На засіданні Верховної Ради України 28 квітня депутати ухвалили закон №2194. Цей закон регулює передачу землі громадам. Це той закон, завдяки якому буде запущено ринок землі в Україні. У цьому законопроекті прописано дозвіл передачі землі за межами населених пунктів у комунальну власність.

Після прийняття закону на місцях має буди проведена децентралізація, тобто право розпоряджатися землями за межами населених пунктів отримають органи місцевого самоврядування через земельні аукціони. Без винятків не обійшлося, до них належать об’єкти державної власності.

Органи місцевого самоврядування отримали повноваження, пов’язані зі зміною цільового призначення приватних земельних ділянок. За цей закон проголосувало 284 депутати.

Також пропонується переглянути повноваження Державної служби картографії, геодезії та кадастру.

Сам закон обговорювали досить давно, прийняли його тільки зараз через велику кількість правок – 3128, переважна більшість з яких була запропонована партіями «Батьківщина» та «Опозиційна платформа – За Життя».

У Міністерстві аграрної політики подякували депутатам, а також розповіли, які нововведення приніс цей проект. Зі слів міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Ігоря Петрашка, «в основі документу – спрощення доступу до земельних ресурсів населення та бізнесу, розширення повноважень місцевих громад та впровадження цифрової трансформації земельних відносин».

Саме міністерство аграрної політики приводить приклади нововведень:

• передача земель у комунальну власність сільських, селищних, міських рад;
• скасування зайвих дозволів та дублювання процедур перевірки документації із землеустрою;
• запровадження незалежного контролю документації із землеустрою через громадську експертизу / рецензування;
• надання відомостей документації із землеустрою статусу публічних, відкритих та загальнодоступних даних;
• інтеграція та уніфікація землевпорядної, топографо-геодезичної та картографічної діяльності;
• запровадження страхування професійної відповідальності виконавців робіт із землеустрою як альтернативи державному контролю;
• зменшення вартості робіт та тривалості часу, що витрачається на виконання процедур, пов’язаних з проведенням землеустрою;
• зменшення ризиків хабарництва та корупції.