Чим більше військових конфліктів виникає у світі, тим менше цей світ приділяє уваги війні в Україні. І, відповідно, допомагає нам. Тому так важливо уникнути ескалації у різних точках світу, зосередившись на знищенні російської окупаційної армії. Одна з таких точок напруги – можливий військовий конфлікт Ізраїлю та Ірану.
Сьогодні з іранського боку звучать звинувачення у нелегітимності Ізраїлю як держави, на яку, згідно з іранською офіційною позицією, євреї в принципі не мають права, оскільки є не народом, а релігійною конфесією.
Іранська агентура та проксі діють у секторі Газа, Юдеї та Самарії. Зокрема, в Іраку – це міліція шиїтів під керівництвом Ірану, в Ємені – це бойовики-хусіти, що контролюють півкраїни. У Сирії Іран розгортає цілі бази та табори з метою створення стотисячної армії бойовиків для безпосередньої війни з Ізраїлем. І нарешті, Ліван, де діє угруповання «Хезболла», що включає десятки тисяч бойовиків плюс до ста тисяч резервістів, із сучасними видами озброєнь та арсеналом із десятків тисяч ракет, націлених на Ізраїль.
Усі ці угруповання, їх організації та інфраструктура організовано навчаються та оплачуються Іраном. У різні роки до 80% фінансування надходило з Тегерану. Мета режиму аятол – це підпорядкування (а в їх парадигмі – «визволення») всього Близького Сходу, знищення Ізраїлю, що прописано, як окрема і головна мета, і навіть – поширення ідей ісламської консервативної революції далі, мінімум – весь Близький Схід, а в ідеалі – на весь світ.
Для довідки населення Ірану в 2023 році становило 87 млн чол., Ізраїлю – 9,5 млн чол. ВВП душу населення в Ірані – 4,25 тис. доларів, в Ізраїлі – 58,27 тис. доларів. Військовий бюджет обох країн приблизно рівний: в Ірані – близько 25 млрд доларів (2,5% ВВП), в Ізраїлі – близько 23 млрд доларів (5% ВВП).
Ірано-ізраїльський конфлікт сьогодні
Ірано-ізраїльський конфлікт сьогодні – це постійні взаємні удари (дронами, авіацією, ракетами), танкерна війна (удари по вантажних та торгових судах), використання проксі сил (як, наприклад, недавній напад ХАМАСу) або ССО та інших фахівців, а також війна спецслужб та спроба Ірану викрадати чи вбивати євреїв за межами Ізраїлю. Плюс до всього війна у кіберпросторі та підготовка Іраном експедиційних корпусів на кордоні з Ізраїлем, на кшталт згаданої «Хезболли», для подальшого вторгнення та знищення Ізраїлю як держави.
Ця стратегія називається «стратегією восьминога», що означає план Ірану не кидатися в лоб на Ізраїль, а одне за одним стискати щупальця, і лише коли держава євреїв ослабне, добити його задушливою хваткою.
Окрема тема – спроба Ірану роздобути собі ядерну зброю та ізраїльська стратегія недопущення цього.
Чи може розпочатися повномасштабна війна?
1 квітня було завдано авіаудару по будівлі консульства Ірану в Дамаску. В результаті загинули семеро членів іранського Корпусу вартових ісламської революції (КВІР), у тому числі високопоставлений бригадний генерал Мохаммад Реза Захеді та його заступник, генерал Мохаммад Хаді Хаджі Рахімі. Загалом жертвами атаки стали 13 людей. Ізраїль офіційно не взяв на себе відповідальність за авіаудар, проте ніхто не має сумнівів у тому, що це робота ЦАХАЛ. Відомо, що офіцери КВІР координують діяльність проіранських збройних формувань у регіоні, що воюють із Ізраїлем. Згідно з джерелами Reuters, убиті в Дамаску генерали «стояли за численними нападами на ізраїльські та американські об’єкти та планували нові напади».
Ліквідації ворогів Ізраїлю за кордоном – давня практика і дуже поширена. У тому числі такі акції мали місце після початку війни в секторі Газа. Наприклад, 25 грудня внаслідок ізраїльського авіаудару біля Дамаску було вбито генерала КВІР Сайєд Реза Мусаві. Однак зараз ситуація виняткова: удар було завдано по дипломатичному представництву, а жертви серед вищих офіцерів КВІР виявилися дуже серйозними. Загибель Захеді – це, мабуть, найбільша втрата для Ірану з 2020 року, коли американці ліквідували командувача спецпідрозділу «Аль-Кудс» Касема Сулеймані.
Якщо зухвала атака в Дамаску залишиться без відповіді, авторитет Ірану в регіоні буде підірваний. Тому новий виток ескалації після цього виглядає майже неминучим.
Тегеран привселюдно пообіцяв покарати Ізраїль. За даними ЗМІ, 3 квітня американська розвідка попередила Ізраїль, що напади з боку Ірану очікується протягом 48 годин. ЦАХАЛ розпочав набір резервістів протиповітряної оборони, відпустки для військових було скасовано. У центральних районах країни влада блокує GPS та інші системи навігації, щоб у разі повітряної атаки іранські ракети та дрони збилися з курсу. Міністр оборони Йоав Галант ініціював тилові навчання у районі міста Хайфа.
На захист Ізраїлю виступили США. «Президент Байден ясно дав зрозуміти, що США рішуче підтримують Ізраїль перед цими загрозами», – сказано в повідомленні Білого дому за підсумками телефонних переговорів з прем’єрміністром Біньяміном Нетаньяху.
На що здатний Іран
Іран – найсерйозніший супротивник Ізраїлю на Близькому Сході. В армії служить близько 610 тисяч осіб, плюс 350 тисяч перебувають у резерві та 220 тисяч у парамілітарних формуваннях. Іранська армія має майже 2 тисячі танків, понад 2 тисячі гармат, 775 РСЗВ і понад 550 військових літаків. У рейтингу Global Firepower Іран із сукупної бойової потужності посідає 14-те місце у світі, обходячи на три позиції Ізраїль.
Проте, ці цифри не дають адекватного розуміння співвідношення сил. Ізраїль витрачає на оборону в 1,5 рази більше коштів і технологічно перевершує свого супротивника. Ядерна програма Ірану далека від завершення, а Ізраїль має ядерну зброю, ймовірно, ще з 70-х років, хоча офіційно це й не визнає. Щодо сотень тисяч солдатів і тисячі одиниць застарілої бронетехніки, то Ірану використовувати їх просто ніде – у двох країн немає спільного кордону.
Водночас у Тегерана досить великий вибір варіантів відповіді на дії Ізраїлю.
1) Масований повітряний удар по Ізраїлю, який буде демонстративно завдано з території Ірану. Такий варіант виглядає поки що найімовірніше. По-перше, це вказують слова верховного лідера Ірану Алі Хаменеї, який пообіцяв, що Ізраїль буде покараний «руками наших відважних людей». По-друге, консульство в Дамаску – це формально суверенна територія Ірану, тому буде логічно якщо іранці дадуть відповідь самі, а не переводитимуть цю роботу на свої проксі-формування.
Згідно з Al Mayadeen, Іран планує комбіновану атаку з дощем безпілотників та ракет зі своїх баз. Видання Axios з посиланням на дані ізраїльської розвідки також повідомляє, що іранці можуть використовувати крилаті та балістичні ракети великої дальності, а також дрони.
2) Удар через так звану «вісь опору» – неофіційний альянс проіранських угруповань на території Лівану, Сирії, Іраку, Ємену та Палестини. З них найбільший військовий потенціал має ліванська «Хезболла», в якої кілька десятків тисяч бійців і великий арсенал ракет малої та середньої дальності.
Про те, що на ізраїльсько-ліванському кордоні може виникнути другий фронт, розмови ведуться фактично з першого дня війни між Ізраїлем та ХАМАС. Проте поки що «Хезболла» обмежувалася локальним обстрілами прикордонних районів, а великомасштабних акцій не проводила.
У рамках іранської відповіді «Хезболла» може здійснити масовані ракетні атаки на ізраїльські міста. Не випадково ЦАХАЛ проводить навчання саме в районі Хайфи – це найбільше місто на півночі Ізраїлю та потенційна мета для атак бойовиків. Для Ізраїлю це буде серйозним викликом, але у форматі наземної операції «Хезболла» протистояти ЦАХАЛу не зможе, і всі це розуміють.
3) Асиметрична відповідь. Ізраїльський військовий експерт Давид Шарп висловлює думку, що Тегеран може організувати терористичні атаки на ізраїльтян по всьому світу або розпочати напади на судноплавство в Індійському океані. Правда, для цього потрібен час, а відповідати за демонстративне приниження потрібно, поки спогади про нього свіжі.
У будь-якому випадку вихід на новий виток конфронтації небезпечний тим, що одна зі сторін під час обміну ударами може недооцінити реакцію супротивника і помилитися з потужністю відповіді. А це своєю чергою може спровокувати безконтрольну ескалацію та повномасштабну війну.
