Актуальність медіаграмотності, а отже і медіаосвіти, в сучасному світі зростає з кожним днем, адже перебуваючи в безперервному інформаційному потоці, необхідно вміти свідомо та критично сприймати отримані дані, щоб не стати жертвою дезінформації  та пропаганди. 

Чому медіаграмотність важлива для українців? Тому що в умовах інформаційної війни проти України – це фактично елемент національної безпеки, Медіаграмотність допомагає не піддаватися російській пропаганді, не поширювати фейки та приймати обґрунтовані рішення у щоденному житті.

Про все це і йшлося на онлайн-тренінгу «Особливості медіаосвіти дорослих в Україні в умовах війни» в Запорізькому Центрі журналістської солідарності, який провів начальник управління інформаційної політики Державного комітету телебачення і радіомовлення, заслужений журналіст України Гліб Головченко.

– Ми живемо в реальності, де людина щодня перебуває під потужним інформаційним впливом. Дезінформація, маніпуляції, пропаганда, емоційний контент, соціальні мережі та штучний інтелект змінюють сам спосіб сприйняття інформації. Тому медіаосвіта сьогодні — це вже не лише вміння відрізнити правду від фейку. Це здатність аналізувати інформацію, перевіряти джерела, розуміти механізми маніпуляції, відповідально створювати й поширювати контент та ухвалювати рішення на основі перевірених фактів.

Тож, бути медіаграмотним означає бути спроможним знайти те, що ми шукаємо, вибрати те, що нам потрібно, й визначити, наскільки надійною є ця інформація. Це означає бути здатним оптимально використовувати відповідну інформацію, зберігаючи її розумно, й ділитися нею з іншими. 

Саме тому я переконаний: медіаосвіта в умовах війни – це не додаткова дисципліна. Це інфраструктура суспільної стійкості. Освічений дорослий → стійка громада → сильна демократія → спроможність України до відновлення, підкреслив тренер.

Тренінг став цікавим творчим діалогом. Його учасники, а це редактори й журналісти місцевих газет, представники телебачення та радіо, онлайн-медіа, блогери й фрілансери, комунікаційники громад і громадських організацій охоче брали участь у виконанні різних завдань. Своєрідною практичною лабораторією стала так звана «редакційна планірка»: учасники обирали факт, який заслуговує стати журналістським матеріалом, шукали потенційного героя, формулювали заголовок і запитання. Бо важливо не тільки зрозуміти, що таке медіаосвіта і медіаграмотність для дорослих. Потрібно знайти мову, якою можна говорити про це цікаво, зрозуміло, небанально — через реальні людські історії та наративи.

В ході дискусії медійники ділилися своїми думками і судженнями з обговорюваних проблем. Ось що, зокрема, зазначила журналістка Інтернет-сайту «СправжнЄ» Юлія Коробець

– Ми чітко усвідомлюємо, що сьогодні, як журналісти – головні комунікатори суспільства – маємо дбати про якість і перевіреність нашої інформації, а не про кількість». Це стосується і медіа, і журналістики, і освіти. Нам потрібно не просто більше освітніх програм. Нам необхідна якісна медіаосвіта і медіаграмотність не окремих верств, а всього суспільства, кожного українця. І в світлі цього нам, як ніколи, потрібні професійні, незалежні, відповідальні медіа, — сказала вона.

В ході тренінгу спікер і учасники ще раз окреслили основні складові медіаграмотності, напрацьовані досвідом роботи журналістів та медіа-експертів під час війни.

Основні складові медіаграмотності:

• критичне мислення — ставити запитання до будь-якої інформації, а не сприймати її на віру;
• перевірка джерел — розуміння, чи є джерело достовірним, незалежним і надійним;
• уміння розпізнавати маніпуляції — емоційні заголовки, підміна понять, нав’язування думок;
• знання про роботу медіа — як створюються новини, які є стандарти журналістики;
• безпека в інтернеті — вміння захищати свої дані й не потрапляти на шахрайські схеми.

Додамо, що тренінг відбувся в межах навчального курсу «Розвиток освіти дорослих як шлях до відновлення України». Попереду – продовження розмови про особливості медіаосвіти дорослих в умовах війни та нові професійні дискусії.

Валентина Бистрова