В один день, 1 лютого, до Києва прибули прем’єр-міністри Великої Британії та Польщі. Вже наступного дня – візит голови уряду Нідерландів, і цього ж тижня – президента Туреччини. Не лише країни Заходу, а й світ загалом почав відчувати військову загрозу з боку Росії, тому в Україну приїжджають представники держав, які зацікавлені мати надійного партнера у Східній Європі та йти далі заяв у протистоянні планам Кремля, зауважують аналітики.
Вперше до України
Вперше до України Борис Джонсон прибув як британський прем’єр-міністр. ЗМІ писали, що заради цього візиту він навіть скасував свою поїздку до Японії. У Києві цього дня мали підписати створення малого альянсу поміж Україною, Польщею та власне, Великою Британією. Однак український президент Володимир Зеленський повідомив, що більш детально про роботу нового формату розкажуть після більшого напрацювання. Це офіційно. Неофіційно — робота стартувала, союзу бути.
Візит Джонсона до України назвали історичним. Особливо важливо, що він відбувся на тлі посилення російської агресії і чуток про вторгнення Москви. Експосол США в Україні Джон Гербст заявив, що нині час реальних дій. Адже, за його словами, мета російського президента Володимира Путіна — переписати принципи територіальної цілісності та суверенності. І США, надаючи підтримку Україні, надають її всім, аби Путін не пішов агресію до країн Балтії та Польщі.
«Стосовно створення Альянсу, то це швидше партнерство. Наприклад, Польща розуміє, що захист України від російської агресії — це і її боротьба в тому числі. Як і боротьба США та Великобританії», — пояснив Гербст в ексклюзивному коментарі Новини.LIVE. Глава МЗС Дмитро Кулеба на своїй сторінці у Facebook підтвердив створення малого альянсу. При цьому він навів три важливих факти про те, як даний союз створювався загалом.
Перше, за словами Кулеби, ініціатором такої співпраці була Україна. Британці та поляки відгукнулися досить жваво, після чого поміж трьома країнами закипіла робота. Друг, Україна не може чекати безпеки і процвітання десь там у майбутньому, коли стане членом ЄС і НАТО. Все це потрібно нам вже сьогодні. Тому ми посилюємо Балто-Чорноморську вісь. Так з’явилися успішні Люблінський трикутник з Польщею і Литвою, співробітництво з Туреччиною, Асоційоване тріо з Грузією і Молдовою.
Варшава, Київ та Лондон живуть не ілюзіями, а реаліями — це об’єднання країн, які хочуть зміцнити безпеку та розвивати торгівлю. З’єднуючи своїми зусиллями Атлантику, Балтику та Чорне море, ми створюємо нові можливості для наших країн і для регіону загалом.
Британія стає новим лідером у Європі?
Після виходу із Євросоюзу офіційному Лондону більше не потрібно узгоджувати свої ключові позиції з Німеччиною та Францією, і тим більше із рештою країн Євросоюзу. Тому подібних кроків щодо захисту інтересів України у війні з Росією з боку Британії буде ще більше. Головне, аби українські політики вміло скористатися новими можливостями. До того ж тепер Великобританія хоче стати новим лідером, по суті, зайнявши місце Франції та Німеччини разом взятих. Тому Джонсон дуже вміло скористався вікном і стає, по суті, європейським лідером. Для України це дуже і дуже добре. За підсумками переговорів з президентом України Володимиром Зеленським прем`єр-міністр Великої Британії Борис Джонсон заявив, що розвідувальні дані, які має його уряд, свідчать про продовження концентрації російських військ біля кордонів України.
А ще може приєднатися Туреччина
Альянс між Великою Британією, Польщею, як і загалом підтримка країнами світу, не скасовує загроз для України з боку Росії, але може відкласти спроби реалізації цілей Москви на невизначене майбутнє, зазначає у коментарі «Радіо Свобода» експерт з міжнародних відносин Петро Олещук. На його думку, в нинішній ескалації Кремль розраховував реалізувати свою геополітичну мету в умовах відсутності загальної уваги, як це було у 2014 році, коли партнери України не пішли далі висловлення занепокоєння. Нині щільність графіку візитів лідерів країн до Києва свідчить, що вони готові до більшого, зауважує аналітик. Він також припускає, що до союзу Британії, Польщі та України може приєднатися і Туреччина.
У відповідь на закиди у паніці
У своєму останньому виступі перед західними журналістами Володимир Зеленський заявив, що небезпека вторгнення Росії в Україну надто перебільшена на Заході. Нагнітання такої паніки сильно вдарило по економіці України, оскільки інвестори бояться входити на український ринок, а отже бюджет нашої країни зазнає колосальних збитків. У свою чергу глава Північноатлантичного альянсу відповів на звинувачення української влади у нагнітанні паніки щодо ймовірного вторгнення РФ.
«Немає впевненості в тому, що саме зробить Росія, і, швидше за все, остаточного рішення не ухвалено. Тому в цьому сенсі ніхто не може точно припустити, що відбудеться найближчими тижнями та місяцями. Але що ми знаємо, це те, що триває військове нарощування, найбільше скупчення сил у Європі з часів Другої світової війни… Неможливо, щоб НАТО не реагувало на це. Особливо через те, що нарощування супроводжується прямими загрозами або загрозливою риторикою щодо союзників по НАТО, – пояснив Столтенберг. – Щодо президента Зеленського, то я з ним постійно контактую, багато разів спілкувався з ним протягом останніх тижнів та місяців. І, звісно, вiн також стурбований. Але вiн тепер бачать наслідки лише посилення напруги. Наприклад, коли йдеться про фінансові потоки з України, це викликає серйозне занепокоєння. Це вже та ціна, яку доводиться платити за нарощування російської військової сили в Україні та навколо неї», – сказав генсек НАТО.
Росія вже програла
Російський політтехнолог, публіцист і громадський діяч Андрій Піонтковський написав у соціальних мережах, що агресія Росії проти України – це холодна війна з усіма демократичними державами, яка аналогічна тій, що була у 1953 році. У своїй статті російський опозиціонер вказує, що «Путін і Патрушев, як і їхні попередники, чудово розуміють, що РФ тим більше не здатна виграти холодну війну. Історична місія завоювання півсвіту (збирайте манатки і забирайтеся!) і остаточного вирішення українського питання (немає такого народу!) підміняється, судячи з думських ініціатив, набагато скромнішою повісткою — утримати шматочок вигаданої Новоросії, яка скукожилася до огризка ОРДЛО».
На думку Андрія Піонтковського, у Кремлі шукають вихід із ситуації, «перебиваючи один одного, пропонують все нові твори на задану начальством тему «Чому ми обосрались йти на війну з Україною»: 1. Ми і не збиралися 2. Тільки цього й чекають від нас наші вороги. 3. Ми вже досягли всіх поставлених нами цілей.
Цілком переконлива аргументація для Начальника, який, ультимативно вимагаючи від Заходу(!) визнати його таким, що стежить за усім пострадянським простором і ще Центральною Європою на додачу, не з’явився на війну з Ердоганом у Закавказзі і за дзвінком Цзіньпіна негайно прибрав свій символічний контингент з Казахстану. Вони ще можуть розпочати велику війну в Україні. Але вони її вже програли. Нема за ними ні думки народної, ні навіть консенсусу «еліт». Немає навіть власних яєць», – вважає Андрій Піонтковський.
