У попередньому інтерв’ю заступник голови районної адміністрації Запорізької міської ради у Вознесенівському районі Віктор Хоцький поділився своїм баченням того, як потрібно змінити виборче законодавство, щоб місцеве самоврядування отримувало максимально ефективних менеджерів — мера, депутатів, членів виконкому. Сьогодні наша розмова про міський бюджет, оптимізацію чиновницького апарату та містобудівну концепцію.
– Є безліч додаткових можливостей для наповнення бюджету, які ми не використовуємо, – каже Віктор Хоцький. – Візьмемо простий приклад. У кожному дворі є гаражі. Їх у тому ж Вознесенівському районі майже 2,5 тисячі. З них легальний статус мають у кращому разі десять відсотків. Уявіть, якби ми встановили для кожного такого гаража, побудованого без дозвільних документів, плату за ціною паркомісця. Так, цей захід був би не надто популярним. Але тільки в тому випадку, якби благоустрій міста залишався на колишньому рівні або були б ті, для кого закон не писаний. Але якщо всі рівні перед законом, а зібрані кошти йдуть на покращення довкілля, оновлення міської інфраструктури, переважна більшість власників гаражів і, тим більше, городян таку новацію підтримали б. Хоча як варіант можна запропонувати всім узаконити свої самобуди, і за рахунок цього також суттєво поповнити міський бюджет. Це те, що лежить під ногами. І таких можливостей багато.
– А що ще лежать під ногами?
– Багато чого, одних пустирів та занедбаних територій скільки. Все це є потенціалом для інвестицій у міське господарство. Але тут є зустрічна проблема, яку треба вирішувати, перш ніж братися за ефективне наповнення бюджету. У нас позиція окремих чиновників, до яких ти приходиш з тією чи іншою ідеєю: «А що я з цього матиму?» Тому потрібно змінювати сам підхід до проблеми у системі міського управління. Не що я матиму, а що від твоєї роботи отримає місто. Поясню на прикладі.
Був я у Словаччині, у місті Пієштяни, проходив реабілітацію після хребетної грижі, отриманої на фронті. Зайшов до їхньої мерії. Сидить в ній буквально парутрійку людей. На моє запитання, у чому ваше завдання, мені відповіли: благоустрій міста та пошук інвесторів. І результат їхньої роботи я бачив на власні очі, він досить переконливий. Наприклад, типові радянські п’ятиповерхівки, панельні, як і в нас, вони добудовують до рівня шести-семи поверхів. Інвестор отримує прибуток, створюючи нові квадратні метри житла, але при цьому упорядковує прибудинкову територію, проводить термомодернізацію. І будинок змінюється кардинально, змінюється міський вигляд. А у нас велика кількість управлінців, які просто перекладають із місця на місце папірці, працюють дуже повільно, і при цьому житловий фонд у жалюгідному стані.
– Як можна змінити ситуацію?
– Змінити закон про місцеве самоврядування. Прибрати, як я вже казав, партійні квоти та набирати професійних управлінців. Причому обмежити їх кількість, для чого запровадити, наприклад, норматив фонду заробітної плати стосовно міського бюджету. Скажімо, не більше ніж п’ять відсотків усіх грошей громади витрачати на зарплату чиновників. Тоді буде сенс у тому, щоб наймати кількох класних фахівців, замість десятків ледарів та бюрократів. Інший варіант прив’язати кількість управлінців до кількості населення. Одне слово, тут треба думати, вивчати передовий досвід, шукати оптимальні варіанти. І так само змінювати підходи до оцінки ефективності роботи. Допустимо, залучив ти стільки-то мільйонів гривень інвестицій, збудував стільки-то кілометрів міських доріг, зелених зон, ти на своєму місці. Не залучив, не збудував – отже, тебе треба міняти. Інша проблема, через яку Запоріжжя сьогодні має непривабливий вигляд, це план розвитку міста.
– Що саме з ним не так?
– Він створений за тим самим принципом: що я з цього матиму? За Буряка він приймався формально. Про що говорити, якщо у нас нині навіть немає головного архітектора міста. Є виконуючий обов’язки, який явно не має можливостей для концептуального вирішення задач містобудування. Потрібен архітектор, який би розумів специфіку Запоріжжя, бачив його перспективи. При цьому він має бути повністю не залежним від міської влади — щоб ніякі чиновницькі рішення чи комерсант, який заніс вагон грошей, не могли вплинути на його бачення. Поки що все з точністю до навпаки.
Комерційними будівлями закриті простори, зганьблені парки та сквери, відхоплено цілі шматки рекреаційних зон. Вклався приватний капітал, жадібний, недалекоглядний, і отримали свої бонуси чиновники, які це дозволили.
– Виходить, що потрібно вносити зміни до Закону про місцеве самоврядування і з цих питань?
– Не обов’язково. Достатньо обрати на конкурсній основі професіонала на посаду головного архітектора. І він має стояти на варті інтересів городян, спираючись на ту концепцію розвитку міста, яку прийнято у відповідному плані. При цьому твердих принципів у містобудуванні, облаштуванні повинні дотримуватись не лише чиновники, а й городяни. Скажімо, ухвалено рішення, що на проспекті фасади будинків не повинні бути спотворені кондиціонерами, будьте ласкаві. Для європейських міст це нормальна практика. Тому що там головний архітектор видав розпорядження, і за порушення ти одразу отримуєш значний штраф. Це, знову ж таки, виглядає якось погано, якщо дивитися з нашої обивательської дзвіниці. Але коли архітектор працює, у місті краса та порядок, зовнішні блоки кондиціонерів на головних вулицях заховані, всі задоволені, всі пишаються своїм містом.
– Але для реалізації плану розвитку міста потрібні не лише талант та незалежність головного архітектора. Питання коштів знову і знову постає на порядку денному.
– Я вже казав, що гроші буквально лежать під ногами. Але є й ті ресурси, які витрачаються на цілі, на які не повинні витрачатись. Візьмемо житловий фонд. У нас приватизовано близько 97 відсотків житла. Що має зробити міська влада? Вона має в найближчому майбутньому весь житловий фонд віддати в приватні руки — ОСББ, ЖБК тощо. І ті бюджетні мільйони, які є сьогодні в розпорядженні департаменту з управління житловим фондом, витрачати на капітальний ремонт тих будинків, які цього вимагають.
Все, надалі мешканці через свої механізми колективного управління самі вирішуватимуть питання утримання та обслуговування будинків. Зрозуміло, крім серйозних аварій і ушкоджень, викликаних природними і техногенними чинниками чи, як тепер, військової агресією. Наголошую, наше завдання вже зараз будувати плани мирного цивілізованого життя за європейськими стандартами.
Насамкінець хочу додати: ми не повинні забувати про те, що йде війна і всі зусилля сьогодні необхідно прикладати до того, щоб наблизити нашу перемогу – насамперед усіляко допомагаючи Збройним силам України.
