Знищення Каховської ГЕС і подальша людська та екологічна катастрофа – чудова модель того, як Захід ставиться до нашої війни загалом. Як до стихійного лиха.
На Заході є багато приємних, зручних і культурно вкорінених механізмів реакції на стихійні лиха, що відбулись «десь». Перше — жалість і співчуття до жертв — класичні християнські почуття. Друге — посильна допомога, яка в 20 сторіччі завдяки механізмам міжнародних фондів перетворилась не лише на отримання моральних дивідендів, але й цілком конкретних матеріальних прибутків. Якщо йдеться не про звичайних людей, а про бізнеси і корпорації, допомагати — вигідно. Звичайні ж люди просто покращують собі карму.
Нічого з цих дій не передбачає відповідь на питання: хто це зробив і як завадити цьому наперед. Бо ці питання потребують геть інших патернів мислення і дій, які не мають традиції в західній культурі і можуть завадити бізнесу.
Багато європейців ставляться до нападу Росії на Україну як до стихійного лиха, від якого гинуть і страждають люди в обох країнах. Вони надають нам захисну зброю, як надавали би ковдри під час землетрусу. Ковдра не замінить тобі твій зруйнований будинок і не припинить землетрус, але вона принаймні дозволить тобі не змерзнути на смерть цієї ночі.
Що ж треба, щоб перетворитися з того, кому допомагають, бо його спіткало незрозуміле лихо без причини, на союзника — того, з ким є спільні цілі? Може, треба бути зрозумілим, або сильним — або банально запропонувати щось цінне? Тому що сьогодні багато в чому європейські уряди дивляться на нас так, ніби в нас не війна зі зрозумілою і всім відомою країною, в якої є назва і громадяни якої цю війну підтримують, а так, нібито в центрі України утворилась діра і в неї витікає вся дніпровська вода — це і абсолютно жахливо, але ж зробити нічого не можна, це не зупинити, діру не закрити ніяк. Але можна надіслати ковдри.
Між тим про збитки
Між тим збитки держмайна меліоративних систем та каналів внаслідок того, що російські війська підірвали греблю Каховської гідроелектростанції у Херсонській області, становлять 150-160 млрд гривень. Про це 12 червня повідомила пресслужба Міністерства аграрної політики та продовольства України.
«Точні дані можна буде визначити після деокупації територій. Існує велика ймовірність, що системи будуть зруйновані або ж демонтовані окупантами», — зазначили у Мінагрополітики.
Пресслужба передала, що найближчим часом зрошуване землеробство на півдні України неможливе. У публікації пояснюється, що ситуація зміниться лише після відновлення джерела водопостачання.
«Нагадаємо, що Каховське водосховище було джерелом зрошення для 94% систем у Херсонській, 74% — в Запорізькій та 30% — в Дніпропетровській областях. Каховське водосховище було джерелом живлення для 584 тисяч гектарів земель, на які подавалася вода для зрошення», — підкреслили у міністерстві.
За даними Мінагрополітики, Каховський магістральний канал обслуговував 326 тисяч гектарів сільськогосподарських земель, а Північнокримський — 39,7 тисяч.
«Крім того, через низку систем у Запорізькій, Херсонській та Дніпропетровській областях здійснювали окремий водозабір з водосховища на загальну площу зрошення 218,3 тисячі гектарів», — додала пресслужба.
Між тим про зернову угоду
Між тим поки ми втрачаємо можливість вирощувати зернові та інші культури на тисячах гектарів, країни «Великої сімки» розробляють проєкт боротьби з розкраданням зерна, що поставляється Україною. Походження українських зернових встановлюватимуть за допомогою хімічної ідентифікації. Про це 12 червня заявив британський міністр продовольства та сільського господарства Марк Спенсер, передає Reuters.
На конференції Міжнародної ради із зерна у Лондоні він уточнив, що керуватиме проєктом Великобританія, а країни G7 тісно співпрацюють з Україною, четвертим найбільшим експортером зернових у світі.
«Ми розглядаємо хімічну ідентифікацію як ефективний спосіб запобігання подальшому розкраданню українського зерна», — заявив Спенсер.
У травні Великобританія затвердила нові санкції щодо РФ, спрямовані проти «сумнівних осіб та організацій», які можуть стосуватися крадіжки українських зернових.
Переслідування організацій, які торгують зерном, виглядає незвичайним, оскільки гуманітарна діяльність, як правило, не підлягає дії санкцій. І РФ, і Україна — основні експортери зерна до країн африканського континенту і Близького Сходу.
Між тим про реальність підриву
Між тим щодо реальності підриву, то експерти знайшли нові непрямі докази того, що греблю Каховської ГЕС саме підірвали російські військові. Про це розповів гендиректор «Укргідроенерго» Ігор Сирота в ефірі «Радіо Свобода» у понеділок, 12 червня.
«Щоб зруйнувати Каховську ГЕС, треба було закласти вибухівку у конкретних місцях, на які могли вказати лише фахівці», — сказав Сирота. За його словами, йдеться при цьому про сотні кілограмів вибухівки. Адже Каховська ГЕС була спроєктована так, що могла витримувати ядерні удари та землетруси у 7 балів. Тому план мінування та власне підрив дамби Каховської ГЕС розробляли досить тривалий час.
Ігор Сирота також розповів, яка ГЕС в Україні може стати наступною метою для російських військових. Він вважає, що ЗС РФ спробує вразити ракетними ударами Київську ГЕС.
Але ця спроба не увінчається успіхом, оскільки гідроелектростанція захищена ще надійніше, ніж Каховська ГЕС. Для того, щоб її зруйнувати, російським військовим потрібно використовувати три 500-кілограмові авіабомби, які може донести до точки призначення лише літак. Однак такий авіаносій ППО України знищать ще на підльоті до станції.
Між тим про «Кримський титан»
Між тим Головне управління розвідки Міноборони України повідомляє, що російські інженерні підрозділи мінують цехи підприємства «Кримський титан», а також закладають вибухівку на заводській та прилеглій території у тимчасово окупованому Армянську на півночі Кримського півострова.
Як зазначається, через скоєний ворогом теракт на Каховській ГЕС і, як наслідок, відсутність води у Північно-Кримському каналі процеси виробництва на заводі «Кримський титан» порушено до критичного рівня. Відновити роботу у мінімально належному режимі росіяни вважають за неможливе.
У ГУР зазначають, що теракт на підприємстві «Кримський титан», до якого готуються російські загарбники, означатиме штучну техногенну катастрофу, яка лякає за своїми наслідками.
На холодильному устаткуванні «Кримського титану» використовується близько 200 тонн технологічного аміаку. У ГУР попереджають, що у разі вибуху на заводі аміачна хмара, залежно від напряму вітру, накриє райони, що знаходяться поблизу, за півгодини. Під загрозою насамперед опиняться окуповані Армянськ, Красноперекопський район та південні райони Херсонщини.
Між тим знову про Захід
Москва дозволяє собі дедалі більше, виходячи з досить млявої реакції Заходу на її дії. Таку думку висловив український експерт із міжнародних енергетичних та безпекових відносин, президент Центру глобалістики «Стратегія ХХІ» Михайло Гончар.
«Виходячи з реакції Заходу, яку росіяни спостерігали (адже Росія в Україні нібито воює саме із Заходом) і не побачили жодних превентивних дій з боку НАТО та США, РФ дозволяла собі дедалі більше. Ну, і зараз вони переконалися в тому, що немає якихось жорсткіших дій, санкційний режим Євросоюзу вичерпав свій потенціал, США теж якось мляво відреагували на інцидент із збитим їхнім безпілотником у Чорному морі, а російська ракета, як з’ясувалося, долетіла майже через всю Польщу, країнучлена НАТО, до її західного кордону», – прокоментував події Гончар.
Він пояснив, що Москва вважає це проявом слабкості з боку Заходу. А в ситуації, коли за п’ятнадцять місяців «СВО» РФ зазнає військової поразки, у Кремлі вирішили скористатися алгоритмом, «який не вигадували на ходу».
