У світі ви можете знайти величезне різноманіття солодощів, деякі з них шкідливі, деякі незвичні, а деякі навпаки приносять користь. Саме на корисних солодощах і почався шлях Arty – компанії яка випускає пастилу, а разом з ним цікаві перекуси та чайні композиції. Газета «Горожанин-Інформ» взяла інтерв’ю у співзасновниці Ганни Дондик, яка з радістю розповіла про свою справу.

– Що вас підштовхнуло на створення та коли ви відкрили свою справу?

– Ми відкрили справу у березні 2019 року. Все почалося з великої мрії. Історія почалась у той момент, коли ми з подругами їхали у потягу, з семінару та роздумували над змінами та новими шляхами в житті. Одна з подруг розповіла, що має сімейний сад, та не знає, що з ним робити. Або продати його, або думати як зробити його рентабельним. Можливо продавати фрукти оптом, або самій переробляти. Саме з цього народилась перша думка започаткувати солодкий бізнес.

Потім вже стало зрозуміло, що черешня нам не підходить. Ми купили першу сушилку і почали з мрії та перейшли у реальність, у складну та серйозну справу.

Цікава річ, що коли куштувала магазинну пастилу, мені вона була не смачна. Якби мені раніше сказали, що я буду її виготовляти, я би не повірила. Та, яку я раніше куштувала була якась гумова, її потрібно було довго жувати, вона прилипала до зубів – жах якийсь. Тоді моя колега Наталя сказала, що я не куштувала справжньої , тому і не знаю , яка вона є. Дійсно, в Наталі виходив справжній шедевр десертів. Ця пастила була м’яка та танула в роті. Те, що пастила може бути такою, було справжнім відкриттям для мене.

– Чим слід вважати цю пастилу? Солодощами?

– Мабуть, солодкий перекус чи десерт. По роду своєї справи (юрист) я багато часу в роз’їздах, тобто в автомобілі, немає часу на сніданки, обіди. Мені був потрібен перекус, не важкий, як, наприклад, бургери, булки, тортики. Тоді я зрозуміла, що пастила чудово підійде таким активним жінкам у якості перекусу. Це не шкідливо для фігури, а також корисно для здоров’я бо відсутні шкідливі добавки, цукор.

– З чого взагалі виготовляють пастилу?

– Її роблять по-різному, але основа – яблука. Вони мають бути певних сортів, та не з кожного можливо зробити пастилу. У них повинно бути багато пектину, це сорти: Фуджі, Чемпіон, Джонатан, Чорний принц. Коли ми обираємо яблука, це дуже велика специфіка. З інших яблук теж можливо робити, але це вдома. Якщо робити з інших сортів, пастила або не вийде потрібної якості та консистенції, або взагалі буде брак. Тому ретельно обираємо сировину кожного разу. Пробуємо кожний сорт, щоб не втратити якість пастили.

В нас є різні види пастили, десь більше ягід, десь самого яблука, у деяких видах банану. Є види дієтичні, де ми не додаємо банан, адже він для дієти не підходить. Наприклад, один з видів пастили – лимон-м’ята. У ній більше яблука, додаємо м’яту та лимон. Завдяки цьому отримуємо продукт з кислинкою та відтінком м’яти.

– Ви багато експерементували перш ніж почати продаж?

– Так, щоб отримати кінцевий продукт, потрібно було пройти довгий шлях спроб та помилок. Було багато браку, який неможливо було пускати у продаж. Наші сім’ї та друзі наїлися тоді, але й досі просять.

Коли створюємо новий рецепт, довго підбираємо пропорцію яблука і ягід, щоб отримати ідеальний смак.

– Ви порівнюєте свою продукцію з конкурентами? У чому відмінність вашої?

– Звичайно. Де б ми не були, я завжди купую і куштую пастилу інших виробників. Наприклад, якщо вона блищить, то одразу зрозуміло, що вона з додаванням цукру або меду. Але в кожного свій рецепт.  В нас пастила виключно натуральна та без додавання цукру. Бувають такі солодкі яблука, може навіть здатися, що додали цукор, а його там немає, це натуральна фруктоза з самого яблука.

Я також порівнюю іншу нашу продукцію, наприклад конфітюри, щоб зробити свій досконалий рецепт , де буде гармонія смаку.

– І які у вас враження? Є щось краще?

– У подорожі я купила конфітюр польського виробництва, скуштувала. Я одразу задала собі питання: Хіба так можна робити? Він коштував 59 гривень, був у красивій банці, але був абсолютно не смачний, як на мене. Треба або робити якісно або взагалі нічого не робити. Ми дали собі обіцянку, що якість для нас стоїть на першому місці, адже ніхто не хоче, щоб його обманювали. Я особисто не хочу, щоб мій продукт вважали неякісним та викидали.

– Чи подобається вам поринати у тонкощі виготовлення?

– Ми багато дивилися про крафт і в одному з фільмів сказали, що для розуміння, чи саме виробництво підходить, чи хочеш ти цим займатися, необхідно п’ять років. Саме протягом п’яти років формується репутація продукту. Нам важливо, щоб завжди була висока якість, адже якщо людина купує і якість вже не та, то людина може більше не купити цей продукт. Є багато історій з категорії «Що з якістю відбулось?». І я, як покупець, буду знати виробника, який змінив свою якість, і все, більше не буду від нього нічого купувати. Репутація коштує дорого і формується роками.

– Яка різниця у вазі між початковою сировиною та готовим продуктом?

– Якщо розглядати саме пастилу, то на 25 грамів готового продукту необхідно 350-400 грамів свіжих фруктів. У фріпсах полуниця усихає приблизно у 10 разів, тобто на 100 грамів таких фріпсів необхідно 1кг полуниці. Є у нас також сезонні фріпси – з мандарину, їх ми робимо лише у зимовий період, тому що лише у цей час мандарини найкращі за смаком. Сам мандарин усихає приблизно в 6 разів.

– Що користується найбільшим попитом?

– Я вираховувала за рік, якої пастили беруть більше. Мені було цікаво. Рахувати було просто – скільки i якої продукції ми виробили, та скільки купують. Бестселером можливо вважати полуничну та вишневу. Полуничної звичайно найбільше, адже у нас є також й комбіновані смаки, такі як полуниця-кокосові вершки, полунична з м’ятою.

– У вас є незвичайні смаколики – фріпси, розкажіть про них.

– Фріпси – це чіпси з фруктів, вони відрізняються за методом виготовлення та кінцевим продуктом. Деякі коли дізнаються зі зневагою називають це «сушкою». Так, це умовно «сушка», але вона зроблена зовсім інакше. Візьміть наші фріпси та звичайну сушку у бабусь на ринку, це небо та земля. Наші фріпси ми робимо з відбірних продуктів: яблука, груші, полуниці та інших. Особливо чудові фріпси з мандарину та банану. Ці фріпси наче цукерки. Здавалось би, візьмешь зовсім трішки цих фріпсів, а наче поїв фруктів, притому у набагато більшій кількості. З’їсти 500 грамів фріпсів – це майже як з’їсти 5 кілограмів свіжих фруктів. Наприклад, є особливий вид фріпсів з бананів. Розкрию вам секрет, якщо їх трохи не досушити, то буде неймовірно смачний десерт.

– Як ви дійшли до чаїв?

– Ми почали з пастили – десерту, а з чим її їсти? Нам захотілося передати атмосферу різних частин світу. Саме так і виникли види чаїв, наприклад, «Легенди сходу», це чай з цитрусовими. Ми купуємо чорний чай та додаємо до нього сушені лимон та апельсин, а також цедру, фінік, квітки календули та васильків.

Для поціновувачів літа в нас є «Полунична поляна», де ми додаємо полуничні фріпси, вони дуже гарно пахнуть та поєднуються з зеленим чаем, отримуємо концентрований літній аромат.

Ще є «Солодкий поцілунок» – чорний чай у поєднанні з персиком, яблуком, грушею, сливою у вигляді фріпсів. До цієї композиції не потрібно додавати цукор, адже вона сама по собі солодка, фрукти віддають свій смак.

Та «Квітуча країна» – це любов до України та до квітучих ланів. Суто квітковий та трав’яний чай: малина, липа, ромашка, бузина, чабрець, троянда, жасмин, календула, мята.

-Серед вашої продукції є конфітюр. Як ви почали його виготовляти?

– Конфітюр чудовий до сирів, зараз вони дуже популярні. В нас зараз є апельсиновий, грейпфрутовий, журавлина з грейпфрутом. Ми не додаємо у конфітюр багато цукру, тому він чудово контрастує зі смаком солоного сиру та фруктів.

– Які складнощі виникли на початку?

– Першим з завдань стала упаковка. Як виявилося , потрібно було багато коштів для розробки бренду. Без упаковки продукція може бути тільки для домашнього споживання.

Також, ще одним з завдань було налаштувати механізм продажів. Більше усього продажів приносять ярмарки, але на них теж не слід зупинятись. Необхідна була сертифікація, чим ми також займалися. Своє ТУ розробили, але це все час, знання та гроші.

Також потрібно було приміщення, яке буде відповідати нашим логістичним потребам, щоб була пошта поруч, було зручно завозити продукцію та таке інше.

– Які задачі стоять наразі?

– Останнім часом була зміна підходів до продажів. Раніше в нас була ставка на ярмарки, але від цього потрібно відходити. Зараз змінився світ, люди на такі заходи виходять все рідше. Одні бояться скупчень людей, інші не бачили рекламу, тому не прийшли, третім – не цікаво.

Продажі переходять в онлайн. Навіть на ярмарках, люди стали більш прискіпливими, а також у них стало менше грошей, тому вони обмежені у своєму виборі покупок. Є сезонність продажів і цей фактор слід враховувати. Такі труднощі вже нам відомі за три роки і тому не лякають, тобто це не привід відмовлятися від улюбленої справи та своїх постійних покупців.

Олексій Мотревич