Вже 58-й день ми здригаємось від моторошних новин про звірства російських окупантів, про втрати наших захисників, про вкотре обстріляні міста й села України та критичну ситуацію на тимчасово окупованих територіях. Війна – найгірше, що могло статися з психікою людей й не тільки тих, хто особисто зіштовхнувся з її наслідками, а й тих, хто щодня читає про неї в новинах. Але як допомогти собі й мінімізувати нищівний вплив новинної стрічки на наше ментальне здоров’я?
Кожного дня соціальні мережі майорять повідомленнями: тими, що шокують, визивають огиду до окупанта, змушують ревіти від болю за своїх співвітчизників, злитися на росіян, ненавидіти, а інколи навіть сміятись. Проскроливши соціальні мережі можна відчути весь спектр емоцій, а наш стан після новин про Бучу, Ірпінь та Гостомель кожен запам’ятає надовго. А скільки було фейків, в які ми також вірили і сприймали надто близько. Війна – неприродне для людського організму явище, тому нормально відчувати пригнічення, страх, тривогу та різкі перепади настрою. Але постійними потоками новин ми тільки підігріваєм стресовий стан організму і ще більше шкодимо своїй психіці.
Невеликий перелік дієвих порад дав Руслан Анчаков, психолог платформи з надання безкоштовної психотерапевтичної допомоги українцям Mindly.
Жодних емоцій — лише факти
Намагайтесь тримати критичне мислення постійно «увімкненим» та довіряйте лише перевіреним каналам новин. Зараз в мережі щодня ширяться тисячі фейкових повідомлень, активно функціонують пропагандистські Telegram-канали та діють чисельні ботоферми, що ширять дезінформацію. Щодня українські фактчекери допомагають шукати ці фейки та пояснюють, чому вони не відповідають дійсності. Рекомендуємо щодня зазирати на сторінки Центру протидії дезінформації та порталу topfake.org/ru/glavnaya-2/”>Stopfake.
Завжди надавайте перевагу офіційним джерелам новин, з їх повним переліком можна ознайомитись за посиланням. Підтримуйте контакти з близькими, але краще обмежте спілкування з людьми, які сіють страх та паніку навколо себе. Переводьте тему спілкування подалі від війни та уважно перевіряйте всі шокуючі повідомлення. Не поспішайте панікувати від першого-ліпшого повідомлення від далеких родичів друга чи подруги про вже розбитий ДніпроГЕС чи танки окупантів на території міста.
Спочатку фактчекінг — потім репост
Не завжди шокуюча інформація може відповідати дійсності, іноді вона спрямована посіяти паніку та деморалізувати, тож не поспішайте поширювати інформацію, обов’язково піддавайте її критичному аналізу. До речі, декілька рекомендацій, що допоможуть сприймати лише достовірні та якісні новини надав Віктор Костюк, викладач ЗНУ з медіаграмотності.
Скоротіть інформаційні потоки вдвічі
Психологи рекомендують зменшити читання новин щонайменше вдвічі. Можна спробувати налаштувати розклад та читати новини лише у відведений час з декількох джерел, яким довіряєте. Заради експерименту можна спробувати цю методику упродовж лише одного дня, обіцяємо, ви побачите різницю. Звісно, зараз важливо знати, що відбувається в нашій країні, однак безперервні новини (тим паче негативні) можуть розхитувати психологічний стан. Окремо не забувайте про канали з патріотичними коміксами, відео чи мемами, намагайтесь відволікатись і на щось позитивне.
Не час для суперечок
Часто під постами в соціальних мережах розпочинаються цілі дискусії про «зраду», «руський мір», «порятунок українців» та інші гострі політичні теми. Не долучайтесь до дискусій у коментарях з незнайомими людьми, ви ризикуєте не лише дарма витратити свій час, а й добряче понервувати. Зараз як ніколи соцмережі заповнені тролями та ботами, ніякого конструктиву з ними точно не вийде.
Окремо хочеться додати, якщо маєте можливість, робіть свою роботу, волонтерте, фарбуйте нігті, робіть зачіску, займайтесь спортом, чи зустрічайтесь з рідними та друзями, намагайтесь зберегти якомога більше речей з вашого звичного, довоєнного життя. Адже підтримувати свою рутину означає сказати своїй психіці, що наше життя триває.
Допомагайте собі набиратись ресурсу у цей непростий для України час. Допомагайте та піклуйтесь один про одного, читайте перевірені новини, живіть та пам’ятайте, що для того, аби допомогти іншим, спочатку треба допомогти собі. І наостанок, якщо відчуваєте, що не можете самостійно впоратись з емоціями та переживаннями, не соромтесь звернутись за допомогою до фахівців. На сьогодні є купа можливостей отримати її безкоштовно у психолога, психотерапевта чи психіатра в багатьох медичних закладах та навіть онлайн. Рекомендуємо ознайомитись з повним переліком ресурсів, де безкоштовно можна отримати психологічну допомогу під час війни.
Бережіть себе та своїх близьких, все буде Україна!
Анна Перекрест
