Міністерство освіти, науки та спорту Литви запропонувало продовжити на рік термін, протягом якого українським біженцям, які влаштувалися тут на роботу, не треба буде володіти литовською мовою. 

«Щоб забезпечити якомога більшій кількості громадян України, яким надано тимчасовий захист, можливість працювати, утримувати себе та свої сім’ї, ми пропонуємо продовжити звільнення від вимог володіння державною мовою для цієї категорії», — заявила заступниця міністра освіти, науки і спорту Агне Кудараускене.

Кудараускене наголосила, що з першого дня повномасштабної війни Литва «твердо підтримує Україну» і прагне створити сприятливі умови для українських біженців.

Таким чином міністерство пропонує змінити постанову уряду та встановити, що «для іноземців, яким надано тимчасовий захист у Литовській Республіці, категорія володіння державною мовою не застосовується при прийомі на роботу протягом 3 років з моменту надання тимчасового захисту в Литві». У чинній постанові передбачається дворічний термін.

«І далі докладатимуться зусилля щодо створення сприятливих можливостей для вивчення литовської мови українцями за рахунок коштів, що фінансуються Службою зайнятості або через систему індивідуальних профілів навчання, щоб полегшити їхню інтеграцію на ринку праці та можливості працювати на більш висококваліфікованій роботі», — йдеться у зверненні міністерства.

Нагадаємо, минулої весни литовська Інспекція з державної мови заявила, що з березня 2024 року почне перевіряти, наскільки воєнні біженці з України, які працюють у країні, знають литовську мову. Ці плани інспекції обурили урядовців Литви. Так, прем’єр-міністерка Інгріда Шимоніте назвала таку поведінку інспекції неповажною, а міністерка економіки та інновацій Аушріне Армонайте звинуватила інспекцію у відсутності співчуття.

Старший спеціаліст департаменту у справах національних меншин Сергій Добряков заявив: «Слід розуміти, що ситуація цих людей є особливою. Вони були змушені тікати від війни, залишити свої домівки. Це був великий стрес, і цим людям потрібен триваліший термін для адаптації в Литві».

За його словами, варто враховувати той факт, що українці справді дуже намагаються інтегруватись у литовське суспільство. Вони виявляють величезний інтерес до культури Литви та прагнуть вивчати литовську мову.

«Але, на жаль, поки що задовольнити потребу всіх бажаючих вивчати литовську мову ми не можемо. Місця на курси з вивчення мови, у тому числі й фінансовані Департаментом, заповнюються миттєво, і далеко не всі охочі потрапляють на них», — додав чиновник.