В Україні до слова «заповіт» традиційно ставляться упереджено — зайвий раз говорити «про погане» в нас не люблять. Як правило, до нотаріуса з таким запитом звертаються в «останній момент» — ті, хто має невиліковні хвороби або люди дуже похилого віку. Втім, згадка про заповіт не має лякати. Сформувати заповіт — це цілком нормальна процедура для тих, хто хоче мати лад у своїх справах. Тим паче зараз — під час війни.

Навіщо складати заповіт, як це правильно зробити й чому це важливо журналістам «Рубрики» розповіла приватна нотаріуска Світлана Деделюк.

Які документи знадобляться?

Заповіт — це особисте розпорядження людини щодо майна, яке їй належить, на випадок смерті. Заповідач має право на власний розсуд визначити зміст заповіту. Ніхто інший, крім заповідача, не може скласти, скасувати або змінити заповіт.

Для того, щоб оформити заповіт, нотаріусу не потрібні документи на майно, яке ви хочете заповісти. Достатньо лише вашого паспорта та ідентифікаційного коду. Готовий заповіт реєструється нотаріусом у спадковому реєстрі. Один примірник залишається в архіві нотаріуса, а інший видається заповідачеві. Правова дійсність заповіту настає з моменту смерті заповідача.

Навіщо потрібен заповіт?

У Цивільному кодексі України існує спадкування за законом. У ньому передбачені черги, за якими майно померлої людини поділяється у рівних частках між родичами. Є п’ять черг спадкування:

• дружина або чоловік, діти, батьки;
• брати або сестри, дідусі або бабусі;
• рідні дядько та тітка;
• особи, які проживали зі спадкодавцем не менше п’яти років;
• утриманці спадкодавця, які не були членами його сім’ї, а також інші родичі до шостого ступеня споріднення включно.

Коли людина оформляє заповіт, вона може позачергово визначити конкретного спадкоємця або навпаки усунути родича із заповіту. Утім, треба врахувати, що не можна повністю позбавити спадку тих спадкоємців, які мають право на обов’язкову частку спадщини. До них відносяться малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки.

Загалом, заповідати своє майно можна будь-кому — як родичам, так і стороннім особам, та вільно визначати, кому і яке майно дістанеться. Спадкоємцями можуть бути фізичні особи, юридичні особи, а також держава.

Важливо, щоб зміст заповіта не викликав неясностей та суперечок у процесі оформлення спадщини. Крім того, як зазначає Світлана Деделюк, потрібно пам’ятати, що до спадкоємців можуть переходити як права, так і боргові зобов’язання спадкодавця.

Які види існують?

Заповіт з умовою. Людина може заповісти особі своє майно, за умови виконання нею певної умови, наприклад: отримання диплома про вищу освіту, одруження, народження дитини, проживання в певному місті тощо. Умова, визначена в заповіті повинна бути в рамках закону та не суперечити моральним засадам суспільства. У разі неможливості документально підтвердити спадкоємцем виконання зазначеної в заповіті умови, спадкоємець буде позбавлений права на спадкування.

Також заповідач має право покласти на спадкоємця виконання певних обов’язків. Наприклад, заповісти будинок своїй сестрі та зобов’язати її прихистити у вказаному будинку собаку заповідача.

Заповіт подружжя. Такий заповіт стосується не всього майна, а тільки тієї частини, яку придбали у шлюбі та за спільні кошти. У випадку смерті чоловіка або дружини один із партнерів отримує частку в праві спільної власності.

Секретний заповіт. Такий заповіт нотаріус посвідчує без ознайомлення з його змістом. Людина може скласти заповіт, запечатати його в конверт, підписати й подати його в такому вигляді до нотаріуса.

В такому разі внести зміни до заповіту можна, лише склавши новий заповіт. Кожен наступний заповіт автоматично скасовує попередній, якщо він складений щодо одного й того ж майна. Водночас якщо заповіти заповідають різне майно на різних осіб, то їх може бути й декілька.

Як дізнатися про те, чи був складений заповіт?

За життя родичі можуть і не зізнатися в тому, що вони залишили заповіт. Тож після смерті родича маєте звернутися до нотаріуса за останнім місцем проживання заповідача. Якщо саме цей нотаріус не оформлював відповідний заповіт, то він робить запит до бази, де має бути вказаний нотаріус, який засвідчував потрібний вам заповіт. Тоді вже мусите звернутися до цього нотаріуса, надавши оригінал свідоцтва про смерть, а він перевірить заповіти, які посвідчив від імені заповідача.