Вадим Чередниченко

Президент Володимир Зеленський готує оновлення Кабінету міністрів, центральним елементом якого стане заміна прем’єр-міністерки Юлії Свириденко. Розберемось, чому кадрове перезавантаження запускають саме зараз, хто може очолити уряд і які зміни готують у силовому блоці.

Свириденко підтвердила, що залишає посаду прем’єр-міністерки, але продовжить працювати у команді президента. За інформацією ЗМІ та народних депутатів, вона може стати новою посолкою України у США, однак офіційно її наступну посаду поки не оголосили.

Відставка прем’єр-міністра відповідно до законодавства означає відставку всього Кабінету міністрів. До призначення нового складу уряду нинішні міністри продовжуватимуть виконувати свої обов’язки.

Головним кандидатом на посаду прем’єра джерела називають голову правління НАК «Нафтогаз України» Сергія Корецького. До переходу в «Нафтогаз» він очолював «Укрнафту», а раніше працював у приватному паливному бізнесі. На користь його можливого призначення може свідчити управлінський досвід у великих енергетичних компаніях на тлі підготовки України до нового опалювального сезону.

Кандидатуру нового прем’єр-міністра має внести до Верховної Ради президент, після чого парламент голосуватиме за призначення глави уряду та його складу. У парламенті також прогнозують непрості голосування за кандидатури міністрів оборони та закордонних справ, яких президент вносить окремо.

Паралельно Зеленський анонсував перестановки серед керівників правоохоронних органів. За даними ЗМІ, у межах кадрового перезавантаження головою Служби безпеки України можуть призначити нинішнього першого заступника очільника відомства Олександра Поклада.

Наразі обов’язки голови СБУ виконує Євген Хмара. Поклада призначили першим заступником керівника спецслужби у січні 2026 року, до цього він працював заступником голови СБУ та очолював Департамент контррозвідки.

Офіційного подання щодо нового голови СБУ поки немає. Керівника спецслужби призначає Верховна Рада за поданням президента. Крім того, найближчим часом може змінитися керівництво Державного бюро розслідувань та окремих міністерств.

Три причини

Відправною точкою для масштабнішого переформатування влади стало рішення щодо Юлії Свириденко. Перша причина – можливий перехід Свириденко на посаду посла України у США. За час роботи в уряді вона вибудувала робочі контакти з американською адміністрацією, брала участь у підготовці угоди про мінеральні ресурси, працювала зі Скоттом Бессентом та кілька разів відвідувала Сполучені Штати.

Питання майбутніх кадрових змін могло обговорюватися під час саміту НАТО в Анкарі, де перебували, зокрема, Давид Арахамія та Сергій Корецький.

Не виключено, що саме в Анкарі президент проєктував майбутні перестановки — подалі від Києва, зайвої уваги, витоків інформації та політичних інсинуацій.

Друга причина – політичний фактор. Хоча зараз це вже не має вирішального значення, Свириденко тривалий час сприймалася як людина колишнього керівника Офісу
президента Андрія Єрмака. Це ускладнювало її взаємодію з окремими політичними групами та державними інституціями.

Третій фактор – проблеми у взаємодії уряду з Верховною Радою. «Юлія Свириденко, можливо, непоганий виконавець, але дуже обережний і неактивний політик. Саме це призвело до того, що урядово-парламентська взаємодія була на дуже низькому рівні», — пояснює експерт Олег Постернак.

Коментуючи кандидатуру Сергія Корецького, експерт зазначає, що вона виглядає максимально комфортною для Банкової: «Якщо Свириденко — людина Єрмака, то
Корецький — це стовідсоткова людина Зеленського».

Зміни прискорились

Політолог Володимир Фесенко вважає, що перезавантаження уряду планувалося й раніше, однак його прискорили зовнішні обставини, насамперед необхідність посилити український напрям у відносинах зі США.

За словами експерта, після контактів президента Володимира Зеленського з Дональдом Трампом та переговорів на саміті НАТО стало зрозуміло, що Україні потрібен посол у Вашингтоні з особливими повноваженнями, здатний вести переговори щодо ключових двосторонніх проєктів.

«Йдеться про дронову угоду зі США, ліцензійне виробництво в Україні ракет перехоплювачів для Patriot та реалізацію ресурсної угоди. Саме цими питаннями займалася Юлія Свириденко, тому необхідність посилити американський напрям стала тригером, який прискорив кадрові зміни», — пояснює Фесенко.

Водночас за його словами, президент і раніше замислювався над зміною прем’єр-міністра. Однією з причин стали проблеми у взаємодії уряду з Верховною Радою,
через що затримувалося ухвалення низки законопроєктів, зокрема пов’язаних із євроінтеграцією.

Крім того, оновлення Кабміну має продемонструвати суспільству перезавантаження президентської команди.

Водночас ситуація навколо міністра оборони Михайла Федорова, за словами Фесенка, залишається невизначеною. Він не виключає, що міністр може залишитися у владній команді навіть у разі зміни керівництва Міноборони.

«Міняти міністра оборони кожні пів року під час війни — не найкраще рішення, тим більше що Федоров уже розпочав серйозні реформи. Але ризик його заміни існує», — каже політолог.

Чому саме влітку

Політолог Руслан Бортник вважає, що час для кадрового перезавантаження обрали не випадково. За його словами, Україна дедалі більше синхронізує політичні та бюджетні процеси із західними партнерами, де планування багатьох рішень починається влітку і триває до наступної весни.

Саме тому, на його думку, і попередня зміна уряду відбувалася у червні-липні, і нинішнє переформатування планують на середину літа. Це має дозволити новій урядовій команді вже у серпні та вересні розпочати переговори з європейськими й американськими партнерами щодо бюджетів, фінансової підтримки та співпраці на наступні осінь, зиму і весну.

Другою важливою причиною кадрових змін Бортник називає підготовку до нового опалювального сезону. Він припускає, що Росія знову намагатиметься завдати ударів по українській енергосистемі, тоді як президент може бути незадоволений нинішніми темпами підготовки до зими.

Саме цим експерт пояснює високі шанси Сергія Корецького очолити уряд. За його оцінкою, президент намагатиметься призначити прем’єром людину з енергетичного сектору, яка зможе зосередитися на проходженні опалювального сезону.

Третім мотивом Бортник називає прагнення президента оновити уряд і позбутися посадовців, які його не влаштовують або вже набули політичної токсичності.

«Цей уряд уже називають урядом невдах. Його потрібно освіжити, щоб нові обличчя дали суспільству нову надію, трохи підняли рівень соціального оптимізму і зменшили тиск на президента», — говорить Бортник.

На його думку, переформатування уряду також дозволяє Зеленському продемонструвати, що він не захищає міністрів від політичної відповідальності. Остаточне рішення щодо кожного посадовця, за такої логіки, має ухвалювати парламент.

Четвертим напрямом кадрових змін політолог називає посилення внутрішньої владної вертикалі. За його словами, суспільні конфлікти, зокрема масова сутичка у Львові за участю працівників ТЦК, можуть підштовхувати президента до посилення контролю всередині країни.

З цим Бортник пов’язує можливе переведення міністра внутрішніх справ Ігоря Клименка до Міністерства оборони, а також імовірне призначення Олександра Поклада головою Служби безпеки України.

«Поклад орієнтований саме на внутрішню безпеку і протидію внутрішнім кризам, на відміну від Євгена Хмари, який передусім зосереджений на війні проти Росії. Президент намагається посилити внутрішню вертикаль, мабуть, відчуваючи, що рівень нестабільності зростає», — пояснює експерт.

Ще одним фактором він називає зміну балансу впливів після призначення нового керівника Офісу президента. На думку Бортника, до нового складу Кабміну можуть
увійти люди, пов’язані з Кирилом Будановим.

«Це вже може бути не уряд Єрмака і Зеленського, а уряд Зеленського і Буданова. Це означатиме зміну політичної парадигми», — вважає експерт.

Водночас він також прогнозує складні голосування у Верховній Раді. Переформатування Кабінету міністрів посилить конкуренцію між політичними групами за міністерські посади та ключові напрями державної політики.

За словами Бортника, парламентське керівництво на чолі з Арахамією може висувати власні умови та вимагати врахування інтересів фракції. Зберегти свої позиції в уряді намагатиметься й антикорупційна вертикаль, яка, за оцінкою експерта, має хороші відносини з Михайлом Федоровим. Через це процес нових призначень може виявитися складним і затягнутися в часі.