З 4 грудня 2026 року в Україні остаточно завершується тримісячний перехідний період, передбачений постановою Кабінету міністрів України №1092 (зі змінами, внесеними постановою №1128). Цей нормативно-правовий акт докорінно змінює підходи до забезпечення безпеки працівників та відвідувачів на об’єктах господарювання під час оголошення сигналів цивільного захисту.
Якщо раніше чимало підприємців продовжували роботу під власну відповідальність або за письмовою чи усною згодою колективу, то відтепер подібні практики опиняються поза законом. Порушникам нових вимог загрожують суворі санкції — від адміністративних штрафів та фінансових санкцій Держпраці до кримінальної відповідальності керівників та власників бізнесу.
Нова градація небезпеки
Ключовий принцип нових правил полягає у суворому регулюванні господарської діяльності залежно від рівня загрози. Постанова Кабміну встановлює чіткий алгоритм дій для суб’єктів господарювання залежно від ступеня небезпеки:
«Жовтий» рівень (загроза атаки безпілотних літальних апаратів або дронів-камікадзе) Робота підприємства, магазину чи установи дозволяється виключно за умови наявності власного облаштованого укриття чи сертифікованого безпечного простору безпосередньо у приміщенні об’єкта. Якщо такого захищеного приміщення немає, або воно не відповідає технічним нормам цивільного захисту, бізнес зобов’язаний повністю припинити обслуговування клієнтів та зупинити виробничі процеси.
«Червоний» рівень (підвищена загроза ракетного удару або комбінованої атаки). Робота зупиняється безвинятково на всіх об’єктах господарювання незалежно від форми власності та наявності внутрішніх укриттів. Персонал та відвідувачі повинні негайно залишити робочі місця та пройти до найближчих захисних споруд цивільного захисту (сховищ, протирадіаційних укриттів, підземних станцій метро або паркінгів).
Головне обмеження для працедавців полягає у тому, що з 4 грудня категорично заборонено посилатися на «письмову або усну згоду робітників» продовжувати торгівлю чи надання послуг. Будь-які письмові розписки про «добровільну роботу на власний ризик» або колективні договори подібного змісту юридично визнаються нікчемними. Роботодавець за будь-яких обставин несе повну особисту відповідальність за створення умов, що становлять загрозу життю та здоров’ю працівників.
Особливі виклики для МАФів, кіосків та кавових точок
Найбільш уразливими перед новими вимогами виявилися власники малих архітектурних форм (МАФів), кіосків, торговельних павільйонів, лотків та мобільних кавових точок. Оскільки легкі металоконструкції за своїми конструктивними характеристиками не є капітальними спорудами й не мають власних підвальних приміщень, облаштувати сертифіковане укриття або «безпечний простір» всередині них технічно та функціонально неможливо.
Це означає, що для МАФів та тимчасових споруд діє єдине безкомпромісне правило: при оголошенні будь-якого рівня тривоги торгівля та обслуговування негайно призупиняються. Будь-які спроби продовжувати продажі через напівзачинені двері чи віконця видачі кваліфікуватимуться контролюючими органами як пряме та свідоме порушення законодавства про охорону праці.
Щоб залишатися у правовому полі та уникнути штрафів, власникам тимчасових споруд необхідно виконати низку обов’язкових підготовчих кроків.
Визначити та юридично закріпити найближче укриття. Знайти та погодити використання найближчої споруди цивільного захисту (станцію метрополітену, підземний пішохідний перехід, паркінг або підвальне приміщення сусідньої капітальної будівлі). Маршрут руху пішки до укриття має бути мінімальним і займати не більше 3–5 хвилин.
Забезпечити зовнішню навігацію. На фасаді або вхідних дверях МАФу на видному місці обов’язково розміщується інформаційна табличка або оголошення. У ньому зазначається інформація про те, що об’єкт не забезпечений власним укриттям, а також вказується точна адреса та текстова або графічна схема проходу до найближчого захисного об’єкта.
Затвердити внутрішній безпековий регламент. Видати внутрішній наказ по підприємству (або накази ФОП) та розробити інструкцію з охорони праці під час тривог. Кожен працівник (продавець, бариста, касир) повинен бути ознайомлений із цими документами під особистий підпис.
Для працівників МАФів встановлено суворий алгоритм дій при отриманні сигналу тривоги: припинити розрахункові операції, вимкнути технологічне та нагрівальне обладнання (кавомашини, грилі, обігрівачі), зачинити приміщення та негайно пройти в укриття. Залишатися всередині металевого кіоску під час тривоги працівникам суворо забороняється.
Відповідальність та штрафи
Постанова Кабінету міністрів України №1092 встановлює обов’язкові правила поведінки та стандарти безпеки, проте безпосередній механізм притягнення до відповідальності реалізується через Кодекс законів про працю України (КЗоТ), Кодекс України про адміністративні правопорушення (КУпАП) та Кримінальний кодекс України (ККУ).
Санкції та штрафи від Держпраці
Ігнорування вимог безпеки та примушування працівників залишатися на робочому місці під час сигналу тривоги кваліфікується інспекторами Державної служби України з питань праці як грубе порушення статті 153 КЗоТ (незабезпечення роботодавцем належних і безпечних умов праці):
Адміністративний штраф на посадових осіб підприємств або ФОП (згідно зі ст. 41 КУпАП) становить від 340 до 1700 грн за порушення вимог законодавства про охорону праці.
За систематичне або повторне недотримання норм безпеки та порушення трудових прав працівників інспекція Держпраці має право накласти штраф на роботодавця (згідно зі ст. 265 КЗоТ) у розмірі 1 мінімальної заробітної плати за кожне виявлене порушення.
Санкції з боку ДСНС
За незабезпечення інформування громадян про укриття або порушення правил цивільного захисту (ст. 175-3 КУпАП) передбачено штраф у розмірі від 1700 до 3400 грн.
За невиконання законних вимог та приписів посадових осіб ДСНС (ст. 188-16 КУпАП) накладається штраф у розмірі від 1700 до 5100 грн.
Кримінальна відповідальність (у разі настання надзвичайних подій)
Найбільш суворі наслідки чекають на тих суб’єктів господарювання, на об’єктах яких під час повітряної тривоги станеться надзвичайна подія (наприклад, пряме влучання, падіння уламків або дія вибухової хвилі), що призведе до травмування чи загибелі співробітників або відвідувачів.
За статтею 271 Кримінального кодексу України (порушення вимог законодавства про охорону праці) покарання наступні.
Якщо порушенням завдано шкоди здоров’ю потерпілих, це карається штрафом від 17000 до 51000 грн, або виправними роботами на строк до 2 років, або обмеженням волі на строк до 2 років.
Якщо те саме діяння спричинило загибель людей або інші тяжкі наслідки, покаранням можуть бути або виправні роботи на строк до 2 років або позбавлення волі на строк від 3 до 7 років.
За статтею 367 КК України (службова недбалість) або статтею 270 КК України (порушення встановлених законодавством вимог пожежної або техногенної безпеки) кримінальне переслідування застосовується до керівників підприємств, організацій або ФОП за невжиття обов’язкових заходів щодо зупинення роботи об’єкта в умовах реальної небезпеки.
Головні ризики та висновки для суб’єктів господарювання
Як свідчить аналіз правозастосовної практики, основним джерелом перевірок із 4 грудня 2026 року стануть не лише планові візити інспекторів, а й позапланові інспекційні заходи за скаргами самих працівників чи відвідувачів. Якщо наємний робітник або клієнт звернеться до Держпраці чи гарячої лінії уряду зі скаргою про примушування до роботи під час тривоги, довести правомірність дій бізнесу за відсутності підтвердженого укриття буде юридично неможливо.
Саме тому завчасна підготовка внутрішніх документів, чітке визначення маршрутів евакуації, розміщення навігаційних табличок та безумовне призупинення обслуговування під час сигналів небезпеки є єдиним дієвим способом захистити бізнес від значних фінансових втрат, а головне — зберегти життя та здоров’я людей.
