В сухому залишку

0

Олексій Мотревич

 Володимир Зеленський вже давно очікував зустрічі з американським колегою, проте зустріч декілька разів переносилась, і на те були причини. Президенти України та Америки зустрілися з метою обговорення важливих для нашої держави питань. Подивимося, що ми отримали в сухому залишку.

Довгоочікувану зустріч переносили до більш сприятливих часів. Так, політика має свої особливості, але відкладати у довгу шухляду перемовини двох президентів неможливо. Зустріч переносили спершу з липня на серпень, потім з 30 серпня на 31, а вже напередодні виявилось що 31 серпня — взагалі найгірша дата для перемовин. З метою уникнення непорозумінь зустріч перенесли на 1 вересня. Ця дата у нас асоціюється з Днем знань, можливо президенти захотіли більше дізнатися про погляди один-одного?

Останній раз зміни у графіку відбулися через критичний момент у зовнішній політиці США, бо 31 серпня офіційно було проголошено крайнім днем, коли військовослужбовці Сполучених Штатів мали вилетіти з Афганістану.

Попри ці неприємності перемовини все таки відбулися. Їх результат — оголошення про стратегічну співпрацю України та США. Дійсно, формально цей документ може вважатися результатом зустрічі президентів. Але насправді він був заздалегідь узгоджений між Києвом та Вашингтоном, зустріч президентів жодним чином не вплинула б на це рішення. Документ про співпрацю дозволяє побачити офіційні стосунки двох держав, без розгляду особистостей.

Сумнівна підтримка

Наразі Сполучені Штати Америки досі не можуть вирішити, чи справді їм необхідно підтримувати Україну у повному обсязі, аби наша країна стала членом НАТО. Новий президент не став відкрито підтримувати нас, а тому розвиток подій може бути різним. Така невизначеність не сулить нам нічого позитивного, але й негативних наслідків не несе. Зрозуміло стане лише тоді, коли Вашингтон дасть свою остаточну відповідь.

Оскільки розмова між президентами була приватною, без телевізійних камер чи диктофонів, достеменно стверджувати, про що говорили політики за зачиненими дверима, ми не можемо. Недарма спілкування відбулося саме у такому форматі, адже так президенти можуть бути відвертішими, а також, якщо забажають, можуть дати застереження або пораду.

З аналізу слова президента стає очевидним, що нам необхідно багато чого зробити. Сам Зеленський на питання журналістів одразу після розмови з Байденом відповів: «Темі НАТО приділили багато часу. У нас є аргументи, про які ми досі не розмовляли… Я відчуваю, що президент підтримує Україну щодо надання членства в НАТО, але яким буде шлях – мені складно говорити».

Такі слова дають зрозуміти, що, з одного боку, нас підтримують, але є певні умови, які ми повинні виконати, щоб отримати цю підтримку.

Добрі новини

Навіть за такою невизначеністю США офіційно оголосили про новий пакет безпекової допомоги в обсязі $60 млн, що включає бронебійні системи «Джавелін» та інше оборонне летальне та не летальне озброєння, яке дасть змогу Україні більш ефективно захищати себе від російської агресії. Така політика може бути знайомою на прикладі Афганістану. Для підтримки афганців представники США відправляли інструкторів, зброю, обладнання та транспорт. Пройшло небагато часу з моменту, як американці пішли з цієї країни, і ми бачимо результат – військові Афганістану капітулювали без бою, а президент втік. Саме ці події можуть негативно впливати на ставлення Америки до України.

Щоб отримати довіру Вашингтона, в Україні пообіцяли продовження реформ. Особливо це стосується судової реформи, антикорупційної прокуратури, прозорості антикорупційного бюро та покращення захисту прав людини. У кожної країни було своє бачення того, як і у якому форматі мали б відбуватися ці реформи. Шляхом обговорення між двома країнами було знайдено компроміс та зафіксовано це документально.

Шляхи перемовин

Володимир Зеленський не забув згадати про окупований Донбас, адже це питання бентежить українців не менше, ніж вступ до НАТО. Перемовини з деокупації вже довели, що ефективність занадто мала, а Росія вимагає від України відвертої капітуляції. При таких перемовинах Україна більше втрачає. Шляхом вирішення такого шантажу є залучення більш впливових країн, які підтримують Україну та намагаються піти наперекір імперським амбіціям Російської Федерації.

Наразі перемовини між Україною, Німеччиною, Францією та Росією зводять все до абсурду. Пасивна Франція, а також Німеччина, яка попри всю підтримку та заяви про дружбу дозволяє Росії побудувати скандально відомий газопровід, не мають впливу на президента Росії Володимира Путіна.

З іншого боку, у разі, якщо США приєднаються до перемовин, Україна отримає союзника, який буде зацікавлений у відновленні контролю України над окупованими територіям Донбасу та Криму.

Як ще допоможуть

Окрім військової підтримки, США також пропонують працювати над кібербезпекою. Така співпраця відкриє шлях до іншого напрямку, у якому Вашингтон хоче підтримувати Україну – моніторинг небезпеки. Саме тісно співпрацюючи з нашими партнерами, ми будемо тримати на контролі усі ризики, включаючи ризики ядерної зброї.

Підтримуючи Україну, США не оминуть і економіку. Розвиток економіки стане поштовхом, який буде сприяти проведенню ряду реформ, обіцяних західним партнерам. Залучення інвестицій, особливо після карантину та пандемії допоможуть не тільки відновити промислові потужності, а й допоможуть в її розвитку.

Вашингтон запевнив, що для подолання наслідків епідемії та попередження нової хвилі виділить Україні майже 13 млн доларів, а також буде підтримувати у налагодженні медичної інфраструктури.

Підводячи підсумки

Зустріч Володимира Зеленського та Джо Байдена позитивно вплине як на економіку країни, так і на зовнішню політику. Україна отримає до кінця року обіцяне фінансування та транші у американській валюті.

Америка підтримує протест України проти добудови «Північного потоку 2», адже він стане інструментом впливу на Україну та вплине на економічну стабільність. США будуть й надалі впливати на наших західних партнерів, щоб газопровід не став геополітичною зброєю, а також не зробив наших партнерів заручниками Росії.

Ситуація з НАТО не змінилась, проте у Вашингтоні запевнили про намір поважати наш вибір на самовизначення та прагнення до альянсу. Але всі ми розуміємо, якби Україна обрала інший напрямок, то як США, так і західні партнери були б агресивними супротивниками такого прагення. Військова підтримка, а також інвестиції в економіку, у поєднанні з боротьбою з корупцією допоможуть Україні покращити своє економічне становище, а також покращити рівень життя населення.

ОСТАВЬТЕ ОТВЕТ

Пожалуйста, введите ваш комментарий!
пожалуйста, введите ваше имя здесь