Андрій Владов, огляд преси
Втома від війни – це шлях до поразки. З перших днів московської агресії було зрозуміло, що ця війна не закінчиться за кілька днів чи місяців. Більше половини населення України вважало Московію дружньою державою та повністю підтримувало її ставлеників при владі. Тобто ті, хто сьогодні каже, що втомився від війни, нехай згадають вибори Януковича, підтримку регіоналів, толерантність, а часом і захоплення російською пропагандою. Все це і стало сходинкою до початку тієї кривавої бійні, яку влаштував путінський режим.
Патріоти України, яких росіяни називали бандерівцями, неодноразово попереджали, що ставлення до війни як телевізійного шоу дуже швидко зміниться тяжкими наслідками. Нас ніхто не обманював, ми самі хотіли вірити в те, що такої війни не буде, а РФ – це наш сусід та захист від європейських демократів, які тільки й думають, як зробити Україні погано. Сьогодні ми платимо за свою дурість по відношенню до української історії, за те, що повірили людям, які ненавидять все українське чи продалися за жирний шматок державі-терористe.
Українці мають зрозуміти, що ця війна надовго і, програвши її ми, втратимо батьківщину, Україну. На жаль, підготовка до цієї війни в Україні велася вкрай погано. Корупція, знищення військової промисловості, розпродаж озброєння та зрадники в кабінетах влади зробили свою справу. Виправити за один рік війни помилки минулого неможливо, але треба зрозуміти, що ми зобов’язані працювати на благо перемоги, ніхто за нас воювати не стане.
Як написав у своїй статті український письменник-фантаст та журналіст Ян Валетов, жодна країна в світі за півтора року так і не приєдналась до України у війні проти країни-терориста. Колективні «вони» можуть називати безліч причин, давати безліч зброї, але це факт. Жодного солдата, окрім добровольчих легіонів. І саме так напишуть в майбутніх книжках з історії, що українці сам на сам билися з цим монстром, який знищував жінок, дітей, старих, молодих… всіх без розбору. Де опинеться кожен з вас у цих книжках та фільмах майбутнього, вирішувати кожному з вас.
Про війну в Україні
Міністр оборони Олексій Резніков визнав деякі складнощі під час проведення контрнаступу ЗСУ. Він каже про відставання від графіків визволення України. Разом з тим, за словами міністра, просування відбувається за планом. Про це він повідомив в інтерв’ю американському виданню CNN. Попри «порушені дедлайни» Резніков не хвилюється про успіх Збройних сил України на полі бою. «Питання в тому, що у нас також дуже довга лінія фронту. І проти нас діє велика кількість ворогів. Тож це війна, а не комп’ютерна гра», – зауважив міністр.
Причини відставання від графіку контрнаступу, на думку Резнікова, полягають в тому, що Збройним силам України бракує боєприпасів, снарядів для аритлерії, артилерійських систем, систем ППО. Велику загрозу становлять міни. Спеціальних машин для швидкого розмінування території просування недостатньо. Тому генерали ЗСУ ретельно готують наступальні коридори. «Наші генерали, наші командири бачать реальну ситуацію на полі бою. І ще раз маю повторити, що головна цінність для нас — це життя наших солдатів», – наголосив Резніков.
Наразі Збройні сили України знаходяться на етапі підготовки до другої хвилі контрнаступу. Аналітичний центр США Institute for the Study of War вважає, що зброя, яку країні постачають західні партнери, має вирішальне значення і вплине на здатність України підтримувати широкомасштабні наступальні дії.
РФ готує контрнаступ
На суші, на північному кінці 620-мильної лінії фронту, росія непомітно накопичує 100 тисяч солдатів на осі Лиман-Куп’янськ, за словами Сергія Череватого, речника Східного угруповання Збройних сил України. Череватий сказав, що нарощування чисельності особового складу майже дорівнює 120 тисяч військовослужбовців. Як повідомляється, російських солдатів підтримують 900 танків, 555 артилерійських систем і 370 реактивних систем залпового вогню.
Продовольчий тероризм
В ніч на 24 липня майже чотиригодинна атака Росії дронами «Shahed-136» була спрямована по портовій інфраструктурі Дунаю. Внаслідок влучань зруйновано ангар із зерновими, пошкоджено резервуари для збереження інших видів вантажів. Останніми днями лінія фронту агресії Росії проти України, схоже, змістилася на південь у бік Чорного моря, поставивши великі портові міста, такі як Миколаїв та Одеса, безпосередньо під приціл російського флоту, нарощування якого почалося якраз перед повномасштабним вторгненням у лютому 2022 року.
Щоденні удари Росії по українських цілях вздовж узбережжя Чорного моря є надзвичайною ескалацією. Вони знаменують зміну російської стратегії на використання ракетних батарей в окупованому Криму з протикорабельними крилатими ракетами Х-22 і Р-800 «Онікс», які зазвичай літають на надзвичайно високій швидкості і, досягаючи своєї цілі, можуть знижуватися на малу висоту (до тридцяти двох футів) вздовж води або суші, що ускладнює їх перехоплення. Україна закликала усі держави, зокрема в Азії та Африці, до спільної глобальної відповіді на продовольчий тероризм РФ.
«Росія завдала удару по черговому українському зерносховищу. Вона намагається добитися поступок, тримаючи в заручниках 400 мільйонів людей.
В чому задумка Кремля?
Кремль значно посилив напруженість після того, як в понеділок торпедував чорноморську зернову ініціативу, атакувавши портову інфраструктуру Одеси, а потім оприлюднив односторонню заяву Міністерства оборони Росії про те, що всі чорноморські судна, які прямують до українських портів, вважатимуться потенційними перевізниками військових вантажів. У заяві також зазначалося, що незалежно від того, під яким прапором ходять судна, вони будуть розглядатися як такі, що виступають на боці Києва.
Якщо у вас залишилися сумніви щодо того, як далеко Росія піде, щоб придушити український сільськогосподарський експорт, просто прочитайте слова головного редактора RT і кремлівської пропагандистки Маргарити Симоньян: «Вся наша надія – на голод… Голод почнеться зараз, і вони знімуть санкції і будуть з нами дружити, тому що зрозуміють, що це необхідно».
Міністерство оборони України заявило в четвер, що цей крок «свідомо створює військову загрозу на торговельних шляхах, а Кремль перетворив Чорне море на небезпечну зону». Міністерство оборони України зробило хитрий крок у відповідь, оголосивши, що з 21 липня воно також почне розглядати всі судна, що прямують до Росії, як такі, що перевозять військові вантажі. Київ також оголосив північно-східну частину Чорного моря закритою військовою зоною. Це потенційно може зробити дорожчим, якщо не неможливим, отримання страховки для комерційних суден, що прямують до російських портів, таких як головний порт-експортер нафти Новоросійськ.
Оскільки дві основні галузі Одеси серйозно постраждали – порт і туристичний та готельний сектори, незрозуміло, як довго ще українська перлина на чорноморському узбережжі зможе витримувати натиск Росії без сильнішої підтримки західних союзників. Тепер, коли Росія перетнула ще одну червону лінію, атакувавши інфраструктуру, що має вирішальне значення для глобального ланцюга постачання продовольства, західні столиці повинні протидіяти російській агресії новими заходами, включаючи розгортання озброєних флотилій для супроводу комерційних суден, що перевозять сільськогосподарську продукцію з українських портів, або надання значно більшої кількості ракетних батарей «Патріот», здатних перехоплювати російські крилаті ракети, що наближаються.
Врешті решт потрібно поставити запитання: «Чому невелика група людей у Кремлі може вирішувати долю сотень мільйонів людей по всьому світу і те, чи буде у них їжа на тарілці?».
