У Запоріжжі через катастрофу на Каховській ГЕС помітно знизився рівень води в Дніпрі. За кілька днів після підриву дамби посеред річки з’явилися рештки мосту, збудованого в 1944-му році.

Про це повідомила пресслужба Національного заповідника «Хортиця» на своїй сторінці в Facebook. Там розповіли, що за часів Другої світової війни, коли німецькі війська відступали, вони підірвали греблю ДніпроГЕСу та сталеві мости Стрілецького на Запоріжжі. Місто залишилось без транспортного з’єднання через Дніпро. Тому було прийнято рішення побудувати тимчасову залізницю, яка б дозволила переправляти важливі вантажі через обидва русла Дніпра.

«Роботи почались 4 січня. Залучались тисячі робітників зі всієї області, 80% земляних робіт виконувались вручну в складних погодних умов (морози до -20 градусів). Насипали дамби та земляні підходи, забивали палі, яких було 1520 штук. Опори мосту виготовлялися із просочених шпал і колод. Прогонні конструкції встановлювались консольним краном», — зазначили в повідомленні.

20 лютого 1944 року було відкрито міст з центральної частини Запоріжжя на Хортицю, а за три дні, коли добудували міст через Старий Дніпро, вже дозволили їздити потягам зі швидкістю до 30 км/год.

«Починалась гілка біля вокзалу Запоріжжя І, далі йшла на захід, перетинала Дніпро по мосту довжиною 1330 метрів та заходила на дамбу в плавневій частині острова Хортиця, північніше впиралась в річище Старого Дніпра і долала його за допомогою мосту довжиною 560 метрів. Далі шлях проходив вздовж узбережжя Старого Дніпра на правому березі та з’єднувався з залізничною магістраллю на ділянці Запоріжжя-Апостолове, недалеко від зруйнованого моста Стрілецького», — розповіли в Національному заповіднику «Хортиця».

Мости проіснували 9 років. За цей час вдалося відновити ДніпроГЕС, побудувати мости Преображенського, рух якими відкрили 30 грудня 1952 року. І тільки після цього тимчасову переправу було демонтовано.