Станом на середину 2026 року суспільний резонанс навколо серії масштабних позовів проти ключових підприємств та промислових гігантів України досяг своєї критичної точки. Спостерігачі та представники бізнес-спільноти все частіше заявляють про скомпрометовану цілеспрямовану кампанію: за допомогою судових позовів з вітчизняних підприємств намагаються стягнути мільйонні сумнівні доплати за раніше викуплені у міноритаріїв акції (у процедурах squeeze-out). Заявлені суми є настільки астрономічними, що вони ставлять під пряму загрозу стабільне функціонування містоутворюючих підприємств, які у часи воєнного стану забезпечують енергетичну та економічну безпеку держави.
Джерелом проблеми свого часу виступила неоднозначна, спірна позиція палати для розгляду корпоративних спорів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15 червня 2022 року (справа № 905/671/19). Відверта абсурдність цього висновку, сформованого у найвразливіший період повномасштабної війни, відкрила шлюзи для численних вимог перерахунку вартості акцій виключно на підставі балансової вартості чистих активів або окремих вибіркових методик, ігноруючи реальні ринкові умови й оцінки суб’єктів оціночної діяльності.
Проте актуальні рішення судів першої інстанції 2026 року демонструють принциповий перелом. Незважаючи на всю безглуздість рішення Верховного Суду, вони відмовляються ставати співучасниками руйнування вітчизняної економіки і, керуючись законами України та присягою, виносять обґрунтовані рішення на користь відповідача-підприємства.
Господарський суд міста Києва: справа ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі»
Яскравим прикладом цього є рішення Господарського суду міста Києва від 9 червня 2026 року у справі № 910/10766/25 (суддя Маринченко Я.В.).
В цій справі група позивачів звернулася з позовом про стягнення компенсації («збитків» або безпідставного збагачення) у зв’язку з тим, що затверджена ціна примусового викупу акцій у розмірі 11,50 грн за акцію здалася їм «несправедливою». Свої позовні вимоги вони обґрунтовували тим, що згідно з даними фінансової звітності (балансу) за 2018 рік вартість чистих активів у розрахунку на одну акцію становила 37,78 грн. Вони вимагали стягнути сотні тисяч гривень основної доплати разом із нарахованими інфляційними втратами та відсотками.
Розглянувши справу, суд відмовив у задоволенні позову в повному обсязі, вказавши на низку фундаментальних правових нюансів, а саме:
Законність процедури оцінки та недопустимість прямого поділу чистих активів. Визначення ринкової вартості акцій за майновим підходом на підставі лише балансової вартості чистих активів (шляхом простого поділу вартості активів на кількість акцій) суперечить вимогам Законів України «Про акціонерні товариства», «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» та Національним стандартам оцінки. Незалежна оцінка проводить аналіз трьох підходів (майновий, дохідний, порівняльний), що й було зроблено оцінювачами у процедурі викупу.
Результати судової експертизи. Комплексна оціночна та судово-економічна експертиза, проведена Львівським НДІСЕ, визначила дійсну ринкову вартість акції станом на дату оцінки у розмірі 10,60 грн. При цьому реальний викуп у міноритаріїв здійснювався за ціною 11,50 грн за акцію — тобто вищою, ніж визначена експертами.
Неналежні відповідачі та перевідступлення вимог. Суд встановив, що позов було пред’явлено до самого підприємства (ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі») та його кінцевого бенефіціара, тоді як викуп здійснювала інша юридична особа (заявник вимоги). Більш того, суд дав оцінку штучним договорам відступлення права вимоги, зазначивши, що колишні акціонери після продажу акцій та отримання коштів не мали заборгованості, а отже відступили новим позивачам недійсні вимоги.
Господарський суд Запорізької області: справа ПрАТ «Карлсберг Україна»
Ще більш тверду професійну позицію продемонстрував Господарський суд Запорізької області під головуванням судді Педорича С.І. у справі № 908/2784/25 (рішення від 28 вересня 2026 року).
У цій справі позивачі вимагали стягнути з промислового підприємства ПрАТ «Карлсберг Україна» доплату за примусово викуплені акції, а також інфляційні та 3% річних на загальну суму понад 44 мільйони гривень. Свої вимоги вони базували на висновку залучених експертів, які оцінили акцію у 19,27 грн проти затвердженої при викупі ціни в 14,72 грн.
Суд Запорізької області детально дослідив обставини справи та відмовив у задоволенні первісного позову. Як наголошується у правовому співтоваристві, незважаючи на наявність суперечливого правового висновку Касаційного господарського суду ВС від 15.06.2022 у справі № 905/671/19, винесеного у вразливий період початку повномасштабного вторгнення, суддя першої інстанції виявив високий рівень судейської незалежності.
Суд керувався Присягою та принципом верховенства права, відмовившись ухвалювати рішення, яке за своєю суттю здатне підірвати ефективне функціонування та фінансову стійкість великого національного виробника.
Такий мужній вчинок гідний справжнього судді. Браво, Ваша честь.
Надія на остаточну законність
Звісно, по обох зазначених рішеннях перших інстанцій (справи №910/10766/25 та №908/2784/25) ще можливі етапи перегляду в апеляційних та кассаційних судах. Проте вагомий і правильний початок уже положено.
Сьогодні з’явилася обґрунтована надія, що господарські суди всіх інстанцій врешті-решт однозначно вистоять на захисті законних інтересів українських підприємств. Вони не повинні дозволити перемогти ділкам, які, вичікуючи за кордоном, намагаються скористатися тимчасовою недосконалістю законодавства й відсутністю сталого судового прецеденту, щоб під час війни пограбувати економіку України на мільйони.
Більше прецедентів в судах першої інстанції
Слід зазначити, що два прецеденти, створені в господарских судах Запорізької області і Києва, на жаль, поки що є поодинокими прикладами глибокого професійного вивчення суті проблеми суддями. Схема, викорастана проти ПрАТ «Карлсберг Україна» та ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі», набула такого масштабування, яке ставить під загрозу існування не тільки окремих промислових гігантів, а й цілих галузей і навіть економіки країни в цілому.
Серед мішеней опинилася ціла низка промислових, інфраструктурних та фінансових гігантів країні.
Зокрема в гірничо-металургійному комплексі та важкій промисловості це: ПАТ «НЗФ» (Нікопольський завод феросплавів); ПрАТ «Дніпроспецсталь»; АТ «Марганецький ГЗК»; ПАТ «Запоріжвогнетрив»; ПрАТ «Криворізький залізорудний комбінат»; ПАТ «Запоріжкокс»; ПрАТ «ДЗМО» (Дніпропетровський завод мостових конструкцій); ПрАТ «АКХЗ» (Авдіївський коксохімічний завод); ПАТ «МК «Азовсталь»; ПрАТ «Український графіт»; ПАТ «ММК ім. Ілліча» (Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча); ПрАТ «Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат» (Полтавський ГЗК); ПрАТ «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» (Північний ГЗК).
В паливно-енергетичному секторі та серед обленерго це: ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля»; ПАТ «ДТЕК Дніпроенерго»; ПАТ «ДТЕК Західенерго»; ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго»; ПАТ «Закарпаттяобленерго»; АТ «Херсонобленерго»; АТ «Житомиробленерго»; АТ «Кіровоградобленерго»; АТ «Чернівціобленерго».
В галузі машинобудування, транспорту та харчової промисловісті під атаку фінансових ділків потрапили: ТОВ «Українська Автомобільна Корпорація» (Корпорація «УкрАВТО»); ПрАТ «Маяк»; АТ «Рудь» (ПАТ «Житомирський маслозавод»).
Навіть банківський сектор не зміг уникнути намагань застосувати шахрайські схеми та недосконалість законодавчої бази заради масштабної неправомірної вигоди: АТ «Сенс Банк»; АТ «Кредобанк»; Commerzbank Aktiengesellschaft.
Сьогодні бізнес-спільнота, правознавці та трудові колективи зазначених підприємств покладають великі надії на неупередженість і професіоналізм української Феміди. Прийняття справедлих виважених рішень, які зупинять практику безпідставного стягнення коштів з підприємств та захистить їх від маніпулятивних позовів, є критично важливим для всієї судової системи країни.
На кону стоїть збереження потужності української промисловості та тисяч робочих місць, захист економічної безпеки України в умовах довготривалої виснажливої війни.
