5 серпня Кабінет Міністрів України затвердив державну стратегію регіонального розвитку на 2021–2027 роки. Про що йдеться, як довго це будуть втілювати і що це означає на практиці?
Про що йдеться: пояснення Кабміну
Як пояснили в уряді, пріоритетом стратегії є стимулювання економічного розвитку регіонів. Йдеться про інвестування у проєкти регіонального розвитку, які передбачають створення умов для залучення інвестицій та додаткових робочих місць. Одне з ключових завдань державної регіональної політики – зменшення диспропорцій між регіонами.
Зосередяться, зокрема, на розвитку: територій Українських Карпат, узбережжя Чорного та Азовського морів, прикордонних регіонів, природно-заповідних територій, міських агломерацій, центрiв економічного зростання, сільських поселеннях у несприятливих умовах.
Прем’єр-міністр Денис Шмигаль уточнив, що стратегія передбачає європейські підходи до розвитку регіонів та визначає, як держава буде розвивати і підтримувати зокрема вищеназвані території.
Документ, у тому числі, покликаний сприяти забезпеченню всіх населених пунктів високошвидкісним інтернет-з’єднанням, а також – розвитку сфери надання публічних послуг та цифровій трансформації регіонів.
Цифровізація відкриває нові можливості у регіонах. Завдяки цьому ми зможемо підвищити якість життя громадян, зробити державні послуги доступними та зрозумілими, зробити Україну привабливою для інвестицій та підвищити цифрову грамотність населення у регіонах, – пояснив міністр цифрової трансформації Михайло Федоров.
В цілому у стратегії зазначено понад 60 завдань цифрової трансформації. Найбільш пріоритетними є: підвищення рівня цифрової грамотності населення; забезпечення безперешкодного доступу до високошвидкісного інтернету всіх населених пунктів (насамперед сільських та малих міст) та соціальних закладів; запровадження можливості отримання електронних послуг через смартфон; впровадження електронного документообігу; переведення пріоритетних публічних послуг в електронну форму.
Також у регіонах обіцяють забезпечити можливість звертатися за послугами сфери соціального захисту через онлайн-сервіси та впровадити систему електронних черг.
Головнi маркери
Стратегія, як зазначили в уряді, містить три цифрових KPI для моніторингу досягнення цілей:
відсоток соціальних закладів, що мають фіксований широкосмуговий доступ до інтернету (до 2023 року: школи, заклади первинної та вторинної допомоги, ЦНАПи – 100%; інші заклади – 95%);
охоплення територій області мобільними мережами 4G (до 2023 року – 90% населення);
рівень цифрової грамотності населення (до 2023 року – 55%).
Варто додати, що у документі врахували формування нового адміністративно-територіального устрою України. Який, зокрема, передбачає укрупнення районів: замість 490, в Україні їх тепер буде 136 (з них 17 – на непідконтрольних Києву територіях Донбасу та Криму).
Фінансування відбуватиметься за рахунок державного бюджету, кредитних коштів МФО, зовнішніх та внутрішніх інвестицій й донорських коштів.
Що означає на практиці?
Експерт із адмінреформи, директор інституту розвитку територій Юрій Ганущак пояснює: ідеться про державну регіональну політику, а не просто регіональну – передусім важливо це розрізняти.
Держава зацікавлена у тому, щоб розвивати певні напрямки. Скажімо, у степові регіони потрібно забезпечити доступність води. Це стосується багатьох областей, тому це – регіональна політика. Але вона реалізується державою через обласні і надалі вже районні державні адміністрації.
Тут також є елемент, який в іноземних країнах називається «інтервенція в економічне життя» – є вільний ринок, і він має розвиватися. Наприклад, хто вирішить питання комунікацій у Запоріжжі, де 20 років будується міст між двома берегами Дніпра? Держава. Для цілей бізнесу. Хоча сам проєкт – не державний, а державно-регіональний. Тому там беруть участь і облрада, і саме місто Запоріжжя – у кожного є свій інтерес. А держава вже «банкує».
З переваг – тут все зроблене за структурою, за якою працює Євросоюз. І це уже породжує певну надію, – зазначив експерт.
Чому саме 7 років?
Юрій Ганущак зазначає, що тут наразі не стоїть питання, чи реально все втілити за 7 років. Вказується на те, що взагалі планування має здійснюватися за європейськими правилами, а вони передбачають саме семирічний цикл державної стратегії розвитку.
Цей термін, як правило, розбивається на три частини: проєкти, які зазвичай є трирічними (два рази по 3 роки) і останній рік – підведення підсумків і планування на наступні 7 років. На рівні фінансування все розраховується одразу на 7 років. Але у бюджетному плані це виглядає так: сплановані 3 роки, прогнозовані 7, призначення – 1 рік.
Тобто для проведення тендеру все прораховується на три роки наперед, але з вказівкою, що фінансування буде порічно. Тому що тільки річне бюджетування вказує абсолютно конкретні цифри.
У Кабміні зазначили, що у цьому випадку стратегію будуть реалізовувати у два етапи: перший 2021-2023 роки та другий 2024-2027 роки.
Як це вплине на рівень корупції у регіонах?
Чітке розмежування різних джерел фінансування тих чи інших проєктів у кількох напрямках – це вже є антикорупційний елемент.
Взагалі, за словами експерта, щоб зменшився рівень корупції, найважливіше – чітко розписані процедури. Тому що корупція виникає там, де є дискреція (вирішення посадовою особою або державним органом будь-якого питання на власний розсуд). Коли, наприклад, правоохоронні органи спіймали на чомусь людину і починають трактувати. І тоді вже питання стоїть, у кого кращий хист до трактування.
