Андрій Владов
Декілька днів на Московії анонімні канали змагалися у майстерності написання найвишуканішої теорії змов за подіями «маршу Вагнера». Публічні телеграм-канали співали осанну Дюміну та іншим гідним людям, яких ось-ось призначать на всі ключові посади в країні. Ліберальні канали вигадували схеми, що неминуче вели до укладання миру з Україною на будь-яких умовах. Загалом правди не знав ніхто. Але всі чекали на понеділок. Понеділок настав і… нічого не сталося.
Той, хто ще недавно залякував світ своєю «найкращою» армією у світі, сам виявився заручником найманців, які деградували від убивств і беззаконня. Це була жирна точка на всій кремлівській пропаганді про велику Росію. Замість кращої армії в світі, світ побачив елементарних гопників і боягузливе керівництво Кремля.
Як виправдовує свою ганьбу РФ
Майже під копірку всі московські канали намагаються знову обілити велич російського світу, стверджуючи, що:
«Дуже добре, що всім сторонам цього конфлікту вистачило мудрості не почати лити кров. Це, мабуть, найголовніше. Те, що Лукашенко, Дюмін, Путін, Пригожин змогли домовитись, це просто диво для всіх нас. Але це не означає, що ситуація повністю вичерпана. Марш Пригожина на Москву виявив величезну кількість проблем нашої державності».
А ось опозиція вважає, що «бунт власника ПВК Вагнера Євгена Пригожина проти режиму маніяка Путіна показав: його Росія мало чим відрізняється від бананової республіки. Інститути не спроможні, президент не контролює ситуацію, а фактична влада – в руках ватажків бандформувань». Більш того, Цезар з Легіону «Свобода Росії» про ситуацію після демаршу Пригожина каже, що буде продовження.
Відомий терорист Гіркін-Стрєлков був коротший і запропонував пробачити солдатам Вагнера, але повісити Пригожина. Алкоголік Гурулев пропонує власнику ПВК Вагнера пустити собі «кулю в лоб». Є ще кілька інших цікавих варіантів, описаних в старовинних книжках: четвертування, колесування, «іспанський чобіт», «залізна діва», побиття камінням. Генерал-лейтенант Соболєв припустив, що ПВК Вагнера буде роззброєна і не буде допущена до участі у СВО: «Ті, хто брав участь у заколоті, не переслідуватимуться. Але, напевно, рішення буде, що з ними робити. Напевно вилучити зброю. Ми не можемо просто так озброєну групу людей залишати в тилу своїх військ, яка вже брала участь у збройному заколоті», – сказав депутат Держдуми.
Чому вони мовчать?
Якщо судити з відео, то у Москві та на підступах силами Росгвардії та підрозділів спецназу вибудовують систему оборони від адміністрації Путіна до МКАДУ. Звісно бункерного в резиденції немає. Щодо дон-дона. Дон-дон вичікує, бо не може обрати сторону конфлікту. «Неправильна сторона» – це голова на гільйотині. Щодо оточення бункерного, то скоріш за все воно: а) дезорганізоване; б) не має чіткої відповіді «хто за кого», а тотальна недовіра один до одного все тільки погіршує; в авторитарних режимах взагалі «страх та недовіра» – це основи, бо як казав Есхіл, «всім тиранам властива хвороба злочинної недовірливості одне до одного»; в) відбувається переміщення у «безпечні місця».
Взагалі заколот Пригожина може бути не останнім подібним інцидентом в Росії, вважає держсекретр США Ентоні Блінкен. За його словами, внаслідок спроби військового перевороту Євгена Пригожина з’явилися «дуже серйозні тріщини». «Це картина, що все ще рухається, і я сумніваюся, що ми бачили останній акт, і я також не хочу робити припущення, тому що це те, що продовжує рухатися», – заявив чиновник.
Трохи про головне
Головне, що показала пригожинська авантюра – Путін не має жодної серйозної підтримки в РФ, не має тих, хто міг би піти на крайні заходи на його захист. Більшість спокійно сприймала як, озброєна банда Пригожина рухалась скидати московську владу, і при цьому ніхто не намагався серйозно протистояти цьому. Народ за Путіна не встане, ніхто за нього не збирається ні масово, ні поодинці боротися, ризикуючи своїм життям та здоров’ям. У РФ немає ідеї, заради якої треба підтримувати цю владу. Пригожин яскравий приклад того, як карний злочинець і словоблуд зумів за короткий час завоювати натовп і влаштувати масові заворушення в центрі РФ.
Оцінка світової спільноти
Глави МЗС країн ЄС схвалили збільшення фонду військової допомоги Україні на €3,5 млрд. При цьому західні політики постійно кажуть, що загострення війни в Україні може загрожувати і західним демократіям. Але тоді постає питання до західних лідерів: а хіба не варто боятися країну, в якій приватна армія, створена з убивць і карних злочинців, висилає криваві кувалди європейським лідерам, приватна армія, що визнана європейським парламентом як терористична організація, в центрі РФ захоплює міста та склади з озброєнням, в тому числі ядерним? Що може бути ще гіршим для світової безпеки?
Прийнявши страусову позу, Європа досі боїться божевільного лідера, який тримає у себе коди ядерних запусків, не захищені від можливості опинитися в руках карних злочинців і авантюристів типу Пригожина. Але все вказує на те, що витівка авантюриста і терориста Пригожина – це лише маленька прелюдія того, що може статися через потурання європейських лідерів при вирішенні проблеми, що вже є, війни в Україні, яку влаштувала Московія і особисто Путін. Хоча є й позитивні висновки.
Як і очікувалось, західна спільнота сприйняла події на Московії як прояв слабкості. Голова МЗС Італії Антоніо Таяні: «Спроба заколоту з боку вагнерівців означає, що «міф про єдність путінської Московії закінчився».
Президент Франції Емануель Макрон: «Ця ситуація підсилює важливість західної підтримки України. Все це повинно зробити нас ще більш пильними та повністю виправдати підтримку України».
Головний дипломат ЄС Жозеп Боррель: «Криза навколо Вагнера показує, що Україна «ламає силу Московії».
ЗСУ продовжують свою роботу
ЗСУ ніяк не зреагували на ситуацію в РФ і продовжують свою роботу зі звільнення захоплених територій. Як заявив Путін, він зупинятися не має наміру. Збройні сил Московії отримали необхідні накази для нейтралізації тих, хто розпочав збройний переворот. Мирного рішення не буде! Гойда продовжується!
ЗСУ вдалось відносно обмеженими силами по справжньому розтягнути резерви супротивника по фронту від Дніпра до Сіверська. Якщо візьмемо карту, то побачимо цілий ряд вклинень в оборонні порядки ворога: під Кам’янським, під Новоданилівкою (Роботине); лещата довкола ворожого виступу Рівнопіль-Приютне; порушення цілісності оборонної системи ворога під Донецьком (Старомихайлівка, прорив за лінію 2014); ситуація під Кліщіївкою; лещата Берхівка – ОріховоВасилівка; ситуація довкола Яковлівки та потенційні «великі лещата» з Берхівки-Яковлівки із замиканням у с. Бахмутське.
Всі ці потенційні виклики, які створили ЗСУ для ворога за кілька тижнів, потребують реагування, яке той може здійснити тільки одним методом — перекиданням резервів та спробами контратакувати. Але ці резерви або перекидають на невигідні вже ділянки оборони, або перенасичують лінію оборони та збільшують втрати. При цьому основні резерви наше командування ще не ввело й може зіграти на вибудованому фронті як хоче. Нарешті почали поступати повідомлення, що ворог почав на півдні розпаковувати оперативно-стратегічний резерв.
Чому ворог діє певною мірою безглуздо? Відповідь — через політизацію фронту, а зараз ця проблема через клоунаду Вагнера тільки посилиться. Система оборони ворога вибудована грамотно, але ось ця радянщина в голові політичного керівництва Московії «ні кроку назад» все ускладнює для військових. Тому там, де оперативно краще відвести сили (Рівнопіль, Новодонецьк), ворог намагається контратакувати під нашу артилерію, яка на голову перевершує їх у якості та контрбатарейній боротьбі.
Насамкінець
Сподіваюся, у наших західних партнерів зникли останні сумніви щодо того, що нам потрібно дати далекобійні ракети, авіацію, більшу кількість бронетехніки, артилерії, боєприпасів та систем ППО. Крихкість і фейковість російського режиму стала очевидною абсолютно всім, і завдання всього світового співтовариства – не дати йому зміцнитися, провести чистки, зробити висновки, засвоїти уроки, оговтатись від шоку. Потрібен більший шок, такий, який не просто зламає, а знищить їх назавжди.
