«Безпека журналістів при виконанні професійних обов’язків. Що треба знати про дрони, «Чуйку» та прийоми тактичної медицини», – так називався тренінг, який відбувся в Запорізькому Центрі журналістської солідарності НСЖУ. Говорили про особливості дронових атак і про алгоритм дії в такій ситуації журналістів, які готують репортажі з зони бойових дій, з прифронтових території чи з місць обстрілів і руйнувань безпосередньо у місті. Зараз і тут стало працювати небезпечно – ворог повторно атакує уражені місця під час рятувальних робіт.
На щастя, вже кілька місяців запорізькі медійники мають надійного помічника – портативний пристрій радіоелектронної розвідки «Чуйка», який допомагає оперативно виявити потенційну загрозу з повітря та дає змогу почуватися впевненіше під час роботи в місцях, де існує ризик нальоту FPV-дронів. Тож плануючи роботу в районах підвищеної небезпеки, журналісти можуть взяти «Чуйку» в оренду в Центрі журналістської солідарності. Як вправно користуватися нею, вони і навчалися на цьому тренінгу. Тим більше, що вчителі у них були дуже досвідчені і авторитетні. З медійниками працювали військові спеціалістів з питань безпеки в надзвичайних ситуаціях, в бойових умовах і на прифронтових територіях.
– Сьогодні дедалі більшою небезпекою для запоріжців стають FPV-дрони, безпілотники, якими оператор керує в режимі реального часу. Вони здатні дуже швидко змінювати напрямок польоту, переслідувати ціль і завдавати точкових ударів. FPV-дрони вражають не тільки будівлі, а й становлять небезпеку для автомобілів і пішоходів і, особливо! – журналістів, які виконують свої професійні обов’язки. Скажемо більше, ворог спеціально полює на журналістів. Тож дуже актуальним є виявлення цих безпілотників за допомогою спеціальних індивідуальних пристроїв, які вчасно реагують на небезпеку. А наше з вами завдання – навчитися впевнено користуватися «Чуйкою» і відпрацювати алгоритм ваших дій в разі дронової атаки, – підкреслили тренери.
Спікери зосередили увагу журналістів на технічних особливостях і принципі роботи детекторів дронів, найвідомішим із яких є «Чуйка». Цей пристрій радіоелектронної розвідки виявляє БПЛА за їхнім аналоговим відеосигналом, попереджає про небезпеку заздалегідь, забезпечує пасивне виявлення загроз на відстані до чотирьох кілометрів та дозволяє бачити на екрані те саме зображення, що й оператор ворожого безпілотника. Завдяки пасивному режиму роботи, “Чуйка” залишається повністю непомітною для противника.
Журналісти дізналися і про інші детектори дронів – «Арахіс», «Відік», «Джміль», «Колібрі». Використовуючи їх, зокрема, в автомобілі, можна убезпечити себе від ураження FPV-дроном. Виявивши його наближення, слід збільшити швидкість, якщо дозволяє час, або негайно залишити автомобіль і знайти найближче укриття. На все це є, принаймні, одна хвилина, і, якщо впевнено і швидко діяти, це може врятувати людині життя.
Завершуючи цю тему, військові спеціалісти наголосили: прорахувати небезпеку непросто, але можливо, а головне – швидко оцінити обстановку і діяти. Якщо журналіст, працює у зоні ризику – у нього є «Чуйка», він знає, як нею користуватися, є шанс зберегти життя А якщо ви просто йдете вулицею, скажімо, до магазину чи на роботу? Як захистити себе в разі появи безпілотників і можливої атаки?
Військові радять:
– Бути готовим діяти, щоб зберегти життя при повітряній атаці допоможе попередня підготовка.
– Якщо йдете по вулиці – слухайте уважно небо, і постійно вивчайте свій шлях, подумки позначайте, де можна сховатися в разі атаки БПЛА, як близько будинок, щоб забігти у під’їзд, де на вашому шляху якась споруда, капітальна огорожа, куди б можна було сховатися в разі атаки, в крайньому випадку – пагорб, чи поглиблення в землі – щоб швидко впасти на землю, вберегти себе таким чином – кущі і дерева не підходять. Таке постійне сканування шляхів, де ви ходите, допоможе швидко прийняти рішення і максимально вберегти себе від небезпеки.
– Не виходьте із схованки, не піднімайтеся з землі одразу після закінчення атаки. Це може бути пастка, і ворог повторить напад. Перечекайте десять хвилин, послухайте небо, і тільки після цього рухайтесь далі.
– І головне, почувши звук у небі, не зволікайте жодної миті. Не намагайтеся щось розглядати, знімати на мобілку, тим більше, не тікайте. Дрон літає швидше, ніж ви бігаєте, тому одразу ховайтеся у безпечне місце.
– Саме відповіді на ці запитання стали для мене найбільш актуальними на тренінгу. – говорить кореспондентка ТВ Суспільне. Запоріжжя Олена Лисенко. – З «Чуйкою» я вже мала справу, тому певне уявлення, що і як робити, у мене склалося. Хоча сьогодні, після вишколу військових, і в цьому напрямку ситуація вималювалася більш чітко, за що я вдячна тренерам. Але ще більше – за поради, як вести себе у незвичайній ситуації – це знати корисно всім, не тільки журналістам. Поради ніби прості, але насправді, дуже важливі і реально можуть допомогти врятувати життя, – підкреслила вона.
Не менш важливою частиною навчання стали практичні заняття з тактичної медицини. Під керівництвом інструкторів – бойових медиків – журналісти відпрацювали алгоритми надання домедичної допомоги, адже в екстреній ситуації важливі саме перші хвилини до приїзду спеціалістів.
Робота журналістів у прифронтових регіонах сьогодні вимагає не лише професійності, а й уміння швидко оцінювати ризики, правильно реагувати на небезпеку та бути готовими діяти в критичних обставинах. Такі знання та практичні навички допомагають зберегти найцінніше.
Ніна Деркач, Наталія Стіна
Світлини Сергія Біжка
