аби зробити його робочим, проголосували 703 тисячі осіб. Не визначилися 110 тисяч респондентів.
Статус законопроєкту наразі невідомий, однак цього року цей день буде робочим. Річ у тім, що в Україні запроваджено воєнний стан, який передбачає скасування усіх святкових днів.
