Андрій Бартиш
Дві найрейтинговіші теми цього тижня – це ухвалений Верховною Радою закон про мобілізацію та ракетну атаку Ірану на Ізраїль. І в тій і в іншій події простежується велич і ницість того, що сьогодні відбувається як в Україні, так і в світі.
Ухвалений депутатами закон передбачає зміни в процесі мобілізації, покарання для ухилянтів, зміни в базовій військовій службі, право на відстрочку, вводить нові обов’язки для військовозобов’язаних та нові мотиваційні норми.
На мою думку, найбільшою ганьбою було те, як ухвалювався цей закон, який визначатиме життя сотень тисяч наших громадян, які захищають зі зброєю в руках Україну. Під час обговорення поправок до цього життєво важливого закону в залі українського парламенту перебувало не більше трьох десятків депутатів, і вся їхня поведінка більше нагадувала тусовку, аніж голосування за закон.
Ні міністр оборони, ні, тим більше, президент не вважали за потрібне бути присутніми у Раді під час ухвалення такого актуального і, на жаль, непопулярного закону. Тим часом він передбачає низку жорстких норм.
Так, усі громадяни, які перебувають на військовому обліку, впродовж 60 днів мають уточнити адресу проживання, номери телефонів, адреси електронної пошти та інші персональні дані. Зробити це можна через центри надання адміністративних послуг, ТЦК або онлайн в особистому кабінеті на базі реєстру військовозобовʼязаних «Оберіг».
Арешт рахунків і заборону виїзду за кордон за рішенням військового командування депутати профільного комітету відхилили. Натомість на вимогу ТЦК (за рішенням суду) чоловікам, які не оновлюють військово-обліково дані чи ухиляються від мобілізації, зможуть обмежувати право на керування транспортними засобами.
Також військовозобовʼязаним обмежать консульські послуги за кордоном, допоки вони не оновлять свої дані.
Усім чоловікам необхідно мати при собі військово-обліковий документ і показувати його на вимогу уповноваженого силовика.
То ж чекаємо, коли Закон підпише президент.
А тепер про депутатів
Більшість народних обранців вкотре показали, що вони не лише не відповідають своєму статусу, а й є звичайною масовкою в політичному шоу. Ці люди вкотре захистили свій комфорт за допомогою договірняків із владою.
На щастя, у цій сірій масі є й ті, хто вірний своїй громадянській позиції та готовий відстоювати інтереси своїх виборців, ризикуючи втратити прихильність Банкової.
Народний депутат України Юлія Яцик, яка представляє запорізький край, не стала торгувати своїми принципами. Вона відкрито вказала на всі недоліки законопроекту №10449 та відмовилась за нього голосувати. На початку свого виступу у залі Верховної Ради Яцик попросила оголосити її заяву про вихід із фракції «Слуга народу».
Щодо законопроекту, то її позиція була непримиренною. «Відверто кажучи, я не знаю, якого дива чекає військове керівництво країни від законопроекту про посилення мобілізації, – зауважила вона. – Чи сьогодні в Україні не існує закону про мобілізацію? Ні, існує. Чи працівники ТЦК позбавлені прав або можливостей здійснювати свою роботу ефективно? Ні, не позбавлені. Чи зловживають працівники ВЛК і ТЦК при виконанні своїх обовʼязків? Так! Чи вручення повісток перетворилось на замовні розправи з неугодними? Нажаль, є й таке. Чи всі ці «бронювання» і «відстрочки» керуються в ручному режимі? Так.
В березні 2023 року в Україні було 528 000 заброньованих людей і 3510 наказів про бронювання військовозобов’язаних. А на кінець 2023 року ми мали вже 16 тисяч наказів про бронь від армії! Скільки зараз заброньованих осіб, таємна інформація. Та час від часу ми чуємо про бронювання охоронців та касирів супермаркетів, таксистів, працівників ТОВ «Родинна ковбаска», футболістів «Кривбасу», працівників телемарафону та держпідприємства «Пересувний цирк»… бо вони, як з’ясовується, є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період. Цирк та й годі! То ж чи можна ці зловживання усунути шляхом прийняття закону? Не думаю. Більше того, прийнятий закон порушує низку конституційних норм – прав на догляд людей з інвалідністю, обмежує права на керування транспортними засобами і на отримання консульських послуг та інше.
Натомість, він не містить такої важливої і довгоочікуваної для військових норми як норма про демобілізацію. І взагалі, жодним чином не вирішує низки дуже проблемних питань. Саме тому я утрималась під час голосування за цей законопроект».
Щодо позитивних моментів, то Юлія Яцик наголосила, що новий закон врегульовує питання списання військовослужбовців, визнаних непридатними, містить мотивуючи до служби в лавах ЗСУ норми про пільги, винагороди за підбиту техніку, пільгові кредити, сертифікати на придбання авто тощо.
Ракетний удар Ірану по Ізраїлю
Незважаючи на звернення світових лідерів до іранського уряду з проханням уникнути військової конфронтації з Ізраїлем, в ніч на неділю, 14 квітня, Іран вперше безпосередньо атакував Ізраїль зі своєї території за допомогою безпілотників та ракет.
У багатьох ізраїльських містах лунали сирени повітряної тривоги, а в Єрусалимі лунали вибухи. Телеканал CNN назвав обстріл Ізраїлю найпотужнішою одномоментною атакою дронів за всю історію їх застосування. За даними ізраїльських військових, переважну більшість повітряних цілей було збито. Як заявили представники ЦАХАЛ, Іран здійснив по Ізраїлю понад 300 запусків. Ізраїль намагалися атакувати 170 безпілотників, понад 120 балістичних ракет та 30 крилатих ракет. Ізраїлю та його союзникам вдалося збити 99% із них, причому переважна більшість – за межами країни. Лише кілька балістичних ракет досягли цілей потрапивши в авіабазу на півдні, де інфраструктура «зазнала незначної шкоди», заявили в ЦАХАЛ.
Активно підтримали Ізраїль у відбитті атаки повітряні сили США та Великобританії. Крім того, ЦАХАЛ подякував Франції за допомогу у спостереженні за повітряним простором, що дозволило ефективно відбити напад. У відбитті ударів, як пише CNN, використовувалися системи ПРО «Залізний купол», «Праща Давида», а також комплекси Arrow 2 та Arrow 3.
Після військової агресії Ірану США і Рада безпеки ООН закликали Ізраїль заради збереження миру не відповідати на масований обстріл. Подібна позиція викликає безліч питань та сприяє безкарності агресора. Україна цьому найяскравіший приклад.
І для Ізраїлю і для України кроки, спрямовані на примирення з агресором, можуть бути фатальними для їхньої державності. Одержимий ненавистю Іран оголосив про завершення атаки та пригрозив ще більш масштабними ударами у разі відповіді Ізраїлю. Більше того, вже після оголошення про закінчення операції в Тегерані пригрозили, що у разі відповіді Ізраїлю на цей напад Іран завдасть по території країни «ще більш масштабного» удару. Крім того, влада Ірану застерегла від втручання американських військових, заявивши, що підтримка Ізраїлю призведе до ударів по військових базах США в регіоні.
Попри це ізраїльські ЗМІ повідомили, що Тель-Авів готує серйозну відповідь на безпрецедентну атаку Ірану. «Буде значна і потужна відповідь», – написав портал Ynet із посиланням на високопосадовців. А міністр закордонних справ Ізраїлю Ісраель Кац дещо раніше попередив, що будь-який напад з боку Ірану не залишиться без відповіді. «Якщо Іран атакує зі своєї території, Ізраїль відповість та атакує Іран», – написав він 10 квітня у соцмережі Х на фарсі та івриті.
Як пише The New York Times, Тель-Авів планує координувати дії у відповідь з союзниками. При цьому, за інформацією CNN, президент США Джо Байден попередив прем’єр-міністра Біньяміна Нетаньяху, що Вашингтон не братиме участі у можливому нападі на Іран. Хіба це не велич маленької країни з населенням дев’ять з половиною мільйонів людей, яка за роки незалежності поборола корупцію, створила передову економіку та армію, зуміла знайти надійних союзників в особі світових держав?
А ось чим від Ізраїлю відрізняється Україна та її влада, ви, певен, можете відповісти й самі.
