На цьому тижні відбулась презентація комунікаційної кампанії Коаліції «Запоріжжя 1325», що на практиці реалізує принципи Резолюції Радбезу ООН, яка акцентує увагу на особливостях і ролі жінок у процесах миру та безпеки. В прес-конференції прийняла участь начальниця сектору протидії домашньому насильству ЗРУП ГУНП у Запорізькій області Марина Бесараб, яка розповіла про врахування гендерного балансу у лавах Національної поліції.
– Як позначилася війна на роботі жінок-поліцейських? Чи довелося проводити певний відбір серед жінок? Чи знадобилися для них додаткові умови та допомога психологів?
– Війна внесла суттєві зміни в роботу жінок-поліцейських. Вони продовжували виконувати свої обов’язки під час бойових дій і викликів, пов’язаних із ворожими обстрілами. Війна вимагала від поліцейських не тільки професіоналізму, але й великої психологічної витривалості. Багато жінок продемонстрували високий рівень стійкості, продовжуючи виконувати свої обов’язки навіть під час активних бойових дій. Під час обстрілів та інших небезпечних ситуацій вони мали працювати не тільки як правоохоронці, а й як першочергові рятувальники. Це вимагало не лише фізичної витривалості, а й емоційної стійкості, оскільки вони часто ставали свідками трагедій, що переживали цивільні особи.
Багато колег показали високу психологічну стійкість, зберігаючи професіоналізм навіть в умовах небезпеки для життя. Для визначення готовності до таких умов додатковий психологічний відбір не проводився. Для підтримки психологічного стану, особливо після важких викликів, жінки-поліцейські, отримували доступ до додаткової допомоги психологів, адже психологічна підтримка та посттравматична терапія є важливими елементами для запобігання емоційному вигоранню, стресу та травмам. Це були індивідуальні консультації, групові заняття для підтримки колективу, які проводились, як штатними психологами так і за підтримки громадських організацій.
– Чи існують спеціальні програми чи стратегії, спрямовані на залучення та просування жінок на різних посадах?
– Так, в Україні існують програми та ініціативи, спрямовані на залучення жінок до служби в поліції та їх просування на керівні посади. Ці заходи реалізуються в межах національних стратегій, зокрема, у рамках виконання Резолюції Ради Безпеки ООН №1325 «Жінки, мир, безпека». Основні програми та ініціативи наступні.
Затверджений Кабінетом міністрів України, Національний план дій з виконання Резолюції ООН № 1325 включає заходи щодо забезпечення рівноправної участі жінок у процесах миротворчості, посередництва та запобігання конфліктам. Зокрема, передбачено проведення тренінгів, розробку навчальних програм та моніторинг призначення жінок на керівні посади.
Гендерна політика Міністерства внутрішніх справ МВС активно впроваджує гендерно орієнтовані стратегії, зокрема, відкриття посад, раніше недоступних для жінок, та проведення тренінгів з питань гендерної рівності.
Також МВС співпрацює з багатьма міжнародними партнерами для реалізації ініціатив у сфері гендерної рівності. Завдяки цій співпраці провадяться тренінги щодо виявлення та реагування на дискримінацію за ознакою статі та сексуальні домагання.
– Чи існують і якщо так, то які перешкоди для жінок при вступі на службу, особливо на бойові та керівні посади?
– Так, дійсно, традиційно вважалося, що бойові та керівні посади більше підходять для чоловіків через фізичні та психологічні особливості служби. Це пов’язано з усталеними стереотипами про фізичну силу, витривалість та рішучість, які часто асоціюються з чоловіками, особливо в екстремальних умовах. Однак з часом ця думка змінюється, і все більше жінок успішно займають бойові та керівні посади.
Стосовно Запоріжжя це, зокрема, заступник начальника управління – начальник відділу підтримки управління головної інспекції ГУНП в Запорізькій області підполковник поліції Ірина Юрченко; начальник ювенальної превенції управління превентивної діяльності ГУНП в Запорізькій області підполковник поліції Ольга Зінченко, яка отримала міжнародну відзнаку «Служіння громаді»; начальник відділу комунікації ГУНП в Запорізькій області майор поліції Анна Ткаченко; начальник відділу дізнання діяльності ГУНП в Запорізькій області підполковник поліції Лілія Денисенко і ще не менш як десять високих посад.
– Чи забезпечується рівний доступ до програм професійного навчання, підвищення кваліфікації та участі у міжнародних місіях?
– Так, у Національній поліції України забезпечується рівний доступ до програм професійного навчання, підвищення кваліфікації та участі в міжнародних місіях для жінок. Це стало можливим завдяки активній підтримці державних та міжнародних організацій, а також ініціативам громадських об’єднань. У рамках реформування сектору цивільної безпеки в Україні, зокрема НПУ, активно впроваджуються програми, спрямовані на підвищення кваліфікації співробітників з урахуванням гендерної рівності. Ці програми включають тренінги з прав людини, ненасильницького спілкування, протидії дискримінації та сексуальним домаганням, а також з розвитку лідерських якостей. Зокрема, такі ініціативи підтримуються Європейським Союзом, ООН та іншими міжнародними партнерами.
Жінки-поліцейські беруть участь у міжнародних місіях, спрямованих на підтримку прав людини та гендерної рівності. Так, вони брали участь у навчальних програмах, організованих Європейською консультативною місією в Україні (EUAM), що сприяло їхньому професійному розвитку та зміцненню позицій жінок у правоохоронному секторі Громадські організації, такі як Українська асоціація жінок у правоохоронних органах (UAWLE) та Українська асоціація представників правоохоронних органів (UAPPO), активно сприяють розвитку кар’єри жінок у правоохоронних органах.
– Як виглядає співвідношення жінок та чоловіків на різних рівнях професійної ієрархії – рядовий склад, офіцери, вищий командний склад у Національній поліції України – на прикладі ГУНП у Запорізькій області?
– На 2025 рік жінки складають близько 27% від загальної кількості співробітників Національної поліції України. У Запорізькій області цей показник може варіюватися залежно від конкретного підрозділу. Загалом, жінки представлені на всіх рівнях: від рядового складу до керівних посад.
– Які заходи вживаються для створення безпечного та комфортного середовища для жінок, насамперед у контексті запобігання гендерній дискримінації та домаганням?
Для цього в Національній поліції України вживаються кілька важливих заходів.
– Розробка політик і правил. Поліція постійно вдосконалює свої правила, щоб забезпечити рівні права для чоловіків і жінок, зокрема в розгляді питань дискримінації та домагань. Це включає зміни в етичних кодексах і правилах поведінки.
– Навчання співробітників. Важливим кроком є проведення тренінгів і семінарів для всього особового складу, на яких вчать, як запобігати дискримінації та домаганням.
– Співпраця з громадськими організаціями. Поліція активно співпрацює з неурядовими організаціями для створення і впровадження кращих практик у сфері гендерної рівності. Також проводяться інформаційні кампанії для підвищення обізнаності серед співробітників і громадян.
– Як у Національній поліції адаптують умови служби – наприклад, уніформу, екіпірування, побутові умови – до потреб жінок?
– У Національній поліції України активно працюють над тим, щоб умови служби були зручними та адаптованими до потреб жінок. Одним із напрямів є розробка уніформи, яка враховує фізіологічні особливості жінок, забезпечуючи їм комфорт і можливість ефективно виконувати свої обов’язки. Також створено можливості для індивідуального підбору екіпірування, щоб кожен співробітник міг отримати те, що підходить саме йому. Для покращення побутових умов для жінок у поліції створюються окремі кімнати для відпочинку та особистої гігієни, що сприяє кращому комфорту. Важливим аспектом є також надання психологічної підтримки для співробітників, які зазнають стресу чи емоційного навантаження через роботу. На рівні законодавства поліція гарантує рівні права для жінок, що включає заборону дискримінації за статтю, а також можливість поєднувати службу з сімейними обов’язками, зокрема надаючи права на відпустки по догляду за дитиною. Ці заходи створюють рівні умови для жінок на службі та сприяють їхньому кар’єрному росту та розвитку в поліції.
– Чи можуть бути в екіпажі суто жінки-поліцейські?
– Така можливість існує, якщо це відповідає оперативним потребам. Наприклад, жінки можуть бути особливо корисними при розв’язанні ситуацій, пов’язаних з домашнім насильством або іншими делікатними випадками, де їхні комунікативні навички можуть допомогти вирішити конфлікти.
– Які механізми підтримки передбачені для жінок-поліцейських, які поєднують службові обов’язки із сімейними – наприклад, у зв’язку з доглядом за дитиною? Чи можливий більш гнучкий графік тощо?
– У Національній поліції України є кілька механізмів підтримки для жінок, які поєднують роботу з сімейними обов’язками, зокрема доглядом за дітьми. Одним з таких механізмів є гнучкий графік роботи або можливість працювати неповний робочий день для жінок, які мають малих дітей. Це дозволяє краще поєднувати професійну діяльність з доглядом за дітьми. Також жінки, які мають дітей до трьох років, мають право на відпустку для догляду за дитиною, з виплатою допомоги, що забезпечує фінансову підтримку під час цього періоду. Крім того, для поліцейських передбачена психологічна підтримка, яка допомагає справлятися зі стресом і емоційним навантаженням, особливо коли поєднуєш службу та сімейні обов’язки.
– Яка система психологічної допомоги та реабілітації доступна для жінок та чоловіків, які стикаються з травмами, пов’язаними з бойовими діями чи службою? Чи є програми з урахуванням гендерної специфіки?
– В Україні розроблено різноманітні програми психологічної допомоги та реабілітації для поліцейських, які стикаються з травмами або стресом, пов’язаними з виконанням службових обов’язків. Однією з таких ініціатив є програма підтримки для жінок та чоловіків у правоохоронних органах, яка враховує їхні індивідуальні потреби, зокрема гендерні аспекти. Для цього в Україні створено спеціальні служби психологічної підтримки, які допомагають поліцейським отримати анонімну консультацію та підтримку. Психологічна допомога включає індивідуальні та групові консультації, тренінги з управління стресом і арт-терапію.
Окрім того, проводяться спеціальні програми для тих, хто працює в гарячих точках або стикається з важкими емоційними ситуаціями, як-то домашнє насильство чи травмуючи події на викликах. Психологічні служби сприяють не лише підтримці поліцейських під час служби, а й їхній адаптації після повернення до мирного життя, що включає відновлення психічного здоров’я та розвитку стійкості. Така підтримка сприяє покращенню загальної ефективності роботи поліції та створенню більш здорового середовища для всіх співробітників.
– Розкажіть про співпрацю вашого відомства з Коаліцією «Запоріжжя 1325».
– Національна поліція України активно співпрацює з громадськими організаціями для вирішення проблем гендерної нерівності, зокрема через участь у міжнародних ініціативах та партнерствах.
Співпраця з Коаліцією «Запоріжжя 1325» для нашого відомства розпочалася з 2018 року, коли ми висловили бажання спільно працювати над важливими питаннями гендерної рівності та впровадженням Резолюції ООН 1325, що підкреслює роль жінок у миротворчих процесах та безпеці. Наше знайомство почалося з обміну досвідом та організації спільних заходів, спрямованих на просування гендерної рівності у секторі безпеки. Коаліція, яку очолює Олена Зіновенко, стала важливим партнером у нашій роботі, особливо у підтримці жінок у поліції, забезпеченні їхніх прав та можливостей для розвитку на всіх рівнях професійної діяльності.
Мені імпонує в роботі з Коаліцією їхня відданість справі, здатність працювати з різними державними та громадськими інституціями, а також їхній підхід до створення безпечного середовища для жінок у секторі безпеки. Коаліція не лише підтримує гендерну рівність, а й активно працює над вирішенням проблем, з якими стикаються жінки в секторі безпеки, зокрема через освітні та інформаційні програми, тренінги та просвітницьку діяльність. Наприклад, минулого року ми разом організували чудову виставку «Історія без насильства». На сьогодні перспектива взаємодії з Коаліцією виглядає дуже позитивно. Ми продовжуємо спільно працювати над новими ініціативами.
