Минулого тижня президент США Джо Байден підписав законопроект про короткострокове бюджетне фінансування, щоб уникнути припинення роботи федерального уряду. Документ щодо тимчасового фінансування не містить асигнувань на підтримку України, а також Ізраїлю, на чому спочатку наполягав Білий дім. Початковий пакет допомоги зовнішньополітичним партнерам та союзника США, який просуває адміністрація, включає близько 106 млрд. доларів, з яких на оборонні потреби України Білий дім має намір витратити близько 60 млрд, а для підтримки Ізраїлю – близько 14 млрд.
Республіканці на чолі зі спікером-трампістом Майком Джонсоном намагалися провести окремий пакет допомоги Ізраїлю, але 7 листопада демократи заблокували Сенат. У результаті, як раніше і передбачалося, республіканці та демократи в Конгресі поки що змогли домовитися лише про тактичну паузу у вигляді тимчасового бюджету, щоб отримати ще час для консультацій. Виникає питання, наскільки така пауза може бути критичною для України.
У середу, 15 листопада, Сенат остаточно затвердив законопроект про тимчасове фінансування федерального уряду. Це сталося лише за 48 годин до закінчення крайнього терміну, коли існувала загроза припинення роботи державної машини опівночі п’ятниці. Запропонований двоетапний план передбачає фінансування пріоритетів Конгресу, таких як військове будівництво, справи ветеранів, транспорт, житло та Міністерство енергетики до 19 січня. Фінансування інших установ буде продовжено до 2 лютого.
Тимчасовий план державних видатків не містить додаткової допомоги ні для України, ні для Ізраїлю. Втім, як наполягають спостерігачі, нічого критичного для нашої країни поки що не відбувається.
Відлуння внутрішньополітичної боротьби
«Події, що відбуваються зараз, – це все відлуння внутрішньополітичної боротьби зі США. Допомога Україні чи Ізраїлю є частиною протиріч між республіканцями, демократами в Конгресі та демократичною адміністрацією Байдена. Там близько десятка питань, які включають теми міграції, економіки, змін клімату тощо. Тимчасовий бюджет без допомоги Україні не вказує ні на «заморожування», ні тим більше на припинення допомоги. Зараз видно, що Пентагон шукає можливості допомоги Україні за участю третіх країн. І саме Пентагон зараз схилятиме республіканців у Палаті представників до того, що допомогу Україні слід виділити, оскільки саме в оборонному відомстві знають, яка саме ситуація зараз склалася на полі бою», – каже голова Центру дослідження проблем громадянського суспільства Віталій Кулик.
Таким чином, президент Байден, підписавши тимчасовий бюджет, переніс «фінансові баталії» з республіканцями в Конгресі на новий рік. Ціна питання – 106 млрд доларів,
які Білий дім має на меті виділити на зовнішньополітичну допомогу для України, Ізраїлю та Тайваню. Близько 60 млрд планується витратити на зміцнення обороноздатності нашої країни. Причому солідна частина цих грошей піде до рук Пентагону для поповнення запасів озброєнь на армійських складах після того, як частину зброї було передано Україні.
Передбачається, що демократи та республіканці в Сенаті повернуться до обговорення цього пакети фінансової допомоги після Дня подяки, який у США святкуватимуть 23
листопада.
«Зараз Сенат розглядає два паралельні проекти з фінансування України та Ізраїлю, які припускають, що гроші будуть взяті як «кредит» з федерального бюджету на наступний рік, про який зараз йдуть баталії. Зараз було вирішено першочергове завдання не допустити урядовий шатдаун. Окремі консервативні республіканці не критикували адміністрацію Байдена, зупинка уряду вдарила б по їхньому іміджу також, адже в такому разі було б очевидно, що вони через власні кон’юнктурні міркування та амбіції займаються ослабленням державності», – вважає експерт-американіст Олександр Краєв.
Двопартійний консенсус
Тут слід уточнити, що у США зберігається двопартійний консенсус щодо необхідності протидії кремлівській агресії проти України. Навіть найконсервативніші трампісти вголос не говорять, що Україну слід віддати на поталу Путіну. Для них питання в тому, скільки США витрачають на підтримку союзників по всьому світу і як саме Білий дім та союзники мають намір «звітувати» за витрачені гроші американських платників податків.
При цьому окремі фракції в Республіканській партії вже знають, що робитимуть із законопроектом щодо України, а також скільки приблизно грошей мають намір виділити Києву.
«Це в інтересах нашої національної безпеки, щоб Україна залишалася незалежною. Якщо Росія візьме контроль над Україною, що буде далі? Путін уже заявив, що хоче відновити старі кордони часів Холодної війни. А це означатиме війну з НАТО. Тож нам треба перемогти разом із Україною вже зараз – наполягає конгресмен-республіканець Дон Бейкон.
Позиція демократів, а також поміркована частина республіканців вселяє надію на те, що Київ не залишиться без фінансування з боку Штатів.
«Ніхто і не очікував, що в цьому тимчасовому бюджеті пропишуть допомогу нашій країні. Зараз основний прогноз західних і наших аналітиків залишається незмінним – Україна отримає допомогу з боку США в заявленому обсязі – близько 60 млрд доларів. Але приводів для песимізму зараз точно немає», – каже фінансовий аналітик Сергій Фурса.
Як йдеться у публікації телеканалу NBC News, лідери Конгресу США сподіваються до Різдва мобілізувати голоси для додаткової військової допомоги для України та Ізраїлю, а також для вдосконалення імміграційної системи.
Зокрема, лідер демократичної більшості в Сенаті Чак Шумер чітко дав зрозуміти, що ухвалення додаткової допомоги буде для нього пріоритетом у період між Днем подяки та Різдвом. Він зазначив, що американські законодавці розпочнуть роботу над проектами допомоги Україні та Ізраїлю, а також імміграційним пакетом, який має забезпечити ресурси для безпеки кордонів.
В якості підтвердження намірів США в понеділок з візитом до Києва несподіванно прибув глава Пентагону Ллойд Остін. Він провів зустрічі з політичним та військовим
керівництвом держави. Остін заявив, що США готові й надалі підтримувати Україну у військовому плані.
Приїзд Остіна до Києва – це обговорення конкретних робочих питань, зокрема з Міноборони, з головнокомандувачем Залужним. І є велика вірогідність того, що ми побачимо результати цієї зустрічі на полі бою. Принаймні є питання передачі авіації, тож є надія, що ці процеси будуть прискорені.
Якщо ж брати до уваги політичну складову, то Остін є прихильником розширення підтримки Україні. Він і в Сенаті виступав, і робив, все що можливо з його боку. Далі це вже політичне рішення.
Змінити ставлення
Але є дуже важлива деталь. Українці повинні змінити ставлення до американської допомоги. Нам насамперед треба враховувати різні варіанти – і скорочення допомоги, і її тимчасову відсутність. Таке теж можливо, при чому з різних причин – наприклад, спалах інших гарячих точок, в яких США допомагатимуть одній зі сторін (Південна Корея, Філіппіни, Тайвань тощо). Зрозуміло, що в цьому віпадку в нас залишиться ще європейська допомога і наші постійні союзники – Польща, країни Балтії.
До того ж, американці – люди з практичним мисленням, які живуть за принципом, «сам собі допомагай і тобі теж допоможуть – може навіть більше, а якщо ти сам собі не допомагаєш, то й допомагати тобі будуть менше». Тобто американці, напрклад, не повинні вирішувати у нас питання з тією ж податковою, коли виникають питання з оподаткуванням підприємств через плутанину у постановах Кабміну, тощо.
Інше питання, ключове, щодо розширення виробництва зброї. Американці все чудово знають про нашу державу – яка ситуація всередині країни, скільки ресурсу може бути використано на підтримку економіки, зокрема, на розширення виробництва. Тому вони й не хочуть витрачати зайві гроші, бо розуміють, що американські платники податків в них запитають, навіщо ви фінансували те, що можна було не фінансувати. Бо американці запитують, чому у 1941-45 роках витрачалися гроші на ВПК, в країні була карткова система перерозподілу продуктів, люди не могли, наприклад, купити нове авто, бо все йшло на оборонну галузь, а зараз українці цього не роблять. І коли ми почнемо такі питання вирішувати всередині країни, то не будемо хапатися за серце від того, голосують нам допомогу чи ні. І чим сильнішими ми будемо, тим менше питань буде у конгресменів, бо вони бачитимуть конкретні кроки з боку нашої держави і нашого суспільства. А не навпаки.
Простий приклад. Ви йдете в магазин, стоїть на вході людина 30-40 років – ви бачите, що це не інвалід – і просить у вас грошей на хліб. І що в таких випадках у більшості відповідають люди: «Йди зароби грошей, чому ти у мене просиш?». Ось так на нас дивляться і американці. Коли наші партнери бачать ремонти доріг в якійсь глибинці, які нікому не потрібні, або озеленення, або бруківку, чи то митницю, чорну діру нашої
економіки. І якщо ми будемо продовжувати у такому руслі, то ймовірність скорочення допомоги досить велика.
Є сподівання, що буде ухвалено закон щодо оподаткування надприбутків банків за 2023 рік. Справа в тому, що банки і банкіри, які не фінансують оборонну галузь, є паразитами та ворогами держави. Банкіри починають говорити про ризики, але які ризики у них, сидячи у теплих офісах? Це у підприємців, які зброю виробляють, є ризики, у наших воїнів на фронті тощо. Тому ми чітко повинні розуміти, де є ресурс.
Також треба до біса скорочувати державний апарат, який зараз не потрібен в такій кількості. У нас досі закуповується комунальна техніка та здійснюються інші закупівлі міськрадами Маріуполя, Мелітополя, які окуповані. Досі фінансуються ці міськради – навіщо це все потрібно?
